-
1 Найлҍпше
Найлҍпше врҍсноту, влҍпоту изящнҍе послҍдователнҍ -
2 ліпше
див. краще -
3 ліпше
I прил.лу́чшеII нар.лу́чше -
4 найліпше
I прил.са́мое лу́чшее, наилу́чшее; лу́чше всего́ (всех); лу́чшееII нар.лу́чше всего́ (всех); наилу́чше -
5 ліпше
lipszeприсл. -
6 көпше түр
-
7 көпше
грам. -
8 көпше түр
грам. plural -
9 przeinaczać
[пшеіначачь]v.dk -
10 przeinaczenie
[пшеіначенє]nпереінакшення, переіначення -
11 przeinaczony
[пшеіначони]adj -
12 przeinstrumentowany
[пшеінструментовани]adj -
13 przejechać
-
14 przejednany
[пшеєднани]adj -
15 przejezdny
[пшеєздни]adj -
16 przejeżdżać
[пшеєжджачь]v.ndk -
17 лучше
1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.* * *1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше3) в знач. част. кра́ще, лі́пше4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше -
18 лучший
1) (ср. ст. от Хороший) чем кто, что - кращий, ліпший, луччий за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, проти кого, проти чого, як хто, як що, ніж хто, ніж що. [Хіба краща є за тебе? (Шевч.). Коли люди до тебе добрі, ти будь ліпший (Номис). Лучча солом'яна згода, як золота звада (Номис). Він кращий од Балабухи (Н.-Лев.). Добрий пес луччий, як злий чоловік (Номис)]. -шее враг хорошему - кращеє (ліпшеє) - ворог гарному. За неимением -шего, сойдёт и это - як немає кращого, то й це гаразд буде. Я ожидал -шего - я сподівався кращого. В ожидании -шего - сподіваючись кращого (ліпшого), маючи надію на краще (на ліпше). Он изменился к -му - він змінився на краще (на ліпше). Считаю за -шее - вважаю (маю) за краще (за ліпше);2) -ший, как превосх. степень, самый -ший - найкращий, найліпший, (сильнее) як-найкращий, як-найліпший, що-найкращий, що- найліпший. Всего -шего! - всього найкращого! Это -ший из людей - це (з його) найкраща людина. Дайте мне -шего (самого -шего) вина - дайте мені (як-)найкращого вина. -шая (отборная) часть чего-л. - чоло, виборна частина (частка). [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть (Грінч.). Історія письменства це виборна частка духового життя народу (Єфр.)].* * *1) сравн. ст. кра́щий, лі́пший2) превосх. ст. найкра́щий, якнайкра́щий, щонайкра́щий, найлі́пший, якнайлі́пший, щонайлі́пший -
19 dry bread at home is better than the honey of others
var: the tar of my country is better than the honey of otherssyn: home is home though it be never so homelyкраще сухий хліб вдома, ніж мед на чужині ≅ чужий хліб гіркий ліпше своя солома, ніж чужа перина ліпше своя хата, ніж чужа палата ліпше своє болото, ніж чуже золото свій край, як рай, а чужа країна, як домовина краще в рідній країні кістьми лягти, ніж на чужій слави досягти чуже святе – своє найсвятіше чуже миле, своє наймиліше чужа хата гірше ката в чужій стороні і весна негарна рідна земля і в жмені мила із своєї печі і дим не гіркий хоч не красне, але власнеEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > dry bread at home is better than the honey of others
-
20 крепко
(сильно) міцно, цупко, кріпко, сильно, (хорошо) добре, (прочно) міцно, кріпко, тривко, дебело. [Він її пригорнув до серця міцно (Квітка). Глядіть-же, цупко прикрутіте (Котл.). Добре били (Шевч.). Пошито міцно (М. Грінч.). Дебело зроблена ряма (Грінч.)]. -ко обнять - міцно (тісно) обняти. -ко связать - міцно (тісно, щільно, цупко) звязати. -ко держать - цупко (міцно) держати кого, що. -ко схватиться за что - міцно (цупко) схопитися за що, вчепитися чого. -ко задуматься - дуже (тяжко, сильно) замислитися про що. -ко спать, уснуть - спати, заснути міцно (твердо, цупко, добре, тяжко, здорово), заснути міцним (твердим) сном. [А дівчина тверденько заснула і не зчулась, як нічка минула (Чуб.). Тяжко заснула в житах на межі (Олесь)]. -ко спится кому - добре (міцно) спиться кому. Встать -ко на ноги - стати твердо на ноги. -ко стоять - твердо (міцно) стояти. [Твердо гордий дуб стоїть (Грінч.)]. -ко стоять за свои права - твердо стояти за свої права (за своїми правами). -ко закрыть глаза - тісно (щільно, міцно) заплющити (стулити) очі. -ко ударить (выругать) кого - дуже (тяжко, кріпко, здорово) ударити (вилаяти) кого. -ко хочется - дуже (тяжко) хочеться кому, кортить кого, кому. Жить -ко - жити скупо (скнаро). -ко держаться своего мнения - твердо (міцно) триматися своєї думки. -ко пьян был - дуже (тяжко, здорово) п'яний (напитий) був, п'яненний був. -ко-накрепко (сильно) - міцно- преміцно, дуже-предуже. -ко-накрепко запер дверь - добре замкнув двері. -ко-накрепко запретили мне делать это - суворо-суворісінько заборонено мені це робити. Крепче - міцніш(е), цупкіш(е), дебеліш(е), кріпше, лучче. [Що-дня тісніш, міцніш стискає нас мов обручем зо сталі лядська сила (Грінч.). Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства (Куліш). А його притискає ще лучче (Звин.)]. Довольно -ко - міцненько, кріп(к)енько, дуженько, тривкенько, дебеленько. [А рака кріпенько держить (Стор.)].* * *нареч.1) мі́цно, крі́пко; си́льно, цу́пко; ( хорошо) до́бре2) ( очень) ду́же, си́льно, ве́льми
См. также в других словарях:
ПШЕ — производственно штатная единица; производственная штатная единица … Словарь сокращений и аббревиатур
әпше — 1. (Шымк.,Өзб., Ташк.) әпке. 2. (Өзб., Ташк.) ана. «Ә п ш е атауы көрші отырған өзбек, қарақалпақ, қырғыз, түрікмен, тәжік тілдерінде кездеспейді. Апа + ача//ача тең мағыналы сөздердің бірігуінен қалыптасқан сияқты» (Т. Айд., Қаз. тіл. лекс. ерек … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
лѢпше — лепѢй, лѢпше краще, ліпше … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ліпше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
найліпше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
щонайліпше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
якнайліпше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
найліпше — найкраще (найліпше буде, як нигде не підеш) … Лемківський Словничок
шөпшеңде — ет. Малдың жерден бас алмай, тез тез шөп жеуі; шөпшең қағу. Күні бойы жол жүрген мына саулықтар, енді ш ө п ш е ң д е п тыныш жатар емес (Лен. жас, 13. 12. 1972, 1) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
ліпше — 1) Присл. до ліпший. || у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого. 2) у знач. част. Уживається для підкреслення переваги якоїсь дії … Український тлумачний словник
найліпше — Присл. до найліпший. || у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто небудь … Український тлумачний словник