негодящий

негодящий.

* * *

nekam, galīgi nederīgs

прост. непрыдатны

επ. (απλ.) βλ. негодный.

1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];

2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.

* * *

1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний

2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий

(дурной) поганий, лихий, ледач[щ]ий, ледаякий, недобрий, (скверный) кепський, злий, злецький; (худой, ветхий) благий, плохий, невірний, мізерний, нужденний; (хилый) хир(н)ий, хиренний; (мерзкий, дрянной) мерзенний, паскудний, паршивий; (никудышный) нікчемний, недоладний, негодящий. -хой человек - поганий, лихий, ледачий чоловік. -хой работник - поганий, ледачий, негодящий робітник. -хой музыкант - лихий, ледачий, кепський, злецький музика. -хой обед - недобрий обід. -хая вода - негожа (недобра) вода. -хая одежда - лиха (блага, невірна, нужденна) одежина. -хой товар - лихий (недобрий) крам. -хое здоровье - лихе, плохе здоров'я. -хая рожь, -хой хлеб, урожай - плохе жито, плохий хліб, плохий урожай. -хое слово - лихе (ледаче) слово. -хая слава - недобра слава. -хие вести - недобрі (погані, лихі, кепські) вісті. -хое время - лиха година, лихий час. -хая погода - негода, негідь (-годи). -хая дорога - погана (злецька) дорога. -хое утешение - невелика (мала) втіха. Дело -хо - погана, кепська справа. Вода -хой проводник тепла - вода кепський провідник на тепло. -хое исполнение - недоладнє (невдале) виконання. Он очень плох (о больном) - він дуже слабий, йому дуже погано. Самый -хой - послідущий, найгірший, найпоганіший и найпоганший, найледачіший.

* * *

1) пога́ний; ( нехороший) недо́брий, нега́рний; (худой, дурной) зли́й; ( скверный) ке́пський; ( негодный) неві́рний, леда́чий; (слабый, ветхий) благи́й, диал. дранти́вий, диал. дранта́вий

2) (в знач. сказ.: больной, немощный) слаби́й

1) бракувати, сортувати;

2) (находить недостатки) ґан(ьд)жувати (ґанчувати) кого (щось) или ким (чим), ганьбувати ким (чим). [На базарі ґаньджують дуже ці гроші, не приймають. Дівчина вередує женихами, - ґанчує. Полотном купець не ганьбує, хоч-би яке було]. -ванный - збракований, браковий, зґан(ьд)жований, зґанчований, негодящий. [Ці миски бракові, тим вони й дешевші].

* * *

ница

1) ледащо (общ. р.) и ледащиця (общ. р.), (сильнее) ледацюга (общ. р.), непотріб (-ба, м. р.) и непотріб (-би, общ. р.), (сорванец) ланець (-нця, м. р.); (негодяй, -дяйка) негідник, -ниця, поганець (-нця), поганка; (повеса) гультяй (-тяя), -тяйка. [Зав'язала собі світ за таким ледащом: рябий, гугнявий та ще й злодій (Коцюб.). Від такого ледацюги на все можна сподіватись (Мова). Через тебе, ледацюго, може й мене люди заплюють (Васильч.). Ах, ти непотрібе, нездаро, нуждо моя несосвітенна! (Франко). Обом непотрібам горіло серце, щоб швидше змить з очей усякий сором (Крим.). Мовчала-б уже краще така непотріб! Хіба думаєш, я не знаю, що до тебе дяк що-вечора ходить? (Гоголь)];

2) непридатний, -датна, негодящий (-ого), -дяща (-ої) до чого; (никудышный, -ная) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця, (бездарь) нездара (общ. р.); см. Негодный 1 в.

* * *

1) негожий, негодящий, непридатний; см. Негодный 1. [На тобї, небоже, що мені (нам) негоже (Приказка). Ой, негожа в кутку вода (Чуб. V)];

2) (плохой) поганий, кепський, недобрий; (непристойный) негожий.

* * *

1) (некорыстолюбивый) некорисливий, некористолюбний;

2) (неприбыльный) незисковний, небаришівний, некористовний;

3) (плохонький) плохенький, (негодный) негодящий.

* * *

1) некори́сливий

2) ( плохой) диал. пога́ний

непідхожий, негодящий; (несогласный) незгідний, не до пари; (несоответственный) невідповідний; срв. Подходящий. [Один молодик старому жалівсь на незгідную пару (Крим.)]. -щее дело - непідхоже діло, не рука, не на руку, не спосіб. [Нащо добро псуєш? це не спосіб! (Звин.)]. -щая вещь - непідхожа (негодяща) річ, непідхоже (- жого). -щая пора - неслушний час, (с оттенком суеверия) недобрий час. -щий по цене - непоцінний, надто дорогий. Это для меня -щий товар - цей крам мені непідхожий.

* * *

1) непотрібний, негодящий, зайвий; срв. Ненужный;

2) розпусний, розпутний, непотребний, (кабацкий) корчемний [Підла чернь корчемна (Куліш)]. -ный дом - непотребний дім, дім розпусти. -ная женщина - розпус[т]на жінка, повія. -ные слова - непотребні (неподобні) слова. [Парубочі голоси, регіт, непотребні слова (Васильч.). Вилаявся неподобним словом (Добровольськ.)].

* * *

1) ( ненужный) непотрі́бний; ( лишний) за́йвий

2) ( непристойный) непристо́йний, непотре́бний; ( развратный) розпу́тний, розпу́сний

непридатний, нездатний, негодящий, неспосібний до чого и на що; срв. Негодный 1. [Маніфест що? Тьху! Паперу клаптик непридатний (Ледянко). Ця дошка вже неспосібна (Звин.)]. -ный ни к чему - ні до чого (ні на що) не здатний (не спосібний и т. п.), нікчемний, (диал.) нідочогий, нікуди не судний; срв. Ничтожный 2. [Зрадниці нікчемне життя (Грінч.). Нікуди не судний вдався хлопець (Липовеч.)].

* * *

1) невигідний, (редко) недогідний, (очень редко) непридобний, (чаще несподручный) незручний, не з руки, (зап.) ненаручний, (-ный для пользования вследствие громоздкости и т. п.) неповороткий, (-ный для взятия, в работе) непохватний; неспосібний. [Починалася довга та втомлива дорога з невигідними ночівлями (Корол.). Невигідне ліжко (Київ). Непридобне крісло (М. Вовч.). Якась незручна ложка (Київ). Лице (його) ледве витикалось із кованих, багатих риз, важких і незручних (Коцюб.). У національностях бачать вони незручну перешкоду за-для сьогочасних інторесів (Грінч.). Вила неповороткі, бо дуже довгі й товсті (Вовч.). Ваша коцюбка дуже непохватна,- верніть мені мою (Звин.)]. -ное время - неслушний (незручний) час, невчасна доба. Притти в -ное время - прийти невчас(но) (неслушного часу). -ная дорога - невигідна (неспосібна, погана) дорога. -ная обувь - невигідне взуття, -ні черевики, -ні чоботи. -ная одежда - невигідна (реже незручна) одежа, -ний одяг. -ное положение (по отнош. к окруж. местности) - невигідне становище, -на позиція. Лежать в -ном положении - невигідно лежати, (неловко) незручно лежати. -ный стул - невигідний стілець;

2) (непригодный) непридатний, негодящий, неспосібний, (для постройки ещё, диал.) неприютний (Кролевеч.). -ная земля - непридатна земля, -ний ґ[г]рунт, невжитки (-ків). [Ліс займає 39% простору, сіножаті і толоки 16%, невжитки 19% (Калит.)];

3) (о человеке) невигідний, (очень редко) непридобний. [Невигідний пожилець (Київ). З якутських «приїсків» більшість цих непридобних громадян назад не повертається (Корол.)];

4) (неловкий) незручний, ніяковий, (затруднительный) скрутний, (неприятный) прикрий, неприємний. -ное положение - ніякове (незручне, скрутне, прикре) становище.

* * *

1) незру́чний; (лишённый комфорта, неуютный) неви́гідний; (несвоевременный, неподходящий) неслу́шний; ( неловкий) ні́яковий и нія́ковий; ( невыгодный) неви́гідний

2) ( о земле) с.-х. неприда́тний

3) (неспособный на что-л., к чему-л.) незда́тний

1) пиття. [Охоту мав він до пиття, і пив зовсім не воду (Самійл.)]. -тьё с жадностью - жлу[о]ктання, дудління, смоктання, дудліж;

2) (напиток, пойло) пиття, питво, напій (- пою), напиток (-тку), питення, трунок (-нку). -тьё заговорное - дання, давання. [Дання гірше від трутизни]. -тьё волшебное - чаровина, чари. Годный для -тья - питний. Годная для -тья вода - гожа вода. Негодный для -тья - непитний, до пиття негодящий, негожий.

* * *

1) ( действие) пиття́

2) ( напиток) питво́, пиття́, напі́й, -по́ю

(негодный) негодящий, неспосібний; (неисправимый) непоправний, (от'явленный) о(д)чайдушний, неприторенний; (погибший) пропащий; (распутный) розпусний, розпутний, (блудный) блудний, блудящий; (горемычный) бідолашний; (бесовский) вражий. -мая сила - нечиста (вража) сила. -мое дитя - розпусна дитина, (о сыне) блудний син.