-
1 наводиться
-
2 наводиться
-
3 наводиться
туралану; дәлдену -
4 наводиться
навестись и навесться1) (стр. з.) наводитися, напроваджуватися, бути наводженим, напроваджуваним, наведеним, напровадженим, понаводженим, понапроваджуваним и т. п. Этим я -жусь на заключение - це наводить (напроваджує) мене на висновок, це веде мене до висновку; це каже мені думати, що. Мосты уже -тся - мости вже ставляться (наводяться, перекидаються, наста(но)вляються, наплавляються);2) (румяниться, краситься) наводитися, навестися, підводитися, підвестися, (о мног.) понаводитися, попідводитися;3) (вдоволь, сов.) наводитися, поповодитися (досхочу) з ким.* * *наво́дитися, -диться; наганя́тися -
5 наводиться
страд. наводзіцца -
6 наводиться
несов. страд. от наводить -
7 наводиться
несов. страд. нишон гирифта шудан; тобиш дода шудан; сохта шудан -
8 наводиться на цель
1) Military: home onto the target, steer to the target, steer toward the target2) Astronautics: run home3) Missiles: (само) home on the targetУниверсальный русско-английский словарь > наводиться на цель
-
9 (само) наводиться на цель
Missiles: home on the targetУниверсальный русско-английский словарь > (само) наводиться на цель
-
10 автоматически наводиться
advmilit. sich einsteuern (на цель)Универсальный русско-немецкий словарь > автоматически наводиться
-
11 be guided by
-
12 ansteuern
наводиться (на цель)направляться (о корабле)подходить -
13 tuşlanmaq
наводиться, быть наведенным в цель. -
14 home in on
наводиться на; самонаводиться; выводить ( самолёт) на, лететь на источник излучений -
15 run home
-
16 vector
-
17 _about
\\ \ \ \ \ Цей багатомовний термінологічний словник містить найбільш поширені терміни з металознавства та їх визначення. Така форма викладу матеріалу визначила дві принципові особливості словника, що виділяють його серед аналогічних видань з металознавства. По-перше, на відміну від звичайних словників, тлумачення дозволяють доповнити визначення терміна необхідною інформацією і зробити термін більш зрозумілим, а на відміну від енциклопедій, тлумачення даються в дуже стислій формі, а не у вигляді розгорнутої інформації, як це прийнято в енциклопедичних виданнях. По-друге, подання матеріалу в такому компактному вигляді посилило авторське ставлення до визначень і тлумачень термінів, тому більшість із них розроблено і наводяться вперше і, незважаючи на прагнення авторів надати їх вмісту універсального характеру, вони в окремих випадках можуть відзначатись суб'єктивізмом. Ці особливості дають підставу вважати цей термінологічний словник, no суті, монографією, в якій авторський колектив виклав своє розуміння сучасного металознавства. Основою видання, що містить україномовні терміни та їх визначення, став багатомовний тлумачний словник "Металлы. Строение. Свойства. Обработка" (М.: Издательский Центр "Наука и техника", 1999. -710 с.).\ \ \ \ \ Авторський колектив, що працював над вибором та уточненням сенсу російських термінів, а також знаходженням найбільш точних іншомовних термінів, представлений за такими разділами: фізичне металознавство — Блантер М. С.; металознавство і термічне обробка — Прусаков Б. О.; кристалографія і рентгенографія — Новіков В. Ю.; металознавство зварювання, трибологія — Кершенбаум В. Я.; металознавство порошкових матеріалів, найменування металевих сплавів — Мухін Г. Г.; корозія металів і покриття — Пучков Ю. О.\ \ \ \ \ У підготовці книги взяв участь також В.К. Портной (французькі терміни в галузі фізичного металознавства).\ \ \ \ \ Підготовку до видання п'ятимовного термінологічного словника, корегування тексту, підбір та визначення термінів українською мовою, здійснено авторським колективом Запорізького національного технічного університету у складі (за розділами): фізичне металознавство — Коваль А.Д., Ольшанецький В.Ю.; металознавство і термічне обробка — Бєліков С.Б., Коваль А.Д.\ \ \ \ \ Ольшанецький В.Ю.; кристалографія і рентгенографія — Коваль А.Д., Ольшанецький В.Ю.; металознавство зварювання, трибологія — Бєліков С.Б., Коваль А.Д.; металознавство порошкових матеріалів, найменування металевих сплавів — Бєліков С.Б., Ольшанецький В.Ю.; корозія металів і покриття — Бєліков С.Б.\ \ \ \ \ Термінологічний словник містить 5500 термінів і їх визначень з усіх розділів сучасного металознавства: кристалізації, перетворень у твердому стані, структури і фазового стану металів і сплавів, кристалографії і дефектів кристалічної будови, пластичної деформації і рекристалізації, теорії дисперсійного твердіння, дифузії, твердофазного і рідиннофазного спікання порошкових матеріалів, тертя і зношування, корозії і нанесення покрить. Він також містить основні поняття з галузі термічної обробки (відпал, загартування і відпуск, процеси нагрівання й охолодження, термомехнічна обробка), а також з галузі хімікотермічної обробки (дифузійне насичення неметалами і металами, процеси комбінованого насичення, контрольовані атмосфери). Наведено терміни і визначення, що характеризують основні властивості металів і сплавів (механічні, фізичні, корозійні), нові види обробки металевих матеріалів (лазерним випромінюванням, електронними пучками, плазмою), а також залишкові напруги і дефекти, що виникають при термічній, хімікотермічній і термопластичній обробках. У великій кількості в словнику наведені металеві сплави зі спеціальними назвами, що набули поширення в промисловості, а також описано властивості і походження назв багатьох металів.\ \ \ \ \ Терміни подано п'ятьма мовами: англійською (е), німецькою (d), французькою (f), російською та українською. Визначення і тлумачення даються російською та українською мовами. Словник складається з двох частин: основної — власне термінологічного словника, що містить терміни, їх визначення і тлумачення, і допоміжної — покажчиків до основної частини словника англійською, німецькою і французькою мовами. Терміни російською мовою розташовані за абеткою. Багатоскладові терміни наведені без інверсії.\ \ \ \ \ Іншомовні еквіваленти термінів або ідентичні російським, або до них наближені. Їх значення насамперед наводяться до основного, російського терміна. При наявності російських синонімів написання іншомовних еквівалентів наводиться в розділах, до яких відноситься синонім. При цьому визначення терміна російською (українською) мовою не повторюється, а після синоніма робиться посилання на основний термін. У випадку відсутності еквівалентів у будьякій мові ставиться (—). Іншомовні еквіваленти, отримані прямим перекладом з російської мови, позначені (*).\ \ \ \ \ При розробці визначень використовувався принцип взаємозалежності похідних термінів від основних: повне визначення дається основному терміну, а у визначенні похідного терміна наводиться тільки та його частина, що має розпізнавальну ознаку, характерну для похідного терміна. Наприклад, визначення поняття "хімікотермічна обробка" є основним стосовно різних видів цієї обробки. Тому визначення цього терміна не повторюється при визначенні інших видів хімікотермічної обробки. Для одержання повного визначення похідних термінів їх необхідно поєднувати з визначеннями основних.\ \ \ \ \ При багатозначності певного терміна для визначення галузі його застосування введено умовні скорочення (абревіатури), що наводяться безпосередньо після терміна. Наприклад, запис "пилові відходи (ПМ)" означає, що термін "пилові відходи" поширюється тільки на порошкову металургію (ПМ).Умовні скорочення: К — корозія; ММ — металеві матеріали; ПМ — порошкова металургія; ЗВ — зварювання; Ст — сталі; Т — трибологія; ТТ — тверде тіло; У — утома; Х — хімія; ХТО — хімікотермічна обробка.\ \ \ \ \ Допоміжна частина словника містить покажчики термінів англійською, французькою і німецькою мовами і призначена для полегшення пошуку потрібного терміна відповідною мовою в основній частині словника. Терміни розташовано без інверсії за абеткою. Після кожного терміна зазначено сторінку, на якій він наведений в основній частині словника.\ \ \ \ \ Термінологічний словник розроблено на основі аналізу ДОСТов, спеціальних закордонних видань з термінології, підручників і оригінальної літератури з металознавства, матеріалів періодичної преси, а також загальних і спеціальних англоросійських і німецькоросійських словників. Автори будуть вдячні за будьякі пропозиції щодо поліпшення видання.\ \ \ \ \ Авторський колектив висловлює глибоку вдячність Зінаїді Володимирівні Ігнатьєвій за допомогу в підготовці словника до видання, а також співробітникам видавництва "Мотор-Січ" за здійснення проекту видання термінологічного словника українською мовою. -
18 home
1. [həʋm] n1. 1) дом, жилище, обиталищеat home - дома, у себя [см. тж. 2, 2), 6, 2) и ♢ ]
2) местожительство; местопребывание; проживаниеto make one's home in the country [abroad] - поселиться в деревне [за границей]
to give smb. a home, to make a home for smb. - приютить кого-л., дать кому-л. пристанище
a friend offered me a home with him - приятель предложил мне поселиться у него
2. 1) родной дом, отчий дом, родные местаancestral home, the home of one's fathers - отчий дом
to feel a longing for one's home - тосковать по дому /по родным местам/
2) родинаat home - на родине [см. тж. 1, 1), 6, 2) и ♢ ]
at home and abroad - у нас /на родине/ и за границей
where is your home? - откуда вы родом?
my home is England [Leeds] - моя родина - Англия [я родом из Лидса]
3) метрополия ( Англия)service at home - воен. служба в метрополии
this island provides /affords/ a home to myriads of birds - этот остров служит гнездовьем для мириад птиц
3. семья; домашний круг; семейная жизнь4. 1) место распространения, родина (растений и т. п.); ареалthe Indian jungle is the home of the tiger - тигры обитают в джунглях Индии
2) место зарождения или возникновения, родина, колыбельEngland is the home of railways - железные дороги впервые появились в Англии
5. 1) приют, благотворительное заведение; пансионатhome for the blind [for invalids] - приют для слепых [для инвалидов]
old people's home, home for the old - дом для престарелых
children's home - детский дом, детдом
2) частное заведение для бездомных собак, кошек и т. п.6. спорт.1) дом ( в играх)2) своё полеat home - на своём поле [см. тж. 1, 1), 2, 2) и ♢ ]
3) финиш ( лёгкая атлетика)4) гол♢
one's last /long/ home - могилаto be at home - а) чувствовать себя легко, непринуждённо, свободно; the boy was not quite at home there - мальчик чувствовал себя там неловко; make yourself at home - чувствуйте себя как дома, располагайтесь как дома; б) принимать гостей; устраивать приёмный день; [ср. тж. 1, 1), 2, 2) и 6, 2)]
Mrs. Smith is not at home to anyone except relatives - г-жа Смит никого не принимает, кроме родственников
I am always at home to you - для вас я всегда дома, я всегда рад /рада/ видеть вас у себя
to feel at home см. to be at home а)
to be /to feel/ at home in /with/ smth. - хорошо знать что-л.; свободно владеть чем-л.
to be /to feel/ at home in /with/ a foreign language - свободно владеть иностранным языком
he is at home in /on, with/ any topic - он с лёгкостью говорит /он может говорить/ на любую тему
go home and say your prayers - ≅ не суй нос не в свои дела
2. [həʋm] aeast or west home is best, there is no place like home - посл. ≅ в гостях хорошо, а дома лучше
1. 1) домашнийhome baking [canning] - выпечка [консервирование] в домашних условиях
home slaughtering /killing/ - домашний забой скота
home address - домашний адрес, местожительство
home industry - а) надомная работа; б) кустарный промысел; [см. тж. 4, 1)]
2) семейныйhome interests - интересы семьи /дома/
2. 1) родной, свойhome base - ав. своя авиабаза; аэродром базирования
home station - ж.-д. станция приписки
home port - мор. порт приписки
2) местныйhome team /side/ - спорт. команда хозяев поля
home club - спорт. клуб - хозяин поля
home ground - спорт. своё поле
home stretch - спорт. см. homestretch
3) направленный к дому; обратныйhome journey - мор. обратный рейс
home freight - мор. а) обратный фрахт; б) груз, доставляемый в отечественные порты
3. жилойhome farm - а) ферма при помещичьем доме; б) ферма, где живёт её владелец
4. 1) отечественныйhome manufacture [industry] - отечественное производство [-ая промышленность] [см. тж. 1, 1)]
2) внутреннийhome market [trade] - внутренний рынок [-яя торговля]
5. относящийся к метрополии ( Англии)home (air) defence - воен. (противовоздушная) оборона метрополии
home service - воен. служба в метрополии
6. редк. колкий, едкий, бьющий в цель3. [həʋm] adv♢
home and dry - а) достигший своей цели; he was home and dry yesterday as the next president - вчера его желание свершилось - он стал президентом /его избрали президентом/; б) (находящийся) в безопасности1. 1) домаto be home - быть /находиться/ дома
2) домойto go /to come/ home - идти /приходить/ домой [см. тж. 2 и ♢ ]
to see smb. home - проводить кого-л. домой
to call smb. home - звать кого-л. домой
to be the first man home in the race - спорт. кончить гонку первым
3) на родинуback home - а) дома; на родине; he is back home again - он вернулся домой; customs here differ from those back home - обычаи здесь иные, чем у нас на родине; б) домой, на родину
2. в цель, в точкуto go /to come, to get/ home - попасть в цель [см. тж. 1, 2) и ♢ ]
3. до отказа, до конца; туго, крепко♢
to bring smth. home to smb. - а) втолковывать кому-л. что-л.; доводить что-л. до чьего-л. сознания; б) уличить кого-л. в чём-л.to bring a crime [a fraud] home to smb. - уличить кого-л. в преступлении [в обмане]
to bring a charge home to smb. - доказать обвинение против кого-л.
to drive smth. home (to smb.) - а) = to bring smth. home to smb. а); б) доводить до конца, успешно завершать что-л.
to get home - а) иметь успех; удаваться; б) выиграть; победить ( в спортивных соревнованиях); в) наносить меткий /точный/ удар; задевать за живое, больно задевать; [ср. тж. 1, 2) и 2]
to come /to get, to strike/ home to smb. - а) растрогать кого-л. до глубины души, найти отклик в чьей-л. душе; б) доходить до чьего-л. сознания, быть понятным кому-л.; [ср. тж. 1, 2) и 2]
it will come home to him some day what he had lost - когда-нибудь он поймёт, что потерял
to bring oneself /to come, to get/ home - а) занять прежнее положение; the anchor comes home - мор. якорь ползёт; б) оправиться ( после денежных затруднений)
to pay home - воздать по заслугам, отплатить
to ram /to press/ smth. home = to bring smth. home to smb. а)
to come /to strike, to touch/ home = to get home в)
to sink home = to come /to get, to strike/ home to smb. б)
4. [həʋm] vnothing to write home about - нечем хвастаться; ничего особенного
1. 1) возвращаться домой, лететь домой (особ. о голубе)an aircraft is homing to its carrier - самолёт возвращается на свой авианосец
2) посылать, направлять ( домой)radar installations home aircraft to emergency airfields - радарные установки наводят самолёты на запасные аэродромы
3) наводиться (о ракете, торпеде и т. п.)a missile homes towards an objective on a beam - ракета наводится на цель по лучу
2. 1) находиться, жить (где-л.)to home with smb. - жить у кого-л. /совместно с кем-л./
several publishers have homed in this city - в этом городе обосновались несколько издательств
2) устраивать (кого-л.) у себя, приютить (кого-л.) -
19 home on the target
Ракетная техника: (само) наводиться на цель -
20 home onto the target
Военный термин: наводить на цель, наводиться на цель
См. также в других словарях:
НАВОДИТЬСЯ — НАВОДИТЬСЯ, навожусь, наводишься, несовер. страд. к наводить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
наводиться — гл. несов. • нацеливаться • наставляться Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012 … Словарь синонимов
Наводиться — I несов. неперех. страд. к гл. наводить I II несов. неперех. страд. к гл. наводить III Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
наводиться — навод иться, одится … Русский орфографический словарь
наводиться — НАВОДИТЬ, НАВОДИТЬСЯ см. Навести … Энциклопедический словарь
наводиться — см. навести; во/дится; страд … Словарь многих выражений
Головка самонаведения — Основная статья: Система самонаведения Головка самонаведения (сокр. ГСН) автоматическое устройство, которое устанавливается на управляемое средство поражения (ракету, бомбу, торпеду и др.) для обеспечения прямого попадания в объект атаки… … Википедия
SdKfz 250 — Трёхмерная модель … Википедия
Понтонный парк — штатное (табельное) переправочное средство, предназначенное для наводки наплавных мостов и устройства паромных переправ. Состоит на вооружении инженерных, дорожных и ж. д. войск различных армий. П. п. включает: паромно мостовые… … Большая советская энциклопедия
Стрельба — ведение огня, применение огнестрельного оружия для выполнения поставленной задачи. Бывает боевой, спортивной, учебной, имитационной. С. слагается из её подготовки (занятие огневых позиций, разведка целей, подготовка оружия, боеприпасов,… … Большая советская энциклопедия
ЭЛЕКТРИЧЕСТВО И МАГНЕТИЗМ — раздел физики, охватывающий знания о статическом электричестве, электрических токах и магнитных явлениях. ЭЛЕКТРОСТАТИКА В электростатике рассматриваются явления, связанные с покоящимися электрическими зарядами. Наличие сил, действующих между… … Энциклопедия Кольера