-
1 неча
диал. см. нечего II -
2 неча
επιρ. (διαλκ.) δεν υπάρχει λόγος, δεν είναι ανάγκη, δε χρειάζεται. -
3 неча
нареч. обл. (незачем) ҳоҷат нест, даркор не, лозим не -
4 Неча на зеркало пенять, коли рожа крива.
фраз. That is no reason to accuse the mirror if you have a crooked face.Дополнительный универсальный русско-английский словарь > Неча на зеркало пенять, коли рожа крива.
-
5 нечаянно
неча́янн||оneatendite, surprize, hazarde;\нечаянноый neatendita, surpriza, hazarda.* * *нареч.por descuido, por inadvertencia, inadvertidamente; sin intención, sin querer ( без намерения); por casualidad ( случайно)* * *advgener. eventualmente, inadvertidamente, por casualidad (случайно), por descuido, por inadvertencia, sin intención, sin querer, sin querer (без намерения), sin sentir -
6 нечаянный
прил.1) ( неожиданный) imprevisto, inesperado, inopinadoнеча́янная встре́ча — encuentro imprevisto (casual)
2) ( неумышленный) accidentalнеча́янный вы́стрел — disparo fortuito
* * *прил.1) ( неожиданный) imprevisto, inesperado, inopinadoнеча́янная встре́ча — encuentro imprevisto (casual)
2) ( неумышленный) accidentalнеча́янный вы́стрел — disparo fortuito
* * *adjgener. (ñåî¿èäàññúì) imprevisto, (ñåóìúøëåññúì) accidental, fortuito, inesperado, inopinado, volandero -
7 нечаянный
-
8 нечаянный
1) ( случайный) accidentelнеча́янный вы́стрел — coup de feu accidentel
2) ( неожиданный) imprévu, inattendu, inopinéнеча́янная встре́ча — rencontre f fortuite
* * *adjgener. fortuit, inattendu -
9 нечаянный
1) ( неожиданный) improvviso, casuale2) ( непреднамеренный) involontario* * *прил.1) casuale, accidentale, fatto senza volerlo, non intenzionale ( непреднамеренный)неча́янный поступок — un gesto casuale
2) (внезапный, неожиданный) inaspettato, imprevisto, casualeнеча́янная встреча — incontro casuale / fortuito
* * *adjgener. preterintenzionale, involontario -
10 нечаянный
1) ( неожиданный) unexpectedнеча́янная встре́ча — unexpected encounter
2) ( случайный) unintentional, accidentalнеча́янный вы́стрел — random / accidental shot
-
11 жидкий
(44; ок, ка) flüssig; dünn, wäßrig; Haar: schütter; Wald: licht; F schwach, schwächlich; fig. dürftig; Seife: Schmier-; сыпучий* * *жи́дкий (-ок, -ка́) flüssig; dünn, wässrig; Haar: schütter; Wald: licht; fam schwach, schwächlich; fig. dürftig; Seife: Schmier-; → сыпучий* * *жи́д| кий<-кая, -кое; -ок, -ка́, -ко>* * *adj1) gener. dünn (напр., о кофе), dünn (о волосах), dünne (напр., о кофе), dünne (о волосах), lamentabel, leichtflüssig, schwach, schütter (напр., о волосах:), suppig, dünn (о кофе и т. п.), dünnflüssig, flüssig, tropfbar2) geol. fluid3) eng. abstechbar (о металле в печи), schmelzflüssig4) chem. liquid5) road.wrk. dünnbreiig6) textile. viskos7) food.ind. dünn (о чае, кофе), lang (о бульоне, кофе)8) weld. fl flüssig9) microel. Flüssigkeits...10) avunc. schlabberig -
12 безугарный
техн.( невыгорающий) безуга́рний; ( без угарного газа) неча́дний -
13 безугарный
техн.( невыгорающий) безуга́рний; ( без угарного газа) неча́дний -
14 нечаянный
• váratlan• véletlen* * *1) szándéktalan; téves; véletlen2) ( неожиданный) váratlanнеча́янная встре́ча — váratlan találkozás
-
15 нечаянно
нечаянно άθελα· κατά λάθος (по ошибке)' извините, я \нечаянно συγνώμη, δεν το ήθελα* * *άθελα; κατά λάθος ( по ошибке)извини́те, я неча́янно — συγνώμη, δεν το ήθελα
-
16 нечаянно
par mégarde; par inadvertance; sans intention ( без намерения); par hasard (придых.) ( случайно)неча́янно слома́ть — briser sans le faire exprès
* * *advgener. malgré soi, par mégarde, sans le vouloir, sans le faire exprès, sans faire exprès -
17 Нечаянно
1) ( случайно) casualmente, per caso2) ( непреднамеренно) senza volere* * *нар.casualmente, senza volerlo, per caso; non intenzionalmente книжн. ( непреднамеренно); per inavvedutezza ( редко); accidentalmente ( случайно); inavvedutamente ( редко)разбить неча́янно вазу — rompere per caso un vaso
* * *advgener. sbadatamente -
18 нечаянно
1) ( случайно) casualmente, per caso2) ( непреднамеренно) senza volere* * *нар.casualmente, senza volerlo, per caso; non intenzionalmente книжн. ( непреднамеренно); per inavvedutezza ( редко); accidentalmente ( случайно); inavvedutamente ( редко)разбить неча́янно вазу — rompere per caso un vaso
* * *advgener. distrattamente, inavvertitamente, senz'avvedersene -
19 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
20 зеркало
дзеркало, люстро, свічадо, (полон.) верцадло. [То йому так потрібно, як сліпому дзеркало (Приказка). Все більше до того письменство наближається, щоб зробитись справжнім дзеркалом життя (Єфр.). Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла (Котл.)]. Смотреться в -ло - видивлятися, виглядатися, визиратися у дзеркало, в люстро. [В золотеє люстерко видивлялася (Чуб. V)]. Отражаться в -ле - відбиватися у люстрі; у дзеркалі, відзеркалюватися. На -ло неча пенять, коли рожа крива - який чорт у воду глянув, такий і з води виглянув (Приказка).* * *1) дзе́ркало, лю́стро;, поэз. свіча́до; верца́дло2) перен. дзе́ркало
- 1
- 2
См. также в других словарях:
НЕЧА — НЕЧА, нечего, см. нечто. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Неча — Характеристика Длина 55 км Бассейн Северного Ледовитого океана Бассейн рек Колыма Водоток Устье Колыма … Википедия
неча — нареч, кол во синонимов: 1 • нечего (14) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Нечаєве — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Нечаїв — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
неча — Устар., Разг. сниж. = Нечего. * На зеркало неча пенять, коли рожа крива (Посл.) … Энциклопедический словарь
неча˫аниѥ — НЕЧА˫АНИ|Ѥ (27), ˫А с. 1.Отсутствие надежды; безнадежность, отчаяние: ˫ако не подобаѥть ѹ‹мь›||ръшааго плакати. нъ живѹштааго въ грѣсѣхъ и въ нечѧ˫ании. Изб 1076, 87–87 об.; и ни въ пропасть поринѹти неча˫ани˫а. (τῆς ἀπογνώσεως) ΚΕ XII, 70а; то… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нечаѥмыи — (15) пр. 1.Безнадежный, такой, на которого нельзя надеяться: и побѣды раченье нечаѥмо. (ἀπεγνωμένης) ГБ XIV, 139в; в роли с. Безнадежный больной: и врачь охытрыи. да похваленъ бѹдеть. ѥгда болѧща˫а и нечаѥмы˫а ицѣлить. (νόσους... ἀπηλπισμένας)… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Нечаївка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
нечаївський — прикметник … Орфографічний словник української мови
неча — устар. предик.; = нечего II Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой