Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

литогр.

  • 1 литогр.

    Универсальный русско-английский словарь > литогр.

  • 2 литографировать

    литогр||афи́ровать
    сов и несов λιθο· γραφῶ.

    Русско-новогреческий словарь > литографировать

  • 3 литографня

    литогр||афня
    ж ἡ λιθογραφία, τό λιθο· γραφεῖο[ν].

    Русско-новогреческий словарь > литографня

  • 4 литографский

    литогр||афский
    прил λιθογραφικός.

    Русско-новогреческий словарь > литографский

  • 5 перевод

    1) (действие) переводження; переписування; перекладання; перетовмачування. -вод из одного полка в другой - переміщення з одного полку до другого. -вод в высший класс - промоція. [Таку розмову вели чвертокласники вже перед промоцією в семінарію (Свид.)]. -вод долга - переписування боргу. -вод на камень, литогр. - перебивання на камінь. -вод денег, почт. - переказування, переказ грошей;
    2) (на другой язык) переклад. -вод с русского языка на украинский - переклад з російської мови на українську. Стихотворный -вод - віршовий переклад, переспів;
    3) перевід (-воду), звід (р. зводу), вивід (-воду), згуба. [Козацькому роду нема переводу];
    4) см. Переводина.
    * * *
    1) переве́дення, переві́д, -во́ду, перево́д
    2) ( на другой язык) пере́клад, -у, переклада́ння
    3) ( денег) пере́каз, -у; перека́зування
    4) ( трата попусту) марнува́ння; переві́д
    5) ж.-д. переві́д
    6) спец. ба́лка; ( между стропилами) ба́нтина; ( матица) сво́лок, диал. трям, уменьш. трямо́к, -мка́

    Русско-украинский словарь > перевод

  • 6 переводить

    перевести
    1) переводити, перевести, (о мног.) попереводити кого куди. -сти арестанта из одной тюрьмы в другую - перевести арештанта з одної в'язниці до другої. -сти глаза, взор на кого, на что - перевести очі, погляд на кого, на що. -дить глаза (с места на место) - переводити очі, поводити очима по чому. -сти разговор на что, на другую тему, предмет - звернути розмову (річ) на що, на иншу тему (на инший бік), звести мову на що, зійти на що, закинути на инше, (шутл.) заговорити з иншої бочки. [Нехай, сестро, опісля! - скаже було Кость, та й закине на друге на що-небудь (Квітка)]. -дить, -сти дух - зводити, звести дух, відводити, відвести дух, переводити, перевести дух, відсапувати(ся), відсапатися, відсапнути, віддихатися и -дихуватися, віддихатися, віддихнутися, відідхнути, відхлинути. [Дайте мені дух звести (відсапнути). Молодиця не переведе духу, верещить (М. Вовч.) Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння (Крим.). Візник важко оддихнувся й поскріб під шапкою (Васильч.)]. Не могу (не может) дух -сти - не здишуся, не здишеться, не відведу (не відведе) духу. [Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик (Куліш)];
    2) (в высший класс) промувати, попромувати. [Що в йому кипіло, зараз виявилось, як тільки попромували його в четвертий клас (Свид.)];
    3) переписувати, переписати, попереписувати що на кого, зводити, звести що на що. [Семилітню поволовщину звів на годову (Куліш)]. -сти имение на имя своей жены - переписати маєток на свою жінку. -дить что-л. на деньги - обертати (обернути) що на гроші. -дить рубли на франки - обертати, зводити карбованці на франки. -дить на камень, литогр. - перебивати на камінь. -дить на бумагу - перебивати, переводити на папір;
    4) переказувати, переказати, пересилати, переслати що. Я -вёл ему по почте сто рублей - я переказав (переслав) йому поштою сто карбованців;
    5) (с одного языка на другой) перекладати и -кладувати, сов. перекласти и переложити, (о мног.) поперекладати и -кладувати (з однієї мови на другу); (пояснить) перетовмачувати, перетовмачити, поперетовмачувати що. [На нашу мову Іліяду переклав Руданський. Промов по-нашому, а я приставлю таку рабиню, що по-римськи вміє, вона твої слова перетовмачить (Л. Укр.)]. -сти слово в слово - перекласти слово за словом. - водить что-л. стихами - перекладати (перекласти) віршем (віршами), перевіршовувати (перевіршувати, поперевіршовувати), переспівувати (переспівати, попереспівувати) що;
    6) (истреблять) зводити, звести, переводити, перевести, виводити, вивести, вигублювати, вигубити, вибавляти, вибавити, (неоднократ.) позводити, попереводити, повиводити, повигублювати, повибавляти. [Позводити, повиводити и т. д. мишей, всяку погань];
    7) (тратить понапрасну) переводити, перевести, марнувати, змарнувати, (о мног.) попереводити, помарнувати. -сти время, деньги - перевести, змарнувати час, гроші. Переведённый - переведений; переписаний; переказаний, пересланий; перекладений и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - перевест`и
    1) перево́дити, перевести́; ( о перемещении) поперево́дити; ( о разговоре) зво́дити, звести́
    2) ( пересылать - деньги по почте) перека́зувати, переказа́ти
    3) ( на другой язык) переклада́ти, перекла́сти
    4) ( рисунок) перево́дити, перевести́ и поперево́дити, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти
    5) (уничтожать) вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и ни́щити, зни́щити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, зво́дити, звести́ и позво́дити
    6) ( тратить попусту) марнува́ти, змарнува́ти, несов. промарнува́ти; перево́дити, переве́сти и поперево́дити
    7) (передавать чью-л. речь, сведения) передава́ти, переда́ти

    \переводить — дух (дыха́ние) перево́дити, перевести́ дух (ди́хання, по́дих), зво́дити, звести́ дух, передиха́ти, передихну́ти, віддиха́тися и відди́хуватися, відди́хатися, віддиха́ти и відди́хувати, відди́хати и віддихну́ти; відса́пуватися, відса́патися, відса́пувати, відсапну́ти, відха́куватися, відхакну́тися, несов. ви́сапатися, несов. віддима́тися, віддува́тися

    II
    (водя за собой куда-л.) переводи́ти

    Русско-украинский словарь > переводить

См. также в других словарях:

  • литогр. — литогр. литография литогр. литографический …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • литогр. — литографический литография …   Словарь сокращений русского языка

  • литография — литогр афия, и …   Русский орфографический словарь

  • литографский — литогр афский …   Русский орфографический словарь

  • литографщик — литогр афщик, а …   Русский орфографический словарь

  • Макаров, Николай Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Макаров (фамилия). Николай Иванович Макаров (1824 1904)  преподаватель математики. Содержание 1 Биографические вехи 2 Труды …   Википедия

  • Макаров, Николай Иванович (учёный-математик) — Николай Иванович Макаров (1824 1904) преподаватель математики. Биографические вехи 1848 окончил Артиллерийскую академию. Имел чин штабс капитана и преподавательскую должность профессора. С 1861 читал курс начертательной геометрии в Санкт… …   Википедия

  • Макаров Николай Иванович — Николай Иванович Макаров (1824 1904) преподаватель математики. Биографические вехи 1848 окончил Артиллерийскую академию. Имел чин штабс капитана и преподавательскую должность профессора. С 1861 читал курс начертательной геометрии в Санкт… …   Википедия

  • Николай Иванович Макаров — (1824 1904) преподаватель математики. Биографические вехи 1848 окончил Артиллерийскую академию. Имел чин штабс капитана и преподавательскую должность профессора. С 1861 читал курс начертательной геометрии в Санкт Петербургском технологическом… …   Википедия

  • Библиография важнейших трудов —  Н.Н. Дурново по русскому историческому и современному языкознанию [***]  *** Более полный перечень опубликованных трудов Н.Н. Дурново и докладов, прочитанных на различных заседаниях с 1899 по 1929 гг., см. в кн.: Дурно 90 Н.Н. Введение в историю …   Грамматический словарь: Грамматические и лингвистические термины

  • Список синологов, пишущих на русском языке — …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»