-
1 начитати
I начита́типрочита́ть; ( в большом количестве) начитать; ( узнавать из книг) вычитатьII см. начитувати -
2 начитувати
= начитатипрочитывать, прочитать; ( в большом количестве) начитывать, начитать; ( узнавать из книг) вычитывать, вычитать
См. также в других словарях:
начитати — див. начитувати … Український тлумачний словник
начитати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
начитаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до начитати. 2) у знач. прикм. Який прочитав багато книжок і набув усебічних знань … Український тлумачний словник
дізнаватися — 1) = дізнатися (з ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось / щось), довідуватися, довідатися, у[в]знавати, у[в]знати, звідувати, звідати, допитуватися, допитатися, пересвідчуватися, пересвідчитися, провідувати, провідати,… … Словник синонімів української мови
