едать

хӯрдан

ēst

многокр. к есть I 1)

їдати. [Як я молодою бувала, по сорок вареників їдала (Ном.)]. См. Есть.

* * *

несовер. многокр. разг. (часта, не раз) есці

• jídat

• jídávat

многокр. к есть I

едал, -ла, -ло, ρ.δ.

βλ. есть (1 σημ.).

несов. разг. многокр. к есть

1

несов διαβιβρώσκω, (κατά) τρώγω.

дообедать дообідувати, дообідати.

* * *

несов.; сов. - дооб`едать

I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.

II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];

2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;

3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];

4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.

* * *

ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́ти

(3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єсть

несов.; сов. - запов`едать

изведать что

1) (узнавать) спізнавати, спізнати що, ді[о]знаватися, ді[о]знатися про що; срвн. Дознаваться;

2) (испытывать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати, запізнавати, запізнати, назнаватися, назнатися, спробувати, звідувати, звідати (и зозвідати), закуштовувати, закуштувати, куштувати, скуштувати, заживати, зажити чого. [Вона не зазнавала ще мук таких ніколи на віку (Грінч.). Не зазнати щастя, волі (Крим.). Дознавали наші предки тяжкої наруги (Шевч.). Запізнайте світа, поки служать літа (Приказка). Господи, що я назнався, що я назнався! (Франко). Добре вам це казати, бо ви на собі не звідали тії образи (Мирн.). Зозвідаєш усякого горя на світі (Катериносл.). Видима річ, що тих способів не бажав закуштувати на собі автор (Єфр.). Доводилося всього зажити: і голоду, і холоду, і лиха всякого (М. Левиц.)]. -ть много, всего - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. багато, всього (всячини), (образно) бувати, побувати у бувальцях. - ть горе, беду - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. горя, лиха, куштувати, скуштувати, приймати, прийняти горя, лиха, гіркої. [Не раз і Горпині довелося скуштувати гіркої від матері або брата (Франко). Буде голодно і холодно, приймеш біди всякої (М. Вовч.)]. Изведанный - спізнаний, дізнаний; зазнаний, дізнаний, спробуваний и т. д. [Воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (Коцюб.). Це вже спосіб спробуваний, луччого нема й не буде (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - изв`едать

наведать см. Навещать, навестить.

* * *

несов.; сов. - нав`едать

отведать

1) (на вкус) куштувати, сов. покуштувати и скуштувати, кушати, сов. покушати, закушати, відкушати, заживати, зажити, (с)поживати, (с)пожити, спитувати, (по)спитати чого. -дайте хлеба-соли, вина, мёду - покуштуйте (покушайте, закушайте, пожийте) хліба-соли, вина (горілки), меду;

2) (изведать) зазнавати, зазнати, завідувати, завідати, куштувати, закуштувати и скуштувати чого. [Або води завідаю, або петлі на шию (М. Вовч.)];

3) (пытаться) пробувати, попробувати и спробувати, спитувати, (по)спитати чого. -дать счастья - поспитати щастя. Отведанный - по[с]куштований, зажитий, зазнаний, спробуваний и т. д.

* * *

несов.; сов. - отв`едать

1) куштува́ти, покуштува́ти и скуштува́ти и закуштува́ти; ( в приглашении поесть) призволя́тися, призво́литися, несов. поживи́тися; ( пробовать) про́бувати, попро́бувати и спро́бувати, несов. посмакува́ти

2) (перен.: изведывать) зазнава́ти, зазна́ти; куштува́ти, покуштува́ти и скуштува́ти, про́бувати, попро́бувати и спро́бувати

несов.; сов. - пов`едать

проведать

1) что, о чём - довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися и дізнавати, дізнати про що, перевідувати, перевідати, перезнавати, перезнати що; см. Разузнавать; (расспросить) допитуватися, допитатися про що. [Про сі наради довідалися шахтарі (Черк.). Коли-б моя матінка не дізнала (Чуб.). Перевідувала, перезнавала, шукала, аде нічого не придибала (Черемшина)];

2) кого - відвідувати, відвідати, навідувати, навідати, провідувати, провідати, перевідувати, перевідати, (реже) довідувати, довідати в кого, навідуватися, навідатися, довідуватися, довідатися до кого; см. Посещать, Навещать. [Я взяв бриль і пішов у село провідати свою знайому (Кониськ.). Матінко моя, відвідайте мене (Метл.). Зайшов гостей довідать (Шевч.). Вона в мене не обідала, тільки мене перевідала (Пісня)]. Проведанный -

1) дізнаний;

2) відвіданий, навіданий, провіданий, перевіданий.

* * *

несов.; сов. - пров`едать

1) ( навещать) прові́дувати, прові́дати, наві́дувати, наві́дати, відві́дувати, відві́дати; диал. переві́дувати, переві́дати, несов. заві́дати

2) (что, о чём - узнавать) дові́дуватися, дові́датися (про що), розві́дувати, розві́дати (що, про що), дізнава́тися, дізна́тися (про що); прознава́ти, прозна́ти, прові́дувати, прові́дати (що, про що), несов. прові́датися (про що)