Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

зум

  • 1 зум

    Computers: zoom

    Универсальный русско-английский словарь > зум

  • 2 зум

    Новый русско-английский словарь > зум

  • 3 зум-кадр

    Advertising: zoom shot

    Универсальный русско-английский словарь > зум-кадр

  • 4 зум-эффект

    Advertising: zoom effect

    Универсальный русско-английский словарь > зум-эффект

  • 5 камера слежения панорама/наклон/зум

    Универсальный русско-английский словарь > камера слежения панорама/наклон/зум

  • 6 сетевая камера панорама/наклон/зум

    Универсальный русско-английский словарь > сетевая камера панорама/наклон/зум

  • 7 оптический зум

    adj

    Dictionnaire russe-français universel > оптический зум

  • 8 суметь

    зумі́ти; ( оказаться или быть в состоянии) спромогти́ся, -можу́ся и -мо́жуся, -мо́жешся, потра́пити, -плю, -пиш, диал. потра́фити, -флю, -фиш

    Русско-украинский словарь > суметь

  • 9 разум

    ра́зум
    racio, intelekto, menso.
    * * *
    м.
    razón f; juicio m, raciocinio m ( рассудок); intelecto m, inteligencia f (ум)

    коллекти́вный ра́зум — inteligencia colectiva

    теря́ть ра́зум, лиша́ться ра́зума — perder el juicio, perder la razón

    входи́ть в ра́зум — ir entrando en razón (juicio)

    облада́ть ра́зумом — poseer la razón

    призва́ть к ра́зуму — llamar a la razón

    ••

    у него́ ум за ра́зум захо́дит — su cabeza no carbura

    набра́ться ума́-ра́зума разг. — adquirir conocimientos

    * * *
    м.
    razón f; juicio m, raciocinio m ( рассудок); intelecto m, inteligencia f (ум)

    коллекти́вный ра́зум — inteligencia colectiva

    теря́ть ра́зум, лиша́ться ра́зума — perder el juicio, perder la razón

    входи́ть в ра́зум — ir entrando en razón (juicio)

    облада́ть ра́зумом — poseer la razón

    призва́ть к ра́зуму — llamar a la razón

    ••

    у него́ ум за ра́зум захо́дит — su cabeza no carbura

    набра́ться ума́-ра́зума разг. — adquirir conocimientos

    * * *
    n
    1) gener. cabeza, cordura, intelecto, intelectualidad, inteligencia (рассудок), juicio, raciocinio (óì), meollo, razón, seso, testa
    2) colloq. entendederas, chola, cholla, lastre
    3) obs. mente

    Diccionario universal ruso-español > разум

  • 10 изумляться

    изумиться дивуватися, здивуватися, чудуватися, з(а)чудуватися на що, з чого, зумітися, здуміти(ся) на кого, на що, подивляти що; (сильно) (великим) дивом здивуватися. [Зумівся, аж рота роззявив (М. Вовч.). Дівчина зумілася, де доля поділася (Пісня). Здуміли учені люди ще більше (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - изум`иться
    (кому-чему) дивува́тися, -ву́юся, -ву́єшся, здивува́тися (кому. чому, з кого-чого, на кого-що, ким, чим), сов. задивува́тися (на кого-що); ( поражаться) вража́тися, вра́зитися (вра́жуся, вра́зишся) и врази́тися (вражу́ся, врази́шся), чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся, зачудува́тися и зчудува́тися (з кого-чого, ким-чим), ди́вом дивува́тися (дивува́ти), ди́вом здивува́тися; диал. зуміва́тися, зумі́тися и зуми́тися, -млю́ся, мишся (з кого чого, від кого чого, ким чим)

    Русско-украинский словарь > изумляться

  • 11 рассудок

    1) ( разум) ро́зум, -у

    быть в по́лном \рассудок дке — бу́ти при по́вному ро́зумі

    лиши́ться \рассудок дка, потеря́ть \рассудок к — втра́тити (стра́тити) ро́зум, збожево́літи; згуби́ти (загуби́ти) тя́му; знавісні́ти; ( рехнуться) вульг. з глу́зду з'ї́хати (зсу́нутися)

    катего́рии \рассудок дка — филос. катего́рії ро́зуму

    2) ( здравый смысл) здоро́вий ро́зум (глузд)

    \рассудок дку вопреки́ — всу́переч здоро́вому ро́зумові (глу́зду)

    3) ( умствование) розумува́ння

    люби́ть без \рассудок дка — люби́ти (коха́ти) без розумува́ння (без розмірко́вування, без па́м'яті, щи́ро)

    Русско-украинский словарь > рассудок

  • 12 диво

    диво, дивниця, дивота, чудо, (чаще - странное) чудасія, дивовижа (р. -жі), дивоглядь (р. -ди). На диво - на диво, на-прочуд, на-прочудо, на-продиво, навдивовижу. [На-прочуд гарна дівка. Навдивовижу гарні поезії (Єфр.)]. Диво дивное - чудо-диво, диво-дивина. Диву даваться (даться), дивом дивиться (удивиться) - дивом дивуватися, дивом здивуватися, (редко - зумлятися), зумітися (зуміюся, зумієшся).
    * * *
    ди́во; чу́до; ( диковина) дивови́жа; диал. дивогля́д, -у

    на \диво — на ди́во, на чу́до, напро́чуд, навдивови́жу

    Русско-украинский словарь > диво

  • 13 разум

    м.
    1) (ум, мышление) mind, intellect, intelligence

    челове́ческий ра́зум — the human mind / intellect

    иску́сственный ра́зум — artificial intelligence

    2) (здравомыслие, сообразительность) reason; wits pl разг.
    ••

    ум за ра́зум захо́дит у кого́-л разг. — smb is at his wits' end

    Новый большой русско-английский словарь > разум

  • 14 навести

    навести́
    (направить) direkti;
    ♦ \навести мост fari ponton;
    \навести спра́вку informiĝi, ricevi informon;
    \навести на мысль meditigi, konjektigi;
    \навести поря́док ordigi, aranĝi ordon.
    * * *
    (1 ед. наведу́) сов., вин. п.
    1) (указать путь, место и т.п.) llevar vt, conducir (непр.) vt

    навести́ на след — poner sobre la pista

    2) перен. (натолкнуть - на мысль и т.п.) llevar vt, orientar vt

    навести́ на размышле́ния — hacer reflexionar

    навести́ на мысль — sugerir (непр.) vt; hacer pensar

    3) (внушить, вызвать) causar vt, provocar vt

    навести́ страх — causar miedo (terror)

    навести́ ску́ку — causar aburrimiento, aburrir vt

    навести́ на подозре́ние — provocar sospechas

    4) ( направить) dirigir vt

    навести́ бино́кль — dirigir los prismáticos

    5) (мост, переправу) hacer (непр.) vt, construir (непр.) vt; arreglar vt ( разводной мост)
    6) (покрыть, окрасить чем-либо)

    навести́ гля́нец — pulimentar vt

    навести́ лоск — lustrar vt, dar lustre

    7) (придать какое-либо качество, свойство и т.п.) poner (непр.) vt

    навести́ поря́док — poner orden

    навести́ чистоту́ — limpiar vt, poner limpio

    навести́ красоту́ — embellecer (непр.) vt, hermosear vt, poner bello (hermoso)

    8) тж. род. п., разг. ( привести) traer (непр.) vt, llevar vt, conducir (непр.) vt

    навести́ госте́й — traer a los huéspedes

    ••

    навести́ спра́вку — informarse, tomar informes, indagar vt

    навести́ кри́тику — criticar vt, hacer una crítica

    навести́ на ум (на ра́зум) — poner en razón, hacer razonable; enseñar vt ( научить)

    навести́ тень на я́сный день погов. — enturbiar el agua

    * * *
    (1 ед. наведу́) сов., вин. п.
    1) (указать путь, место и т.п.) llevar vt, conducir (непр.) vt

    навести́ на след — poner sobre la pista

    2) перен. (натолкнуть - на мысль и т.п.) llevar vt, orientar vt

    навести́ на размышле́ния — hacer reflexionar

    навести́ на мысль — sugerir (непр.) vt; hacer pensar

    3) (внушить, вызвать) causar vt, provocar vt

    навести́ страх — causar miedo (terror)

    навести́ ску́ку — causar aburrimiento, aburrir vt

    навести́ на подозре́ние — provocar sospechas

    4) ( направить) dirigir vt

    навести́ бино́кль — dirigir los prismáticos

    5) (мост, переправу) hacer (непр.) vt, construir (непр.) vt; arreglar vt ( разводной мост)
    6) (покрыть, окрасить чем-либо)

    навести́ гля́нец — pulimentar vt

    навести́ лоск — lustrar vt, dar lustre

    7) (придать какое-либо качество, свойство и т.п.) poner (непр.) vt

    навести́ поря́док — poner orden

    навести́ чистоту́ — limpiar vt, poner limpio

    навести́ красоту́ — embellecer (непр.) vt, hermosear vt, poner bello (hermoso)

    8) тж. род. п., разг. ( привести) traer (непр.) vt, llevar vt, conducir (непр.) vt

    навести́ госте́й — traer a los huéspedes

    ••

    навести́ спра́вку — informarse, tomar informes, indagar vt

    навести́ кри́тику — criticar vt, hacer una crítica

    навести́ на ум (на ра́зум) — poner en razón, hacer razonable; enseñar vt ( научить)

    навести́ тень на я́сный день погов. — enturbiar el agua

    * * *
    v
    1) gener. (внушить, вызвать) causar, (мост, переправу) hacer, (ñàïðàâèáü) dirigir, (придать какое-л. качество, свойство и т. п.) poner, (указать путь, место и т. п.) llevar, arreglar (разводной мост), conducir, construir, provocar
    2) colloq. (ïðèâåñáè) traer, llevar
    3) liter. (натолкнуть - на мысль и т. п.) llevar, orientar

    Diccionario universal ruso-español > навести

  • 15 ум

    ум
    menso, spirito (рассудок);
    intelekto (интеллект);
    saĝo (мудрость);
    racio (разум);
    prudento (благоразумие);
    ♦ сойти́ с \ума́ freneziĝi;
    он себе́ на \уме́ li kaŝe tenas sian ideon.
    * * *
    м.
    espíritu m, inteligencia f; mente f ( разум)

    челове́к большо́го ума́ — persona de gran inteligencia (de mucha mollera)

    ••

    счёт в уме́ — cálculo mental

    счита́ть в уме́ — calcular mentalmente

    держа́ть в уме́ ( при счёте) — retener (guardar) en la memoria

    (на)учи́ть уму́-ра́зуму — abrir los ojos

    (на)учи́ться уму́-ра́зуму — aprender vi (a); aprender las letras

    до ума́ довести́ прост. — acabar bien (el trabajo, el asunto, etc.)

    быть без ума́ от (+ род. п.) — estar loco (por), perder la cabeza (por)

    быть в своём (в здра́вом) уме́ — estar en su sano (pleno) juicio

    быть в здра́вом уме́ и твёрдой па́мяти — gozar de todas sus facultades mentales

    быть не в своём уме́ — no estar en su juicio, estar mal de la cabeza, estar loco (chiflado)

    своди́ть с ума́ — volver loco, hacer perder la cabeza; sacar de quicio

    сходи́ть (сойти́) с ума́ — volverse loco, perder el juicio

    вы с ума́ сошли́! — ¡está (Ud.) loco!

    вы́жить из ума́ — perder la razón

    раски́нуть умо́м разг. — poner (parar) mientes en una cosa

    быть себе́ на уме́ — estar en sus cinco sentidos

    ума́ не приложу́ — no me cabe en la cabeza; estoy descentrado, no puedo comprender

    он за́дним умо́м кре́пок прост. — él es estratega a posteriori

    прийти́ на ум — venirse a uno a las mientes

    ему́ пришло́ на ум — se le ocurrió, le vino a la cabeza

    бра́ться (взя́ться) за ум — ponerse en razón, enmendarse (непр.); hacerse razonable

    на ум наста́вить кого́-либо разг. — hacer entrar en razón; enseñar vt, hacer comprender

    ка́ждый по-сво́ему с ума́ схо́дит разг. погов. — cada loco con su tema

    у него́ друго́е на уме́ — tiene otra cosa en la cabeza

    у него́ ум за ра́зум захо́дит — no está en sus cinco, tiene marcada la cabeza

    э́то у меня́ из ума́ нейдёт — esto no se me va (no me sale) de la cabeza

    э́то не его́ ума́ де́ло — esto no le atañe, esto no es de su competencia

    у него́ ума́ пала́та — es un pozo de ciencia, sabe más que Lepe

    у него́ что на уме́, то и на языке́ разг. — lo que tiene en la cabeza le sale por la boca, dice lo que piensa, no tiene pelillos (frenillo) en la lengua

    ум хорошо́, а два лу́чше погов. — más ven cuatro ojos que dos

    ско́лько голо́в - сто́лько умо́в погов. — tantas cabezas, tantos pareceres

    по одёжке встреча́ют, по уму́ провожа́ют посл. — bien vestido, bien recibido, pero la mejor pieza es una buena cabeza

    умо́м Росси́ю не поня́ть — la mente no es capaz de comprender a Rusia

    * * *
    м.
    espíritu m, inteligencia f; mente f ( разум)

    челове́к большо́го ума́ — persona de gran inteligencia (de mucha mollera)

    ••

    счёт в уме́ — cálculo mental

    счита́ть в уме́ — calcular mentalmente

    держа́ть в уме́ ( при счёте) — retener (guardar) en la memoria

    (на)учи́ть уму́-ра́зуму — abrir los ojos

    (на)учи́ться уму́-ра́зуму — aprender vi (a); aprender las letras

    до ума́ довести́ прост. — acabar bien (el trabajo, el asunto, etc.)

    быть без ума́ от (+ род. п.) — estar loco (por), perder la cabeza (por)

    быть в своём (в здра́вом) уме́ — estar en su sano (pleno) juicio

    быть в здра́вом уме́ и твёрдой па́мяти — gozar de todas sus facultades mentales

    быть не в своём уме́ — no estar en su juicio, estar mal de la cabeza, estar loco (chiflado)

    своди́ть с ума́ — volver loco, hacer perder la cabeza; sacar de quicio

    сходи́ть (сойти́) с ума́ — volverse loco, perder el juicio

    вы с ума́ сошли́! — ¡está (Ud.) loco!

    вы́жить из ума́ — perder la razón

    раски́нуть умо́м разг. — poner (parar) mientes en una cosa

    быть себе́ на уме́ — estar en sus cinco sentidos

    ума́ не приложу́ — no me cabe en la cabeza; estoy descentrado, no puedo comprender

    он за́дним умо́м кре́пок прост. — él es estratega a posteriori

    прийти́ на ум — venirse a uno a las mientes

    ему́ пришло́ на ум — se le ocurrió, le vino a la cabeza

    бра́ться (взя́ться) за ум — ponerse en razón, enmendarse (непр.); hacerse razonable

    на ум наста́вить кого́-либо разг. — hacer entrar en razón; enseñar vt, hacer comprender

    ка́ждый по-сво́ему с ума́ схо́дит разг. погов. — cada loco con su tema

    у него́ друго́е на уме́ — tiene otra cosa en la cabeza

    у него́ ум за ра́зум захо́дит — no está en sus cinco, tiene marcada la cabeza

    э́то у меня́ из ума́ нейдёт — esto no se me va (no me sale) de la cabeza

    э́то не его́ ума́ де́ло — esto no le atañe, esto no es de su competencia

    у него́ ума́ пала́та — es un pozo de ciencia, sabe más que Lepe

    у него́ что на уме́, то и на языке́ разг. — lo que tiene en la cabeza le sale por la boca, dice lo que piensa, no tiene pelillos (frenillo) en la lengua

    ум хорошо́, а два лу́чше погов. — más ven cuatro ojos que dos

    ско́лько голо́в - сто́лько умо́в погов. — tantas cabezas, tantos pareceres

    по одёжке встреча́ют, по уму́ провожа́ют посл. — bien vestido, bien recibido, pero la mejor pieza es una buena cabeza

    умо́м Росси́ю не поня́ть — la mente no es capaz de comprender a Rusia

    * * *
    n
    1) gener. entendìmiento, espìritu, mente (разум), seso, ingenio, intelectualidad, inteligencia, prudencia
    2) colloq. entendederas, listeza

    Diccionario universal ruso-español > ум

  • 16 затемнять

    затемнить затемняти и затемнювати, темнити, сов. затемнити, (омрачать) затьмарювати, тьмарити, затьмарити, (застить) застувати що; срвн. Затенять и Затмевать. Слегка -нять - притемняти и -нювати, притемнити що. -нять смысл, понимание, сущность чего-л. - затемняти, притемняти, затуманювати зміст, розуміння, істоту чого. [Не думаю, щоб хиби ті чи блуди усе хороше в ньому затемняли (Куліш)]. -нять ум (разум), сознание - затемняти, притемняти, за[при]тьмарювати, тьмарити, затуманювати, запаморочувати розум, свідомість (голову) кому. Затемнённый - затемнений, затьмарений, притьмарений, притемнений; затуманений, запаморочений.
    * * *
    несов.; сов. - затемн`ить
    зате́мнювати и затемня́ти, затемни́ти; ( помрачать) затьма́рювати, -рюю, -рюєш, затьма́рити

    \затемнятьть ра́зум (созна́ние) — затьма́рювати, затьма́рити ро́зум (свідо́мість)

    Русско-украинский словарь > затемнять

  • 17 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 18 наставлять

    наставить
    1) чего - наставляти, наставити и понаставляти, настановляти и настановлювати, настановити, понастановляти и понастановлювати чого. [Кругом наставили мисок (Котл.). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч (Рудч.). Наїдків, напитків понастановлювала (М. Вовч.)];
    2) см. Надставлять. -ть рога кому - наставляти, наставити, ставити, поставити роги кому;
    3) (направлять, приготовлять постановкой) наставляти, наставити, (о мног.) понаставляти що; см. Наводить 2. -ть западню (ловушку) - наставляти, наставити пастку. -ть копьё - наставляти, наставити, насторожувати, насторожити списа. [Гайдамака стоїть, виставивши ногу в сап'янці і настороживши списа (Куліш)]. -ть самовар - ставити, поставити, наставляти, наставити, настановляти, настановити самовар(а). [Постав самовар! (Брацл.). Самовари наставляє (Звин.). Настанови- но самовара! (Липовеч.)]. -ть уши - см. Навастривать уши;
    4) кого - нав[у]чати, навчити (на (добрий) розум) кого, давати, дати науку кому, напучувати, напутити, нарозумляти, нарозумити, радити, порадити, наважувати, настановляти, настановити, наставляти, наставити, (надоумлять) напоумляти, напоумити кого. [А мати хоче научати, так соловейко не дає (Шевч.). Почну на добрий розум навчати, - як умію, так і навчаю (М. Вовч.). Батько науку мені давав, щоб я худобу жалував (Харківщ.). «Ти не повинна ховатися з ним по закутках», - напучувала Навроцька (Н.-Лев.). Не було кому нарозумити сироту (Канівщ.). Це він так порадив нас (Звин.). «Будь покірна», - наважують, - «та до роботи щира» (М. Вовч.). Він там вас настанове, що далі треба робити (Мирний)]. -ть на что - навчати, навчити на що и чого, напучувати, напутити, направляти, направити, навертати, навернути, призводити, призвести на що. [Ви його на добро навчите (М. Вовч.). Лихого на добре не навчиш (Приказка). Оддам до школи, може там його на добре направлять (Звин.). Вони сами мене на це призводили (Крим.). Якби-ж ви на добре призводили, а то все на лихе (М. Грінч.)]. -ть на ум - настановляти, настановити, наставляти, наставити, навертати, навернути, наводити, навести, навчати, навчити на (добрий) розум, навчати, навчити розуму. [Настановили на розум (Сл. Гр.). Хто його на розум добрий наставляв? (М. Вовч.). На добрий розум навернути (М. Вовч.). Нехай прийде, навчимо його на добрий розум! (Звин.). Я її розуму навчала (М. Вовч.)]. -ть на путь (истины, добродетели, спасения и т. п.) - напучувати, напутити на добру (спасенну) путь, наломлювати, наломити на добру путь (дорогу); срв. Направлять (3) на путь. [Він тебе годував, ростив, на добру путь напучував (Мирний). На спасенну путь напутив (Рада). Наломити свого вихованка на добру дорогу (Франко)]. Наставленный -
    1) наставлений, настановлений, понастановлюваний;
    2) см. Надставленный; (о рогах) наставлений;
    3) наставлений; насторожений; наведений; поставлений: (об ушах) - см. Навострённый (под Навастривать);
    4) навчений, научений, напучений, нарозумлений; напоумлений. -ться -
    1) наставлятися, наставитися, настановлятися, настановитися, понаставлятися, понастановлятися; бути настановлюваним, наставленим, настановленим, понастановлюваним и т. п.; срв. Наставлять 1 и 3;
    2) см. Надставляться;
    3) навчатися, навчитися, напучуватися, напутитися; бути навчаним, напучуваним, навченим (наученим), напученим и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - наст`авить
    1) ( ставить) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти, -новлю, -новині и мног. понастановля́ти и понастано́влювати, -люю, -люєш

    \наставлятьть самова́р — наставля́ти, наста́вити (настановля́ти, настанови́ти) самова́р

    \наставлятьть у́хо (у́ши) — наставля́ти, наста́вити ву́хо (ву́ха)

    II несов.; сов. - наст`авить
    ( кого на что и чему - давать наставления) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш, настановля́ти, настанови́ти, -новлю́, -новиш (кого на що); ( поучать) навча́ти, навчи́ти и мног. понавча́ти и понау́чувати, -чую, -чуєш ( кого-чого и чому), повча́ти (несов. - кого), напучувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напути́ти, -пучу́, -пути́ш (кого на що)

    \наставлятьть на ум (на ра́зум) — наставляти, настави́ти (настановля́ти, настанови́ти) на [до́брий] ро́зум, навча́ти, навчи́ти, повча́ти несов., напу́чувати и напуча́ти, напути́ти

    Русско-украинский словарь > наставлять

  • 19 образумливать

    образумить напоумляти, напоумити кого, хаменити, оханути кого. Образумленный - напоумлений.
    * * *
    несов.; сов. - образ`умить
    наво́дити на ро́зум, наве́сти на ро́зум, напоумля́ти, напоу́мити

    Русско-украинский словарь > образумливать

  • 20 образумливаться

    образумиться до розуму (до глузду) приходити, прийти, хаменутися, схаменутися, оханутися, с[о]тямитися, опам'ятатися.
    * * *
    несов.; сов. - образ`умиться
    прихо́дити до ро́зуму, прийти́ до ро́зуму, бра́тися за ро́зум, узя́тися за ро́зум; несов. прийти́ до глу́зду; ( одумываться) опам'ято́вуватися, опам'ята́тися, несов. схамену́тися

    Русско-украинский словарь > образумливаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • Зум — Зум: Трансфокатор (вариообъектив, англ. zoom lens)  объектив с переменным фокусным расстоянием. Зум, Ульрих Фридрих (нем. Ulrich Friedrich von Suhm; 1691 1740)  друг Фридриха Великого, был саксонским посланником в Берлине …   Википедия

  • зум —      Эти коктейли приготавливаются из меда и сливок, в роли ароматизатора служит шоколад. Все компоненты предварительно охлаждают, взбивают в электромиксере или шейкере, выливают затем в коктейльную рюмку и посыпают тертым шоколадом * * *… …   Кулинарный словарь

  • зум — (англ. to zoom расти повышаться) фот. объектив переменным фокусным расстоянием, кот. позволяет увеличивать изображение. Различают оптический З увеличение с помощью линз, и цифровой З увеличение программными средствами даёт большие искажения… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • зум — сущ., кол во синонимов: 1 • гиперзум (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • зуміти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ЗУМ — зараженный участок местности Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • зум — [زم] садое, ки бачагон ҳангоми давдавакбозӣ нафасашонро наканда, давом медиҳанд ва бачае, ки бо як «зум» гуфтан аз ҳама дуртар давидааст, ғолиби мусобиқа ҳисоб меёбад; дар як зум дар як дам, дар давоми як нафасгирии дароз; як зум лаҳзае …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • Зум У. Ф. — Ульрих Фридрих Зум (нем. Ulrich Friedrich von Suhm, 28 апреля 1691, Дрезден  ноябрь 1740)  друг Фридриха Великого, был саксонским посланником в Берлине. Здесь приобрёл дружбу Фридриха II, тогда еще кронпринца, с которым, после отъезда из Берлина …   Википедия

  • Зум У. — Ульрих Фридрих Зум (нем. Ulrich Friedrich von Suhm, 28 апреля 1691, Дрезден  ноябрь 1740)  друг Фридриха Великого, был саксонским посланником в Берлине. Здесь приобрёл дружбу Фридриха II, тогда еще кронпринца, с которым, после отъезда из Берлина …   Википедия

  • зуміватися — дієслово недоконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови

  • зумітися — дієслово доконаного виду безос …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»