жальце

gener. dardillon

уменьш. джальца, -ца ср.

set phr. caresse de femme, caresse de chatte

1) жало (ум. жальце). [Гади з гострими жалами (Котл.). Своє жало і шершень має. І кров із серця дасть жало моїм словам (Л. Укр.)];

2) (остриё иголки, булавки, ножа, топора и т. д.) жало. [Як різонув, дак жало так і завернулося]. См. Остриё.

* * *

1) ум. от Жгут - джгуток (р. -тка);

2) зоол., Flagellum - джгуток, джгутик;

3) бот. (ядовитый волосок крапивы и некоторых водорослей) - жальце, жигальце, жигулик.

* * *

Иголка, Иголочка

1) (швейная) голка, ум. голочка, (гал.) ігла. [Місячно, хоч голки збирай (Номис)]. -ла без ушка - проторг и протір (-торга), продір (-дора), протерта голка, без(в)уха голка. [Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться (Комар). Дала протерту голку ще й без жальця (Поділля)]. -ла курносая, безносая - безноса, кирпата голка, кирпатійка, голка без жала, без жальця, (диал. без жельця), (насмешл.) безрила голка. [Думав, що голку купив, а воно - кирпатійка. Це на базарі так звуть голку безносу (Київ)]. - ла без нитки - гола голка. -ла рогожная или кулевая - циганська голка, циганка. Деревянная -ла для вязания сетей и т. п. - глиця, ум. гличка. [Як узяв хлопець гличку; поки отаман дірку залата, то хлопець три (Март.)]. -ла вязальная чулочная (спица) - пруток, дро[і]ток (-тка). Ушко -лы - (в)ушко голки. Вдеть нитку в -лку - втягти, затягти, засилити нитку в голку. Платье с -чки - новісіньке убрання; мов допіро від кравця принесене. Одет как с -чки - вбраний як на весілля. Сидеть как на -лках - як на терню сидіти, як на голках, як на шпичках, як на грані, як на жару сидіти. Вино пускает -лки - у вині скалки скачуть, брижі грають, вино грає, іскриться. Острие -лы - жало, жальце, (диал. жело, жельце) голки;

2) (у животных) голка, колька, колючка;

3) (на растениях) голка, колючка, шпичка, шпилька, шпичак (-ка), (шипы) терня (ср. р.) (на хвойных) шпилька, глиця, хвоїна, хвоїнка, (гал.) чатина, (собир.) хвоя, (гал.) фоя, голиння, (гал.) чатиння. [Горить моя досадонька мов сухая глиця (Л. Укр.)];

4) -ла на здании - шпиль (-ля), шпинь (-ня). -ла горы - шпиль (-ля);

5) Игла-рыба - морська іглиця, зворлуч, сикавка.

* * *

1) го́лка; (швейная большая, толстая) цига́нська го́лка; ( без ушка) про́торг; ( деревянная) гли́ця

2) ( у растений) го́лка, колю́чка, шпи́лька; шпи́чка, шпича́к, -а; ( у хвойных) хвої́на, уменьш. хвої́нка

3) ( у животных) го́лка, колю́чка

4) (заострённый кристалл чего-л.) го́лка; ( льда) ска́лка; ( остроконечный стержень) шпи́чка, шпича́к, -а

кінчик, крайчик (-ка), краєчок (-чка). [Бачив крайчик повняка-місяця (М. Вовч.)]. - чик иглы - жальце. -чик полумесяца - ріжок (-жка). -чик хвоста - кінчик хвоста, (кисточкой) китичка.

* * *

и пр. кі́нчик

Лезвеё лезо (-за), лезво, гострій (-рія), гостриця, жало, (зап.) вістря, ум. лізко, гострієць (-рійця), жальце; срвн. Остреё. [Сміх, як лезо ножа, урізав Навроцьку (Н.-Лев.). Повалив людей його мечовим лезвом (Біблія). В ножі оце гострій, а оце тилій (Липовоч.). Різонув, дак жало так і завернулось (Сл. Гр.)]. О двух -виях - дволез(в)ий.

* * *

навострить нагострювати, нагострити, (о мног.) понагострювати що; см. Наострять. -ть уши - наставляти и (редко) становити, наставити, насторочувати, насторочити, нашорошувати, нашорошити, наструнчувати, наструнчити, нащулювати, нащулити вуха, (о мног.) понаставляти, понасторочувати, понашорошувати, понаструнчувати, понащулювати вуха. [Щоб люди лучче наставляли вуха (Куліш). Прокоповичка насторочила вуха і повеселішала (Н.-Лев.). То він одно вухо нашорошить (Куліш). Наструнчив уха й позиркує на двері (М. Вовч.)]. -рить лыжи - лиги (тягу, дмухача) дати, накивати п'ятами, намастити п'яти, утекти. -рить на кого когти, зубы - нагострити на кого кігті, зуби. -рить язычок - нагострити язичок (жальце). -рить к чему руку - набити (наломити и наламати, наважити) руку до чого, наломитися и наламатися до чого, (вульг.) насобачитися в чому. [Він в цьому ділі набив руку (Сл. Ум.)]. -рить кого - обтерти, обговтати, вигладити кого; наломити, и наламати кого. Навостренный и Навострённый - нагострений, понагострюваний; наставлений, насторочений, нашорошений, наструнчений, нащулений, понасторочуваний и т. п.

* * *

несов.; сов. - навостр`ить

1) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати; ( натачивать) нато́чувати, наточи́ти, -точу́, -то́чиш и мног. понато́чувати

2) см. вразумлять

вістря (-ря, ср. р.), (иголки) жало, жальце, (ножа, бритвы) лезо, леза, лезво, гострій (-рія), гостряк, гостриця, жало (см. Лезвие); (копья) клюга, (палки) гостряк, наконечник, (на заборе) шпичаки, (отточенный кончик) шпеньок (-нька), шпеник, шпичка.

* * *

1) прил. гострі́ший

2) нареч. гострі́ше, гострі́ш