-
1 лизун
1) (охотник лизать, -ся) лизун (-на);2) (бычачий, коровий язык) лизень (-зня);3) слимак (-ка), равлик (-ка); см. Улитка;4) (тумак) (с)тусан (-на), тумак (-ка). Дать -на - дати стусана (тумака) кому; (хлыстом) стьобонути, хвиснути, ляснути кого;5) дать -на - см. Лизнуть 3.* * *лизу́н, -а -
2 лизун
General subject: slimer ("Охотники за Привидениями" "Ghostbusters") -
3 лизун
ngener. lèche-cul, lèche-pompes -
4 лизун
ncolloq. sbaciucchione -
5 лизун
-
6 лизун
см. гнус -
7 лизун
-
8 лизун
csókos -
9 лизун
-а α., -ья, -и θ. (απλ.)1. γλείφτης, -τρα.2. μτφ. βλ. лизоблюд.3. αυτός που αγαπά να φιλεί ή να φιλιέται. -
10 лизун
P m (29 e.) Kriecher -
11 лизун
nuoleskelija, nuolija -
12 лизун
м разг.1. лесанда2. пренебр. бӯсадӯст3. пренебр. чоплус -
13 язык-лизун
Makarov: thin tongue -
14 нылызы
-
15 ласкатель
-ница1) пестій, -стійка;2) (льстец) облесник, -ниця, улесник, -ниця, лестун, -туха, лизун, -зуха, підлиза (общ. р.), підлизник, -ниця, підлесник, -ниця, лабузник, -ниця.* * *підле́сник, обле́сник, лесту́н, -а -
16 подлиза
підлиза, підлизуха, лизун, лизик, підчихвіст (-хвоста). См. Подлаз, Подлипало.* * *м., ж.підли́за, підли́зник (м.), пі́длизень, -зня (м.), підли́зниця (ж.), підчи́хвіст, -хвоста (м.) -
17 прихвостень
прихвостень (-восня), похвостач, підоплічка, приплічник, приший-хвіст (- хвоста), лизун (-на). [Він за нею скрізь похвостачем ходить (Кониськ.). А ти й досі в панів служиш, панська підоплічко! (Чигир. п.)].* * *при́хвостень, -сня; ( подхалим) підлабу́зник, підлабу́за; ( приспешник) поплі́чник -
18 прихлебатель
похлібець (-бця) и похлібця (-бця, м. р.) похлібниця, хлібоїдець (-дця), хлібоїдка, лизун (-на), підлиза (общ. р.). [Наддніпрянську шляхту взивано в щирій Польщі хлібоїдцями Потоцьких (Куліш). З тими панськими лизунами я ніякого діла не маю (Звин.)].* * *дармої́д, похлі́бець, -бця; ( подхалим) підлабу́зник, підлабу́за; (перен.: лакей) лаке́й, лаки́за, лаку́за -
19 Лиза
Лизала см. Лизун 1 и Лизунья. -
20 Лизень
см. Лизун 1.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
лизун — см. льстец Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. лизун сущ., кол во синонимов: 20 • … Словарь синонимов
ЛИЗУН — ЛИЗУН, лизуна, муж. (разг. фам. пренебр.). Охотник лизать, лизаться. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Лизунівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
лизунівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Лизун — I м. разг. Тот, кто любит лизать, лизаться. II м. 1. разг. сниж. Льстец, подхалим. 2. Употребляется как порицающее или бранное слово. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
лизун — лизун, лизуны, лизуна, лизунов, лизуну, лизунам, лизуна, лизунов, лизуном, лизунами, лизуне, лизунах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ЛИЗУН — Дать лизуна. Орл. Убежать откуда л. СРНГ 17, 45. Съесть лизуна. Беломор. Шутл. Упасть. /em> От диал. лызнуться поскользнуться. Мокиенко 1990, 153 … Большой словарь русских поговорок
лизун — лиз ун, а … Русский орфографический словарь
лизун — (2 м), Р. лизуна/; мн. лизуны/, Р. лизуно/в … Орфографический словарь русского языка
лизун — а/, ч., зневажл. 1) Той, хто любить лизатися (у 2 знач.). 2) перен. Те саме, що лизоблюд … Український тлумачний словник
лизун — а; м. 1. Фам. Тот, кто любит лизать, лизаться. 2. Ирон. Льстец, подхалим. ◁ Лизунья, и; мн. род. ний, дат. ньям; ж … Энциклопедический словарь