низенько

нрч. низенько. [Зелененький барвіночку, стелися низенько (Пісня)].

* * *

1) низько, (о рубке, стрижке ещё: при корне, близко к краю) прикро. [Голова йому низько похилилась на груди (Кінець Неволі). Прикро одрубав дерево (Хорольщ.). Нащо ти так прикро його підстригла? (Борз.)]. Инструмент настроен -ко - інструмент(а) настроєно (нала(го)джено) низько. Поклониться -ко кому - вклонитися низько кому. Очень, весьма -ко, -ко-ко - дуже, вельми низько, низько-низько, низенько(-низенько). [Сонце низенько, вечір близенько (Пісня). Прикрутили низенько лямпу (Васильч.)];

2) низько, (простецки) по-простому, по-простацькому, (вульгарно) вульгарно. -ко выражаться - вульгарно висловлюватися;

3) (в нравств. смысле) низько, ницо, (недостойно) негідно, (подло) підло, підлотно, падлючно, по-падлюцькому, (позорно) ганебно. -но мыслить - низько (вульгарно: вульгарно) мислити (думати). -но пасть - низько впасти, зледащіти, пуститися берега. -ко поступать - поводитися низько (підлотно, підло, негідно, ганебно, ницо). -ко поступить - повестися підлотно (підло, негідно, ганебно, ницо), зробити (вчинити) низький (ниций, негідний, підлотний, підлий) учинок.

* * *

1) нареч. ни́зько; ни́зько, ни́це; негідно; підло

2) в знач. сказ. ни́зько

нрч. найнижче, (сильнее) як-найнижче, (низенько) низенько; найпокірніше, найуклініше; срв. Нижайший. [Її ми вітали й низенько вклонялись (Л. Укр.)].

* * *

грибастий, печеричкуватий. [Бемкав дзвін з низенької печеричкуватої дзвіниці (Коцюб.)].

* * *

вдавано, вдано, робле[я]но. [Удавано жваві очі (Неч.-Лев.). Якось штучно, робляно, дуже низенько й химерно поклонивсь (Неч.-Лев.)].

* * *

дернистий, морігуватий. [Прихилила вишня вітоньку низенько і зрадів дернистий килим зелененький (Крим.)].

* * *

нрч. ненатурально, неприродн(ь)о, штучно, роблено. [Якось штучно, роблено, дуже низенько й химерно поклонився (Н.-Лев.)].

* * *

нрч. низькувато, понизько, низенько.

* * *

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

отвесить и отвешать відважувати, відважити що. -сить два фунта сахару - відважити два фунти цукру. -ть кому поклон - віддавати (віддати) поклін, чолом віддавати (віддати) кому, низенько вклонитися кому. -сить кому удар - завдати кому удару. -сить кому пощёчину - ляпаса дати кому, ляснути (затопити) кого по пиці, (вульг.) дати кому в морду, по морді. Отвешенный - відважений; (поклон) відданий.

* * *

несов.; сов. - отв`есить

1) ( взвешивать) відва́жувати, відва́жити

2) ( отвесом) спец. відві́шувати, відві́сити

поворотиться повертатися, повернутися, обертатися, обернутися, завертатися, завернутися. [Почуває на собі погляд його і повертається. Обернувся (завернувся) обличчям до стіни]. -ваться с боку на бок - обертатися з боку на бік. [Як зболить її їден бік, вона обертається на другий (Рудан.)]. -ся к кому спиной - повернутися (завернутися) до кого плечима. -ться (обращаться) к чему - звертатися, звернутися до чого. [Щасливеє створіння, квітка, й та радіючи звертається до світу (Грінч.)]. Там так тесно, что нельзя -титься - там така тіснота, що не можна (ніяк) завернутися. Ну, -вайся живей! - А ну лиш, мерщій (хутчій)! звихайся (звивайся, ворочайся) швидше! [Ой, матінко, утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько (Грінч. III). Ой, матінко-вутко, звихай-же ся хутко (Грінч. III)].

* * *

несов.; сов. - поворот`иться

1) см. повёртываться

2) (несов.: действовать, делать что-л.) поверта́тися

поспешить поспішати(ся), поспішити(ся), приспішати(ся), приспішити(ся), (поторопиться) похопитися, поквапитися, поскоритися; (сделать раньше положенного срока) поранитися; срв. Спешить. [Переказала Петрові, щоб поспішався, коли хоче дівчину взяти (Коцюб.). Весна приспішила: на Євдокії вже й крига пішла (Кониськ.). Але Гаврило похопивсь і вже одімкнув двері (Н.-Лев.). Горпина підбігцем і приспівуючи поквапилася додому (Франко). Я поранилась з обідом (Хорол.)]. -шить отъездом - поспішитися, похопитися з від'їздом. -шить домой - поспішитися, поквапитися, похопитися додому. Он - шил перевести разговор на другую тему - він похопився звести розмову на инше. -шим, уже нерано - поскорім(о)ся, поспішім(о)ся, приспішім(о)ся, бо вже нерано. [То поскорімось по зілля, - одказує Катря, - сонечко вже низенько (М. Вовч.)]. -шай да не торопись - скоро, та не квапся. -шить - людей насмешить - скорий поспіх - людям посміх. Вы слишком -шили в этом деле - дуже поспішилися, похопилися, поквапилися, поранилися з цією справою.

* * *

несов.; сов. - поспеш`ить