каменюка

каменюка, каменище, каменисько. [Семен був важкий, як каменюка (Грінч.)].

величенний, величезний, здоровенний, здоровезний, здоровецький, прездоровий, страшенний. [Величенний кущ. Величезна торба. Здоровенна каменюка. Здоровецька галушка. Вуса прездорові. Страшенна сила].

* * *

1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;

2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.

* * *

-ся, перекоптить, -ся

1) перекопчувати, -ся, перекоптити, -ся; (всё) покоптити, -ся, поперекопчувати, -ся;

2) (задымить) сов. позакурювати (стіни, стелю). -ся - позакурюватися, вкуріти. [Каменюка нависла, вкуріла (Свид.)].

* * *

несов.; сов. - перекопт`ить

1) пузир (-ря), міхур (-ра). Плавательный -зырь - плавальний пузир, пухир (-ря). Жёлчный -зырь - жовчний міхур. Мочевой -зырь - сечовий пузир (міхур), сечник, (диал.) бордюг (-га), пуздро (-дра);

2) (волдырь) пузир (-ря), ум. пузирчик, пухир (-ря), ум. пухирчик, (диал.) піхур (-ря), ум. піхурчик, міхур (-ра), ум. міхурець (-рця), (наполненный гнойной жидкостью) гноянка, (с бесцветной жидкостью) водянка. [Впіймав за руку - подряпану, з пухирями од кропиви і гарячу (Васильч.). На пальчиках піхурчики намуляти (Грінч. III). Нащо-ж тобі, моя мила, працювати, на пальчиках міхурчики намуляти (Пісня)]. - зырь вскочил - пузир, пухир набіг. -зыри появились на чём, покрыли что - скидало (обкидало) пузирями, пухирями що. [Усю пику йому скидало пузирями (Миргор. п.). Скидало пухирями (Хорол. п.)]. Покрыться -рём, -рями - пузирем, пузирями, пухирем, пухирями знятися, взятися. [Мале… до половини пузирем знялося (Г. Барв.)];

3) (водяной или мыльный) бульбашка, булька, бульбах, бульба, бульбочка, банька, брижа. [То до гори ногами ходять, то стовбура перекидаються, то бульбахи дмуть (Квітка). А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться (Грінч. III). Як каменюка пішла на дно, аж тільки бульбашки забулькотіли (Квітка). Бульбашки скачуть од крапель скрізь по воді (Коцюб.). Мов бульбашки у чавуні клекочуть (Гул.-Арт.). Аж бульки на воді стають (Франко, Пр.). Чоловік на світі, як банька на воді (Номис). Налляв він у чарку того вина, в чарці стали брижі, аж кипить (Звин.)]. Пускать мыльные -зыри - бульбахи, баньки дути;

4) (малыш) капшук (-ка).

* * *

1) пузи́р, -а; ( нажидкости) бу́лька, бу́льбашка, ба́нька

2) ( волдырь) пухи́р, -я

3) анат. міху́р, -а

4) (перен.: ласкательно о малыше) капшу́к, -а