-
1 добренько
General subject: okie dokey -
2 жить
живать1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].* * *1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тисяжил-был — фольк. був собі́, жив-був
\житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким
2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш -
3 ладненько
нрч. ладненько, добренько.* * *тж. ладн`енько; нареч., уменьш.-ласк.до́бренько и добре́нько, гарне́нько, ладне́нько -
4 порядочно
1) (достаточно) добре (ум. добренько и добречко, ув. добряче), доволі, доволеньки, досить, чимало, чималенько, чи трохи, геть-то, порядно, багатенько;2) (в порядке) доладно, порядно, статечно, до-пуття, як слід. -но вести себя - поводитися статечно, статкувати.* * *нареч.1) поря́дно2) ( изрядно) чима́ло, до́бре, до́бре-таки́, добря́че, чимале́нько, ге́ть-то; ( достаточно) до́сить, дово́лі; ( в большой степени) ду́же, си́льно; ( в высшей степени) страше́нно3) (хорошо, удовлетворительно) до́бре, непога́но
См. также в других словарях:
добренько — нареч, кол во синонимов: 3 • ага (18) • супер (80) • хорошо (260) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
добренько — I нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. добро I 2. усилит. к нареч. добро I II предик. разг. 1. ласк. к предик. добро II 2. усилит. к предик. добро II … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
добренько — Присл. до добренький … Український тлумачний словник
добренько — прислівник незмінювана словникова одиниця добренько прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Предобренько — нареч. качеств. разг. усилит. к нареч. добренько 1. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Добреньков, Владимир Иванович — Владимир Иванович Добреньков Дата рождения: 4 февраля 1939(1939 02 04) (73 года) Место рождения: Сталинград, РСФСР, СССР Страна … Википедия
Владимир Добреньков — Владимир Иванович Добреньков Дата рождения: 4 февраля 1939 Место рождения: Сталинград, РСФСР СССР … Википедия
Владимир Иванович Добреньков — Дата рождения: 4 февраля 1939 Место рождения: Сталинград, РСФСР СССР … Википедия
Добреньков Владимир Иванович — Владимир Иванович Добреньков Дата рождения: 4 февраля 1939 Место рождения: Сталинград, РСФСР СССР … Википедия
Добреньков — Добреньков, Владимир Иванович Владимир Иванович Добреньков Дата рождения: 4 февраля 1939(1939 02 04) (71 год) Место рождения: Сталинград, РСФСР, СССР Гражданство … Википедия
Добреньков, Владимир — Владимир Иванович Добреньков Дата рождения: 4 февраля 1939 Место рождения: Сталинград, РСФСР СССР … Википедия