-
1 кукушкин
зозулин (-на, -не). -ны дети - безбатченки, дитинчата-зозуленята. -кин лён, бот. Linum catharticum L. - льон (-ну) проносний, зозулин льон. -ны сапожки (башмачки, ножки), бот. Cypripedium Calceolus L. - зозулині черевички (-ків), жовті зозульки (-льок). - ны слёзки (слёзы), бот. а) Orchis (latifolia) L. - зозулинець (-нця) широколистий; б) -ны слёзки и Кукушница, Platanthera bifolia L. - любка дволиста.* * *зозу́лин, -а, -екуку́шкины слёзки — бот. зозули́нець, -нця [плями́стий], орхіде́я [плями́ста]
\кукушкин цвет — бот. бузькі́в вого́нь, зозу́лин цвіт
-
2 лён
и Лена истор.1) (ленное поместье, удел, фр. tief) лен (-ну), лено (-на), феод (-ду), уділ (-лу);2) (юр.: ленное владение, фр. feage) лен, лено, (стар.) голд (-ду); ленне володіння чим.* * *льон, -укуку́шкин \лён — бот. зозу́лин льон
-
3 прочёсывать
прочесать1) (лён, пеньку, шерсть) чесати, перечесати (льон, коноплі), чухрати, перечухрати (вовну);2) прочухувати, прочухати, здирати, здерти (чухаючи);3) (известное время) прочесати (льон, коноплі); прочухрати (вовну) (який час). Прочёсанный -1) перечесаний, перечухраний;2) прочуханий. -ться - чесатися, бути перечесаним, чухратися, бути перечухраним.* * *несов.; сов. - прочес`ать1) прочісувати, прочеса́ти2) (несов.: чесать в течение определённого времени) чеса́ти [ці́лу годи́ну], прочеса́ти -
4 волокнистый
волокончатый волокнуватий, волокня[и]стий, пасмистий, жилуватий. С толстыми волокнами - ликуватий. [Льон помни, дак такий пасмистий стане. Верхня шкаралуща на волоському горіхові жилувата. Буряк ликуватий. Диня ликувата]. Делаться волокнистым - волокнуватіти.* * *волокни́стий, волокнува́тий -
5 выдёргивать
-ся, выдергать, -ся и выдернуть, -ся виривати, -ся, вирвати, -ся, висмикати, -ся, висмикнути, -ся, вискубати, -ся, вискубти, -ся, микати, вимикати. [Вирвати зуб. Висмикнути нитку. Ячмінь такий маленький, що косою не зачепиш,- доводиться микати]. Быстро выдёргивать, выдернуть - вишморгувати, вишморгнути. В-ать нитки из ткани - висотувати, висотати, вистріпувати, вистріпати, виторочувати, виторочити, висмикати, висмикати. [Висотала намітку (канву). Виторочила рушник, тепер можна торочки в'язати. Тут підрубиться, а з цього боку висотається,- будуть торочки]. В-ать льон, коноплю - брати, побрати, вибрати. Выдерганный - висмиканий, вимиканий, висотаний, вискубаний. Выдернутый - вирваний (напр. зуб), витягнений, витягнутий, висмикнутий, вискубнутий.* * *несов.; сов. - в`ыдернуть и в`ыдергатьвисми́кувати и висмика́ти, висмикати и висмикнути и мног. повисми́кувати и повисмика́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; (лён, коноплю) вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти -
6 вымачивать
вымочить вимочувати, вимочити (напр. коноплі), намочувати, намочити. [Дощ нас намочив]. Вымоченный - вимочений, (дождём) намоклий. Недостаточно вымоченное и потому грубое волокно конопли - недомока (Вас.).* * *несов.; сов. - в`ымочитьвимо́чувати, ви́мочити и мног. повимо́чувати\вымачивать лён — вимо́чувати, ви́мочити льон
-
7 вытрёпывать
вытрепать витіпувати, витіпати, (всё постеп.) потіпати; витріпувати, витріпати. [Потіпала льон. Витріпай килим]. Вытрепанный - витіпаний; витріпаний.* * *несов.; сов. - в`ытрепатьвиті́пувати, ви́тіпати, витрі́пувати, ви́тріпати -
8 истрёпывать
истрепать1) (избить в мохры) - см. Исхлестать. -пать рукава - обстріпати, пообстріпувати рукави. -пать юбку (внизу) - оббити спідницю;2) (об одёже) шарпати, пошарпати, потріпати, халястати, схалястати; см. Истаскивать 2;3) (лён, посконь) витіпувати, витіпати, потіпати (льон, плоскінь). См. Трепать. Истрёпанный - (об одёже: поношенный) пошарпаний, потріпаний, схалястаний. -ная книга - пошарпана, потріпана, (извне) обшарпана, об(с)тріпана книга. [Темніють оберемки школярських букварів: старі, розбиті, обтріпані (Васильч.). Обшарпані палятурки (Васильч.)]. -ное лицо - потріпане обличчя. -ться -1) см. Исхлёстываться;2) шарпатися, пошарпатися, зношуватися, зноситися; см. Истаскиваться 1, Изнашиваться.* * *несов.; сов. - истреп`ать1) ша́рпати, поша́рпати, тріпа́ти, потріпа́ти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтріпа́ти и мног. пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и мног. пообша́рпувати, обстрі́пувати, обстрі́пати; ( растрёпывать) розтрі́пувати, розтріпа́ти и мног. порозтрі́пувати, розша́рпувати, розша́рпати и мног. порозша́рпувати; (одежду, обувь) зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати, сов. поноси́ти; ( рвать) де́рти, -ру, -ре́ш и драти (деру́, дере́ш), поде́рти и подра́ти, рва́ти, порва́ти2) (перен.: утомлять, измучивать) ша́рпати, поша́рпати; тріпа́ти, потріпа́ти; ( выматывать) вимо́тувати, ви́мотати, висо́тувати, ви́сотати; ( изнурять) висна́жувати, ви́снажити\истрёпывать па́ть не́рвы — поша́рпати (потріпа́ти, вимотати, ви́сотати) не́рви
-
9 крапивный
кропив'яний. -ная лихорадка - см. Крапивница. -ная малина, Cuscuta L. - повитиця, привитиця, привитуха, берізка, кропив'яний цвіт, сороча пряжа, сорочий льон. -ное семя (перен.) - чорнильне кодло, писарчуки, ярижки (-жок).* * *крапи́вная лихора́дка — мед. кропи́в'яна пропа́сниця, кропи́в'янка, кропи́вниця
-
10 кроме
(кого, чего) крім, окрім, опріч(е), пріч, опроче, проче кого, чого, (за исключен.) за ви(й)нятком чого. [Ставить собі на меті, окрім загально-наукових завдань, виучувати сучасне й минуле України (Стат. Акад.). Всі померли, крім одного (Богодух.). Усі сідають, опріче писаря (Грінч.). Опроче (опріч) цього брата він має ще двох (М. Грінч.). Не будемо вживать ми зброї иншої - пріч слова (Самійл.)]. -ме того - до того (ще), окрім того, опріч(е) того, понад те. [До того всього він ще й злодій (Київ). Опріче того, я маю ще й инші доводи (М. Грінч.). Вона, понад те, ще й скупчується все дужче та й дужче (Азб. Ком.)]. Кроме как - опро[і]че як, крім, окроме. [Не можна виправити, опроче як судом (Звин.). Ніде він не хотів грати, крім у себе дома (М. Грінч.). Ніде не вродить льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі (Вовч. п.)]. Из этого, ничего не выйдет -ме убытков - з цього нічого не буде, опріче збитків. Он уплатил свой долг -ме ста рублей - він заплатив увесь свій борг опріч ста карбованців. Вы не найдёте этого нигде, -ме него - ви не знайдете цього ніде, крім як у його. Найдутся люди и -ме него - знайдуться люди (знайдемо людей) і крім (опріч) його. -ме этого, я разделяю ваше мнение - за винятком цього, я поділяю вашу думку. Всё погибло -ме чести - все загинуло, крім чести.* * *предл. с род. п.крім, опрі́ч, окрі́м (кого-чого); ( помимо) поми́мо (кого-чого)\кроме того́ — крім то́го; ( к тому же) до то́го [ж]
-
11 лён-долгунец
с.-х.льон-довгуне́ць, род. п. льо́ну-довгунця́ -
12 лён-кудряш
с.-х.льон-кучеря́вець, род. п. льо́ну-кучеря́вця -
13 маканец
-
14 маскировать
-ся, маскировывать, -ся (в прям. и перен. знач.) маскувати, -ся, замасковувати, -ся, личкувати, -ся, заличковувати, -ся, (уродливой личиной) машкарувати, -ся, замашкаровувати, -ся; (страд. з.) бути маскованим, замасковуваним, заличковуваним, замашкаровуваним, сов. замаскованим, заличкованим, замашкарованим. [То по фарисейському маскують свою ворожнечу, то одхиляють своє справжнє обличчя (Н. Рада). «Чи й на споді такі ягоди, як ото зверху?» - «Ато-ж! хіба-б я личкувала!» (Харківщ.). Личкується перед ним та взиває батеньком, а за очі каже… (Мова)]. Забор -рован кустарником - баркан замасковано кущами. Маскированный - маскований, замаскований, личкований, заличкований, (личиной) замашкарований. [Дворик сповняється юрбою маскованих і немаскованих гостей (Л. Укр.). То льон личкований, він тільки зверху гарний (Харківщ.)].* * *маскува́ти -
15 матерный
матірний. [Матірні слова (Брацлавщ.)]. -ная брань - матірна лайка; см. Матерщина. Ругаться по -му - лаяти(ся) по матері, матірно, лаяти в батька-(в) матір (в бога й матір, в кровину), клясти в батька-в матір, матіркувати, у маму пороти, по- московському лаятися; срв. Матюг[к]ать(ся). [Лає в кровину, в бога й матір (Липовеч.). Кляв мужиків в батька-в матір (Коцюб.). Давай Сурі у маму пороти (Рудан.)];2) -ный лён и Матерня - високоверхий (гінкий) льон (-ну).* * *ма́тірнийма́терная брань — матірщи́на, матюки́, -кі́в
-
16 мочить
мачивать мочити що; мачати що в чому и в що. [Треба мочити сорочки (Сл. Гр.). Копай, доню, корінці, мачай, доню, в горілці (Чуб. V). Мачай хліб в молоко (Звин.)]. Я не хочу -чить себе ноги - я не хочу мочити собі ноги. Дождь -чит землю - дощ мочить (змочує, росить) землю. -чить лён, коноплю - мочити льон, коноплі. [Щоб конопель не мочили в річці (Грінч.)]. -чить яблоки - мочити (квасити) яблука. Мочёный -1) мочений;2) прлг. - см. отдельно.* * *мочи́ти; ( квасить) ква́сити -
17 мочиться
1) (стр. з.) мочитися, бути моченим. Лён -тся в воде - льон мочиться (мочать) у воді;2) (мокнуть) мочитися. [Познімай сорочки, а то мочаться на дощі (Сл. Гр.)];3) (испускать мочу) мочити(ся), сечити, (сильно) пудити, (вульг.) сцяти, сикати, (эвфем.) відливати (воду), (во сне, эвфем.) ловити рибу, (детск.) пісяти, сюсяти, цюркати, пісі, сюсі. [Як покупиш коняку та ведеш, а вона зачне мочити, то старі люди замічають: буде тобі нещастя (Звин.)].* * *мочи́тися; ква́ситися -
18 мыкаться
1) (чесаться) микатися, чесатися; бути миканим, чесаним. Этот лён плохо -кается (или -чется) - цей льон погано микати (микається);2) (щипаться) дертися, дратися. [Пір'я погано дереться, - одійшло (Мирг.)];3) (бедствовать) поневірятися, горювати (горе), бідувати (біду). [Захарко поневірявся по наймах (Крим.)];4) (шататься) тинятися; срв. Мызгать 1. [Тиняюсь од села до села (Котл.)];5) (толкаться, соваться) микатися, соватися. Когда не поп, так и в ризы не -кайся - коли не піп, то й у ризи не микайся (Приказка).* * *бідува́ти, горюва́ти, поневіря́тися; ( скитаться) блукати, тиня́тися -
19 отрёпывать
и Отрепливать отрепать (лён, коноплю) обтіпувати, обтіпати (льон, коноплі). Я тебе -плю космы - я тобі всю кучму (патли) обірву. -ться - обтіпуватися, обтіпатися. Отрёпанный - обтіпаний.* * *см. обтрёпывать -
20 оттрёпывать
оттрепать1) (лён, пеньку) тіпати, витіпати, потіпати (льон, коноплі);2) -пать (одежду) - об[по]шарпати (одежу);3) -пать кого (отколотить) - відчустрити, відчухмарити кого, дати тіпачки кому, (за волосы) почубити, вичубити кого, почубеньків дати кому, (за уши) нам'яти вуха кому; см. Выдрать. Собака так -пала курицу, что едва ходит - собака так нам'яв курку, що насилу ходить. Оттрёпанный -1) потіпаний, витіпаний;2) об[по]шарпаний;3) відчухмарений, відчустрений; почублений, вичублений.* * *несов.; сов. - оттреп`ать1) (лён, пеньку) тіпа́ти, потіпа́ти, виті́пувати, ви́тіпати
См. также в других словарях:
льон — * lion m. перен. Лев. Наши миланские lions имеют такое преувеличенное представление обо всем, что делается и что имеется в Париже. 2. 3. 1854. Верди 1973 79 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
льон — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
льон — льо/ну, ч., тільки одн. 1) Однорічна чи багаторічна трав яниста технічна рослина, зі стебел якої виготовляють волокно, а з насіння – олію. || тільки мн. Великі площі цієї рослини, а також самі рослини на них. •• Гірськи/й льон один із видів… … Український тлумачний словник
льон дю жур — * le lion du jour. О человеке, являющемся самым значительным событием дня. 1 января был на выходе в Зимнем дворце .. На выходе и до сих пор le lion du jour Вышнеградский, назначенный 1 января министром финансов. 1. 01. 1887. В. П. Безбородов Дн … Исторический словарь галлицизмов русского языка
льон мондэн — * lionne mondaine. Светская львица. И в друг в Петербурге она имела такой успех, какой ей и не снился. Она вдруг сделалась lionne mondaine. И деньги, шальные деньги des boyards russes посыпались на нее, как золотой дождь, а вместе с деньгами… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
льон-довгунець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
льон-кудряш — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
льон-кучерявець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
льон-рошенець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
льон-сирець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Льон-сюр-Мер — Коммуна Льон сюр Мер Lion sur Mer Страна ФранцияФранция … Википедия
