лежня

geol. Tonstein

* * *

1) лежня, -ні жен.

(лежание) ляжанне, -ння ср.

2) (логовище) логавішча, -шча ср., логава, -ва ср.

* * *

ляжанне, -ння ср.

лежання; (лежба, лёжка) лежа, лежня, лежанка. [З лежі не справиш одежі (Приказка). Від лежні аж боки болять (Сл. Ум.)].

* * *

* * *

ср. охот. лежбішча, -шча ср., лежня, -ні жен.

(след лежащего зверя на траве — ещё) лежыва, -ва ср.

1) gener. Futterstoff, Fütterung, Futter (одежды), (дополнительная) Unterfutter

2) fr. Dublüre

3) sports. Heberboden (поднимание тяжестей)

4) milit. Grundschwelle (берегового лежня)

5) eng. Auflage, Druckdecke, Druckpfanne, Knecht (напр. у механического молота), Mitläufer (для ткани на печатной машине), Pölster, Span, Stapelbalken (деревянная), Stapelholz (деревянная), Unterlage, Unterlagsplatte (напр. рельса), Untersatz

6) construct. (подкладная) Unterlagscheibe, (подкладная) Unterlegscheibe, Unterlegstück

7) railw. Stuhlplatte, Stützknagge, Unterlageplatte (рельса), Unterlagsplatte (рельса)

8) auto. Auflagerplatte, Pfanne, Polsterschicht, Unterlegung

9) mining. Fu, Fußholz, Kappenstück

10) road.wrk. Scheibe

11) forestr. Blech, Stuhl

12) textile. Abseite, Futterung, Innenbeschlag, Rondelette, Sattel (из шкур на колоде)

13) leath. Innenfutter, Innenschaftteile

14) atom. Liner

15) sow. Unterstoff

16) weld. Unterlage (абразивной ленты), Badsicherung (деталь или приспособление, устанавливаемые при сварке плавлением под кромки свариваемых частей)

17) Austrian. Polster

18) wood. Distanzfuß, (деревянная или металлическая) Zulage

19) mechan. Abstandsblock (в испытательной установке, прессе и т.п.)

20) shipb. Verdoppelungsplatte

техн. лежня́к ( мельничный)

техн. лежня́к

двірський, дворовий. [Вишивали ще за панщини двірські дівчата (Неч.-Лев.). Не любіте, дівчаточка, дворового лежня]. Дворовый человек, -ая женщина - дворак, (реже) дворян и дворянин (ж. дві[о]рка, дворачка, двірнячка); (о птице) подвірня, надвірня. [На подвірню птицю нападає лиха пошесть (Корол.)]; (о собаке) двірний, дворняка, дворяга. [Собака не чужий, але свій-таки двірний].

* * *

1) дворо́вий

2) ист. дві́рський, дворо́вий

3) в знач. сущ. ист. дворо́вий, -ого, двора́к, -а

-ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.

* * *

излежаться

1) (о вещах) злежуватися, злежатися. [Довго не брала хустки з скрині, а вона й злежалася (Остерщ.)]. Излежавшийся - злежаний;

2) (о человеке) ледащіти, зледащіти, розледащіти, розлінуватися, розлежатися, на лежня повернутися; срвн. Облениться.

* * *

несов.; сов. - излеж`аться

1) см. Лежание;

2) см. Логовище.

* * *

1) лежа́ння; лежня́

2) см. лежбище