-
1 колядка
ж колядка (суруди қадимии маросимӣ, ки дар арафаи соли нав мехонанд) -
2 колядка
1) General subject: Christmas carol2) Religion: carol (A popular song or ballad of religious joy), wait -
3 колядка
-
4 колядка
-
5 колядка
-
6 колядка
-
7 колядка
этногр.коля́дка -
8 колядка
этногр. калядная песня -
9 колядка
-
10 колядка
• koleda -
11 колядка
-
12 колядка
ж.; = коляда -
13 колядка
-и θ. παλ. τα κάλαντα. -
14 извещать
известить кого сповіщати, сповістити кого, оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити кого и кому що, про що, повідомляти, повідомити, завідомляти, завідомити, звіщати, звістити кого, давати, дати знати кому, (по)давати, (по)дати (з)вістку кому, доносити, донести (вісті) кому, (стар.) ознаймувати, ознаймити кому; срвн. Уведомлять. [Я по хатах піду, сам сповіщу їх (Л. Укр.). Пішли з Лукашем, звістили батюшку (М. Вовч.). Поки що, я панові йду обвістити (М. Вовч.). Про це Орґонові я звістки не подам (Самійл.). Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о бозі (Колядка)]. -ть на словах - (кроме вышепривед. ещё) переказувати, переказати. [А хто перекаже отцю-неньці про смерть їхнього сина? (Коцюб.)]. -тите меня - сповістіть мене, дайте мені знати, подайте мені (з)вістку. -тите меня о получении письма - повідомте мене, що одержали листа. -щайте меня почаще - сповіщайте (повідомляйте) мене частіше. Извещённый о чём - с[о]повіщений, повідомлений про що. -ться о чём - довідуватися, довідатися про що, сповіщатися, сповіститися, завіститися про що, одібрати звістку про що. [Я від сестри моєї добре сповістилась (Куліш)].* * *несов.; сов. - извест`ить(кого-что) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш; оповіща́ти, оповісти́ти и мног. пооповіща́ти (кого-що, кому-чому); ( уведомлять) повідомля́ти, повідомити, -млю, -миш (кого-що, кому-чому); ознаймля́ти, ознайми́ти, -млю́, -ми́ш (кого-що) -
15 искать
1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).* * *1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати\искатьть в голове́ — ська́ти [в голові́]
\искатьть глаза́ми кого́-что — шука́ти очи́ма кого́-що
ищи свищи́ — шука́й ві́тра в по́лі
2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти\искатьть популя́рности — домага́тися (шука́ти) популя́рності
\искатьть чьей руки́ — проси́ти чию́ ру́ку (чиє́ї руки́)
3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)\искатьть чьего́ расположе́ния (уст. чьей ми́лости) — запобіга́ти ла́ски у ко́го
-
16 ключник
ключник, (стар.) шаф[хв]ар (-ря). [Лях-Бутурлак, ключник галерський (Дума). Просим тебе, царю, небесний шафарю (Колядка)].* * *ист.клю́чник, ключа́р, -я -
17 коляда
1) (обрядовая песня) колядка, мн. колядки (-док), (припев к ней) поколядь (-ди);2) (обряд) коляда. Идти в -ду - ходити з колядою, колядувати;3) (сочельник) свят-вечір (- чора);4) (вознаграждение за поздравл.) коляда, міх (-ху).* * *этногр.коляда́ -
18 красный
1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.* * *1) черво́нийкра́сное кале́ние — червоний жар
\красный гриб — бот. красноголо́вець, -вця, підоси́чник
2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́снийдля (ра́ди) кра́сного словца́ — для (зара́ди, ра́ди) кра́сного слівця́, зара́ди (ра́ди) до́тепу
кра́сная строка́ — нови́й рядо́к; ( абзац) абза́ц
\красный лес — хво́йний (шпилькови́й) ліс; ( бор) бір, род. п. бо́ру
\красный това́р — крам, -у, това́р, -у, мануфакту́ра
3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого -
19 Ливан
ливан, ладан (-ну). [Ливан, смирну і злото несуть (Колядка)].* * *Ліва́н, -у -
20 ликовать
I. (гучно, бурхливо) радіти, радощами радіти (звеселятися, розлягатися, грати), веселіти, радуватися, (только архаич.) ликувати. [Весна іде, радіє все усюди (Грінч.). Ой, ликующе возіграймо днесь (Колядка)]. Сердце -ет - серце радощами радіє, серце веселіє, грає (виграває).II. Ликовать паруса - ляйкувати вітрила, облямовувати вітрила ляйк-тросом.* * *раді́ти, ра́дуватися, весели́тися, звеселя́тися, тріумфува́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
КОЛЯДКА — КОЛЯДКА, колядки, жен. (Этногр., обл.). Обрядовая рождественская песня (срн. коляда). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КОЛЯДКА — КОЛЯДКА, и, жен. Песня, исполняемая во время обряда коляды. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
колядка — сущ., кол во синонимов: 3 • коляда (9) • обряд (64) • песня (161) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
Колядка — Запрос «Коляда» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Коляда дохристианский славянский праздник 21 декабря связанный с зимним солнцестоянием и новым годом[1], позднее вытесненный или слившийся с Рождеством[2] и Святками (Ср. лит.… … Википедия
колядка-буффонада — колядка буффонада, колядки буффонады … Орфографический словарь-справочник
Колядка — (от лат. Calendae первый день каждого месяца) обрядовая песня у народов Восточной Европы, главным образом у славян; исполнялась в ночь под христианский праздник рождество. В К. звучали пожелания богатства, доброго здоровья, хорошего… … Большая советская энциклопедия
Колядка — (от лат. Calendae календы (первый день каждого месяца)) нар. величальные песни, приуроченные к зимним обрядовым празднествам. Первоначально К. составная часть древнеславянских синкретич. обрядов, связанных с весенним солнцестоянием и… … Музыкальная энциклопедия
Колядка — ж. см. колядки Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
колядка — колядка, колядки, колядки, колядок, колядке, колядкам, колядку, колядки, колядкой, колядкою, колядками, колядке, колядках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
колядка — кол ядка, и, род. п. мн. ч. док … Русский орфографический словарь
колядка — (1 ж); мн. коля/дки, Р. коля/док … Орфографический словарь русского языка
