натурфілософ

См. также в других словарях:

• натурфілософ — а, ч. Послідовник натурфілософії …   Український тлумачний словник

• натурфілософ — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• натурфілософія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• натурфілософія — ї, ж. Учення, що намагалося дати систему знань про природу, побудовану не на дослідних даних, а на абстрактних, відірваних від практики умовиводах; філософія природи …   Український тлумачний словник

• натурфілософський — а, е. Стос. до натурфілософії та натурфілософа; власт. їм …   Український тлумачний словник

• пневма — и, ж. У давньогрецькій натурфілософії і медицині – сила, яка регулює дихання і пульс; пізніше – життєва сила, дух; у християнстві – святий дух …   Український тлумачний словник

• геологія — геология geology Geologiе наука про будову й розвиток Землі. Вивчає склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і закономірності утворення й поширення корисних копалин. Поділяється на ряд дисциплін: мінералогію, петрографію, тектоніку,… …   Гірничий енциклопедичний словник

• ґеми — геммы gemmary Edelstein дорогоцінні камені. В укр. науковій термінології термін ґеми відомий з середньовіччя. Зустрічається в лекціях Феофана Прокоповича з натурфілософії і фізики, прочитаних в 1705 1709 рр в Києво Могилянській академії …   Гірничий енциклопедичний словник