-
1 ліпше
див. краще -
2 ліпше
I прил.лу́чшеII нар.лу́чше -
3 найліпше
I прил.са́мое лу́чшее, наилу́чшее; лу́чше всего́ (всех); лу́чшееII нар.лу́чше всего́ (всех); наилу́чше -
4 ліпше
lipszeприсл. -
5 краще
better; better and betterкраще вам? — are you ( any) better now?
тим краще — all the better, so much the better
якомога краще — to the best of one's ability, as well as can be
брати все краще — to take the best; амер. to eat the ginger
краще менше та ліпше — less, but better
краще пізно, ніж ніколи — better late than never
на все краще! — all the very best!, goodbye!
-
6 пшеничище
-а; = пщени́чнищепо́ле, с кото́рого сня́та пшени́ца; диал. пше́нище -
7 антропологія права
АНТРОПОЛОГІЯ ПРАВА - вчення про людину як істоту, котра створюється правовим порядком. Розглядаючи право як універсальну "мову усуспільнення", А.п. вивчає основні права - ті, що спочатку називалися "Божим правом", потім "природним правом", сьогодні - "правами людини". А. п. тісно пов'язана із загальнофілософськими уявленнями про людину, зокрема з тією обставиною, що людина, котру Аристпотпель вважав від природи політичною істотою, амбівалентна по відношенню до інших людей: це - не лише допомога (як вважає Аристотель), а й небезпека. Як позитивні соціальні істоти люди можуть допомагати одне одному і доповнювати одне одного; як негативні соціальні істоти вони є взаємною загрозою й джерелом протистояння. А. п. виходить з двох основних іпостасей людини: вона може потерпати від насилля або сама його застосовувати. Права людини, з такої точки зору, можна тлумачити як свого роду обмін одного на інше: і злочинець, винуватець насилля, всупереч своїм власним інтересам, може стати жертвою чужого насилля. Відтак, людина стоїть перед вибором: що ліпше - бути жертвою, але одночасно і злочинцем, чи ні тим, ні тим? Гоббс вважав домінуючим бажанням кожної людини те, що вона не хоче помирати від рук собі подібних. Через бажання зберегти своє "Я" виникає свого роду трансцендентальний обмін, який спирається на те, що незалежно від того, чого прагне людина, передумовою цих прагнень є життя. До останнього долучаються також інші умови людської життєдіяльності, відтак - і інші права людини, безпосередньо пов'язані з її соціальною та культурною специфікою. Поняття А. п. обґрунтоване нім. філософом Геффе.
См. также в других словарях:
ПШЕ — производственно штатная единица; производственная штатная единица … Словарь сокращений и аббревиатур
әпше — 1. (Шымк.,Өзб., Ташк.) әпке. 2. (Өзб., Ташк.) ана. «Ә п ш е атауы көрші отырған өзбек, қарақалпақ, қырғыз, түрікмен, тәжік тілдерінде кездеспейді. Апа + ача//ача тең мағыналы сөздердің бірігуінен қалыптасқан сияқты» (Т. Айд., Қаз. тіл. лекс. ерек … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
лѢпше — лепѢй, лѢпше краще, ліпше … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ліпше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
найліпше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
щонайліпше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
якнайліпше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
найліпше — найкраще (найліпше буде, як нигде не підеш) … Лемківський Словничок
шөпшеңде — ет. Малдың жерден бас алмай, тез тез шөп жеуі; шөпшең қағу. Күні бойы жол жүрген мына саулықтар, енді ш ө п ш е ң д е п тыныш жатар емес (Лен. жас, 13. 12. 1972, 1) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
ліпше — 1) Присл. до ліпший. || у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого. 2) у знач. част. Уживається для підкреслення переваги якоїсь дії … Український тлумачний словник
найліпше — Присл. до найліпший. || у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто небудь … Український тлумачний словник