зозуля

1) зоол. Cuculus canorus L. - зозуля, (редко) кукавка, (самец) зозуль (-ля), ум. зозуленько, (зап.) кукул (-ла); (птенчик) зозуленя (-няти), ум. зозуленятко. [Закувала та сива зозуля вранці-рано на зорі (Пісня). Може я колись перейду в зозуля, а ти в зозулю (Н.-Лев.)]. Променять -ку на ястреба - виміняти шило за швайку (Приказка);

2) (колясочка) бідка;

3) бот. Trifolium montanum L. - конюшина гірська.

* * *

кувати, кукати, кукукати, кукутіти, (образно) намисто кувати. [Не чує, як кує зозуля (Шевч.). Бодай тобі отак зозуля кукала! (Звиног.)].

* * *

дібрі[о]вний [У самій гущавині дібрівній (М. Вовч.). Квітка дібрівна (Греб.). Дібрівная зозуля], лісовий.

* * *

в знач. сущ., орн.

и Надо предл.

1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;

2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;

3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.

* * *

тж. н`адо; предл. с твор. п.

1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

-ся накувати, -ся, накукати, -ся, накукукати, -ся, накукутіти, -ся. [Зозуля накувала (Номис)].

* * *

перекувати. [Зозуля вже перекувала].

* * *

рябенький, цяткований.

* * *

1) строка́тенький, пістря́венький; рябе́нький; пері́стенький; зозуля́стенький

2) строка́тенький

рябий, сорокатий, строкатий, пестрявий, красий, (насм.) рябомизий; (полосатый) перістий, (о птицах, в мелких пестринках) сіменастий, зозулястий, крап(ч)астий; (цветистый) кольористий, барвистий, різнобарвний, (узорочный) цят(к)ований. -рая корова, курица - ряба (періста) корова, ряба курка, зозуляста-сіменаста курка. -рая лошадь - рябий (строкатий) кінь. -рая материя - ряба (пестрява, цяткована) матерія. -рая толпа - різнобарвна (кольориста) юрба (юрма). -рый слог, состав - сорокатий (перістий) склад.

* * *

1) строка́тий, пістря́вий, ( рябой) ряби́й, (в разноцветных пятнышках, полосках) пері́стий, ( пятнистый) цятко́ваний, тарка́тий, тарка́нистий, ( о птицах с оперением в черных и белых пятнышках) зозуля́стий; ( разноцветный) барви́стий, різноба́рвний, ба́рвний

2) перен. строка́тий, ( разнообразный) розмаї́тий, ( цветистый) барви́стий

3) (вычурный - о слоге, речи) пишномо́вний, ( цветистый) кучеря́вий

превознести вихваляти, вихвалити, уславляти, уславити, величати, звеличати, звеличувати, звеличити кого, що, підносити, піднести, виносити, винести кого, що по-над кого, по-над що. [Будемо захвачуватись і радіти тобою, ласку твою над вино вихваляти (Пісня Пісень). За що-ж,- хто-небудь попитає, - зозуля півня вихваляє? (Гліб.). А пани-сусіди нашу панію похваляють-величають: «Отто хазяйлива! Отто розумна!» (М. Вовч.)]. -сить до небес, свыше всякой меры - підносити, піднести до неба, підіймати, підняти вгору над усяку міру, звеличувати, звеличити над усе. [Нехай глузують над ними одні письменники, нехай инші знов підіймають їх над усяку міру вгору (Куліш)]. Превознесённый - вихвалений, уславлений, звеличений; (до небес) піднесений (до неба).

* * *

несов.; сов. - превознест`и

предсказать казати, сказати наперед, віщувати, навіщувати (наперед), провіщати и провіщувати, провістити, проповідати, проповісти (зап.), пророкувати, напророкувати, пророчити, напророчити кому що; метеор. завбачати, завбачити що. [Віщує літа сива зозуля (Мирн.). Він пригадав, що колись йому оракул провістив смерть (Л. Укр.). Що з його буде - це і проповісти не тяжко (Фр.). Метеорологія завбачає погоду]. Предсказанный - провіщений, віщований, напророкований, напророчений, метеор. завбачений через кого. [Справдилось провіщене через пророків. Чи обминеш віщоване лихо? (Федьк.)]. -ться - провіщатися, віщуватися; бути провіщеним.

* * *

несов.; сов. - предсказ`ать

1) ( пророчить) пророкува́ти, напророкува́ти, проро́чити, напроро́чити, передріка́ти, передректи́; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́; ( предвещать) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти

2) ( предвидеть) передбача́ти, передба́чити; ( говорить заранее) говори́ти, [напере́д] (несов.), каза́ти [напере́д], сказа́ти [напере́д]; метеор. завбача́ти, завба́чити

накувати. [Зозуля йому накувала сто літ жити].

нрч. на чотирьох (ногах), рачки, (раскарячившись) раком, рака. [Ану-но, сунься! полізеш од мене на чотирьох! (Звин.). Робити хоч києм бити, а їсти хоч рачки лізти (Номис). Евандр у хату рачки ліз (Котл.). Не всім туди раком лізти, де зозуля кує (Номис). Став на дверях раком (Грінч. II)]. Ползать -ках - рачкувати, (диал.) рачкуватися. [Дівчина кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує (Чуб. V)].