-
1 режущий
2) (в знач. прил.: предназначенный для резания) рі́жучий; ( резательный) рі́зальний\режущий ее ле́звие — рі́зальне (рі́жуче) ле́зо
3) (в знач. прил. перен.: острый, вызывающий неприятное ощущение) рі́жучий; ( резкий) різки́й\режущийая боль — рі́жучий бі́ль
-
2 вяжущий раствор
в'я́жучий ро́зчин -
3 вяжущий раствор
в'я́жучий ро́зчин -
4 быстрорежущий
швидкорі́зальний, швидкорі́жучий -
5 вяжущий
терпкий, звязкий. [Терпке вино. Галун - звязкий (Лобод.)].* * *1) прич. який (що) в'я́же; яки́й (що) плете́2) (в знач. прил.: о вкусе) в'язки́й; ( терпкий) терпки́й3) в знач. прил. техн. в'я́жучий; в'яза́льний, зв'язни́й -
6 год
1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.* * *рік, род. п. рокуго́ды — мн. роки́, -ків и ро́ки, -ків, літа́, род. п. літ
-
7 класть
1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.* * *1) кла́сти\класть пятно́ на кого́-что — перен. плямува́ти кого́-що, кла́сти пля́му на ко́го-що
2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти -
8 мимолётный
1) (о птице) перелітний, мандрівний;2) (преходящий) перебіжний, скоробіжний, скоробіжучий, скороминущий, проминущий, короткочасний, зникомий, (минутный) хвилинний, хвилевий. [Хай воскрешу я хоч мить перебіжну з срібної білої ночи (Чупр.). Це тільки одна скороминуща картина (Короленко). Зникома тінь (Л. Укр.). Хвилинні вражіння (Єфр.)].* * *1) ( пролетающий мимо) перелі́тний2) ( быстро исчезающий) скоромину́щий, скоромину́чий, швидкопли́нний; поэз. перебі́жний; ( кратковременный) короткоча́сний; ( беглый) побі́жний -
9 Контокорренто
контокоренто, поточний (біжучий) рахунок (-нку). -
10 копшаҥге
копшаҥгеГ.: капшангы1. жукМай копшаҥге майский жук, хрущ;
кужынер копшаҥге жук-долгоносик;
тӱкан копшаҥге жук-олень;
терыс копшаҥге навозный жук.
Копшаҥге ден карме чоҥештылыт. И. Одар. Летают жуки и мухи.
2. в поз. опр. жучий, жука, жуковКопшаҥге йол жучьи лапки, лапка жука;
копшаҥге гӱжлымаш гуденье жуков.
-
11 быстрорежущий
швидкорі/жучий, швидкорізальний -
12 вяжущий материал
в'я/ жучий матеріа/лРусско-украинский металлургический словарь > вяжущий материал
-
13 режущий
рі/зальний, рі/ жучий
См. также в других словарях:
Жучий — прил. разг. 1. соотн. с сущ. жук I, связанный с ним 2. Свойственный жуку [жук I], характерный для него. 3. Принадлежащий жуку [жук I]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
жучий — ж учий, ья, ье … Русский орфографический словарь
жучий — жу/чья, жу/чье, жу/чьи (от жук) … Орфографический словарь русского языка
плоскоріжучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
протиріжучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
ріжучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
швидкоріжучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
біжучий — а, е. 1) Який біжить, тече; проточний, бігучий (у 2 знач.). Біжуча вода. 2) перен. Який відбувається, здійснюється тепер; поточний … Український тлумачний словник
плоскоріжучий — а, е. Призначений для підрізування (без перегортання) і розпушування орного шару ґрунту. || Забезпечений таким ріжучим органом (ножем) (про обробне знаряддя) … Український тлумачний словник
ріжучий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до різати 1). 2) у знач. прикм. Признач. для різання. 3) у знач. прикм., перен. Різкий, гострий (про біль). 4) у знач. прикм., перен. Який викликає неприємні відчуття, справляє неприємне враження … Український тлумачний словник
біжучий — прикметник … Орфографічний словник української мови