-
1 нарождать
народить1) (во множестве кого) народжувати, народити, (о животн. и фам. о челов.) наплоджувати, наплодити, (в особ. о животн.) наводити, навести, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, понаплоджувати, пона[попри]водити; наводити кого. [Народила вона йому діточок аж троєчко (Брацл.). Багацько хлопців там наплодить (Котл.). Нігде мені гніздо звити, нігде мені діток наплодити (Метл.). Собака навела цуценят (Сл. Гр.). Вже вона й молодиця, вже й діточок наводила (Квітка)];2) (рождать кого) народжувати, народити, родити, (с)породити, зроджати и зроджувати, зродити, виплоджувати, виплодити, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, повиплоджувати кого. [Так його мама народила (Номис). Вже другого байстрюка привела (Звин.)];3) (производить кого, что) родити, зродити и породити, плодити, сплодити кого, що; (о земле) зрощати, зростити що. Нарождённый -1) народжений, наплоджений, наведений, приведений, понароджуваний и т. п.;2) народжений, (с)породжений, зроджений, виплоджений, понароджуваний, повиплоджуваний;3) зроджений, породжений, сплоджений; зрощений. -ться -1) (в прям. и перен. знач.) народжуватися, народитися, уроджуватися, уродитися, (только в прям. знач. фам.) наплоджуватися, наплодитися, (о мног.) понароджуватися, понаплоджуватися; бути народжуваним, народженим, понароджуваним, наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним. [Народжується українська інтелігенція (Крим.). З кожної краплі народжується гаспид (Грінч.). Нових людей понароджувалося багато (Харк.)];2) (о луне) народжуватися и народжатися, наставати, настати. [Як місяць народжається, то він молодіє (Март.). Як молодик настає з дощем, то цілий місяць буде дощ (Звин.)].* * *несов.; сов. - народ`ить и нарож`атьнаро́джувати, народи́ти, -роджу́, -ро́диш и мног. понаро́джувати -
2 нарождать(ся)
ρ.σ.βλ. народить(ся). -
3 народить
-
4 Нараждать
-ся см. Нарождать, -ся. -
5 Нарожать
народити, навести, (фам.) наплодити, (о мног.) понароджувати, понаводити, понаплоджувати кого; срв. Народить 1 (под Нарождать). -ться - народитися (досхочу, доне(с)хочу).
См. также в других словарях:
Нарождать — несов. перех. разг. то же, что рождать 1., рожать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
нарождать — см. Народить … Энциклопедический словарь
нарождать — см. народить; а/ю, а/ешь; нсв … Словарь многих выражений
НАРАЖДАТЬ — или нараждать, народить ·окончат. (от рождать ·длит. родить ·окончат.); нарожать (буд. вр. нарожаю, наст. вр. нет, а употр. нарождаю), народить однокр. (от рожать ·длит. родить ·окончат. ). по близкому сродству гл. этих и по переходу ·окончат.… … Толковый словарь Даля
Народить — сов. перех. разг. см. нарождать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ПЕРЕРОЖАТЬ — ПЕРЕРОЖАТЬ, переродить, народить, в разное время, многих. Она, за век свой, перерожала довольно. Перераждать, перерождать, переродить кого, что, нарождать вновь, переиначать, переделать; перевоспитать наново. Не перерожать стать невесту тебе,… … Толковый словарь Даля
ПОРОЖДАТЬ — ПОРОЖДАТЬ, (пораждать) или порожать, породить кого, что, раждать, рожать; родить; производить детей, потомство, нарождать. На горе мать меня породила! Всяк вид пораждает себя же, в новом поколении. Когда муха паука породит, тогда бу дет то. |… … Толковый словарь Даля
СПОРОЖАТЬ — СПОРОЖАТЬ, спородить, рожать, родить, нарождать, народить. Спородила меня матушка в зеленом саду, под грушею, ·песен. Ничего то вы, горы, не спородили, ·песен. Спороди мне молодца: станом в меня, белым личиком в себя, очи ясны в сокола, брови… … Толковый словарь Даля
народить — рожу/, роди/шь; нарождённый; дён, дена/, дено/; св. см. тж. нарождать, нарождение что и кого чего разг. Родить, произвести на свет в каком л. (обычно большом) количестве. Народи/ть пятерых детей. Жена народила мне бли … Словарь многих выражений
