-
1 Курячий
курячий. -
2 курий
курячий. Избушка на -рьих ножках - хатка на курячих ніжках (Грінч. I), на курячій ніжці.* * *диал.ку́рячийизбу́шка на ку́рьих но́жках — ха́тка на ку́рячих ні́жках
-
3 куриный
курячий. -ное мясо - курятина. -ный суп - юшка з курятиною. -ный мор - куряча моровиця, промірок (пошесть) на кури. -ная память - куряча пам'ять. -ная слепота (болезнь) - куряча сліпота, курочка. -ная (куричья) слепота, бот. Ranunculus arvensis L. - жовтець (р. жовтеця) польовий; Chelidonium majus L. - чистотіл (-лу), бородавник (-ку); Caltha palustris L. - калюжниця звичайна.* * *ку́рячийкури́ная па́мять — ку́ряча па́м'ять
кури́ная слепота — а) мед. ку́ряча сліпота́; б) бот. ку́ряча сліпота́
-
4 Курятный
курячий. -ный ряд, лавка - птичий ряд, птича крамниця. -
5 дождь
дощ (р. дощу) (ум. дощик, дощичок; ув. дощище). [Мокрий дощу не боїться. Такого дощища і не зазнаю]. Дождь сквозь солнце - дощ сліпий, циганський, курячий. Дождь моросящий (мелкий, частый), иногда с туманом - мжа, мжиця, мжичка, м(и)гичка, мря[а ]ка, мря[а]чка. [Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (Коцюб.). Мряка сіяла мов із сита (Конис.)]. Итти, пойти мелкому дождю - мря[а]чити, замря[а]чити. [Надворі мрячить. Знову надворі замрячило]. Дождь проливной - злива, залива, ливний дощ, (редко) лія. Сильный дождь с грозой - тучний дощ, туча. Дождь как из ведра - дощ як з відра, як з луба, як з цебра, як з коновки, дощ як відром іллє, дощ як з-під ринви. [Дощик линувся цебром, відром, дійничкою над нашою кашничкою]. Дождь прекратился - дощ перестав, ущух, передощило (безл.). Дождь усилился - дощ припустив, ущавив. Дождь хлещет - дощ січе, дощ цвічить. Во время дождя, под дождём - під дощ, дощем, за дощу. [Доведеться дощем їхати].* * *дощ, -у; ( сильный) хлющ, -а, хлю́ща, -ізолото́й \дождь — ( о деньгах) золоти́й дощ; бот. щедри́нець, -нця [золоти́й], золота́ зіно́вать
-
6 заливное
сущ. драглі (-лів), холодець (-дцю), холод (-лоду), захолод (-ду), гижки (-жок). [Купив собі добру миску драглів на снідання (Руданськ.). Холодець курячий (Звин.)].* * *сущ. кул.заливне́, -о́го; ( студень) холоде́ць, -дцю́ -
7 мозг
1) (головной) - а) (анат. cerebrum) мозок (р. мозку и мізку). [Голова розбита, аж мозок видко (Грінч.). В мозку нелад (Крим.). Це ти своїм мізком розміркувала? (Н.-Лев.). Тисяча планів, що крутилися й гасли в мізку (Коцюб.)]. -ги - мо[і]зки (-ків). [Мучать свої мозки, як-би один у другого витягти з кишені (Кониськ.)]. Малый мозг - см. Мозжечок. Продолговатый мозг - довгастий мозок; б) мозг и мозги (перен.: ум) - мозок, (реже) мо[і ]зки, (соображение, толк) глузд (-ду), тямка, (фамил.) олія в голові. [Через темноту мозок нації спав (Єфр.)]. У него не стало -гу на это дело - йому глузду (олії в голові) не вистачило (не стало, забракло) на цю справу. Куриные -ги - курячий мозок. Шевелить -гами - крутити мо[і]зком. [Чоловік письменний і завжди готовий крутити мозком (Короленко)];2) (спинной, позвоночный, хребтовый: анат. medulla spinalis) спинний мозок, стриж (-жа) хребтовий;3) (костный: анат. medulla ossium) шпик и шпек (-ку). [Чорт його бери з кісткою, аби мені шпик був (Ком. Пр.)]. До -га костей - до самого шпи[е]ку, до самих кісток, до самої кости. Промочить до (-га) костей - промочити до рубця (до рубчика). [Промочило мене геть до рубчика (Звин.)]. Проникнуться чем-л. до -га костей - см. Кость 1;4) -ги, кулин. - мозок. Телячьи -ги - телячий мозок;5) мозг китовый - спермацет (-ту);6) мозг каменный, геол. - ґлейовина;7) см. Мокредь 3.* * *1) анат., перен. мо́зок, -зку2)мозги́ — (мн.: умственные способности) ро́зум, -у; глузд, -у, тя́мка
3)мозги́ — мн. кул. мо́зок
шевели́ть (раски́дывать) мозга́ми — мізкува́ти, крути́ти мо́зком, метикува́ти, розкида́ти ро́зумом (думка́ми); міркува́ти, розмірко́вувати [як слід, гара́зд]
-
8 петуший
петушиный півнячий, когутячий, (лемк. когутій), курячий. -ший гребень, бот. -1) (Melampyrum cristatum) півники;2) (Rhinanthus Crista Galli) братчики жовті, бубовник, брязгітка, липчиця, конопляник, кошульник, дзвінець, дзвіночки. -шьи головки, бот. Lamium purpureum L. - красна кропива, шандра.* * *тж. петуш`иныйпі́внячий; диал. когу́тячий\петуший гребешо́к — бот. пере́стріч (-у) гребінча́стий, пі́внячий гре́бінь
-
9 Выплывок
1) виливок (курячий);2) ґуля, наріст (р. -росту) на дереві. -
10 Насмех
нрч. на глум, на сміх (насміх), на посміх. [Він сказав на глум, а ти бери на ум (Приказка). Я насміх сказала, а ти вже й віри поняла (М. Грінч.)]. Такая работа только курам -смех - це курам на сміх зроблено; це не робота, а сміх курячий.
См. также в других словарях:
Курячий — Курячий русская фамилия и топоним: Фамилия Курячий, Константин Николаевич Герой Советского Союза. Курячий, Сергей Борисович участник Афганской войны с 1985 по 1987 годы, кавалер ордена «Красная звезда». Топоним Курячий … … Википедия
КУРЯЧИЙ — КУРЯЧИЙ, курячья, курячье (обл.). Куриный. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
курячий — КУРИ А, Шы, мн. куры, кур, курам и (обл. и прост.) курицы, иц, ам, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
курячий — прил., кол во синонимов: 2 • куриный (4) • курицын (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Курячий (Зимовниковский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Курячий. Хутор Курячий Страна РоссияРоссия … Википедия
Курячий — прил. местн. 1. соотн. с сущ. курица, связанный с ним; куриный I 1.. 2. Свойственный курице, характерный для неё; куриный I 2.. 3. Принадлежащий курице; куриный I 3.. 4. Приготовленный из мяса или с мясом курицы; куриный I 4 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
курячий — курячий, курячья, курячье, курячьи, курячьего, курячьей, курячьего, курячьих, курячьему, курячьей, курячьему, курячьим, курячий, курячью, курячье, курячьи, курячьего, курячью, курячье, курячьих, курячьим, курячьей, курячьею, курячьим, курячьими,… … Формы слов
курячий — кур ячий, ья, ье … Русский орфографический словарь
курячий — а, е. Прикм. до курка і кури. || Такий, як у курки. •• Ку/ряча сліпота/ а) Народна назва трав янистої рослини з жовтими квітами; б) (мед., розм.) Хвороба очей, за якої людина погано бачить у сутінках, за ослабленого освітлення … Український тлумачний словник
курячий — прикметник … Орфографічний словник української мови
курячий — ча, че, Пт. Прикм. до кура. Куряча сьліпота (хвороба очей, при якій людина погано бачить в сутінках, при слабому освітленні) … Словник лемківскої говірки
