Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

действ.

  • 1 действ. от ... до ...


    effect from... to
    (графа 8 таблицах руководств, каталогов)

    Русско-английский сборник авиационно-технических терминов > действ. от ... до ...

  • 2 истощение

    действ. и сост.) виснаження, висилення, вироблення, витрачення, вичерпання, (сост. ещё) виснага, витрата; (действ. неок.) виснажування, висилювання, витрачання, вичерпування чого. [Світовий голод і світове виснаження - ось найперший наслідок злочинної імперіялістичної різанини (Азб. Ком.)]. -ние почвы, земли - виснаження ґрунту, землі. Смерть от -ния - смерть з виснаження.
    * * *
    1) ( изнурение) ви́снаження, (неоконч. д.) висна́жування

    не́рвное \истощение ние — нерво́ве ви́снаження (висна́жування)

    \истощение ние по́чвы — висна́жування ґру́нту

    2) ( исчерпание) ви́черпання, (неоконч. д.) виче́рпування

    \истощение ние припа́сов — ви́черпання (виче́рпування) припа́сів

    Русско-украинский словарь > истощение

  • 3 компенсация

    (действ.) компенсування, покриття, вирівнення; (и результат и действ.) компенсація. -ция счетов (коммерч.) - вирівнення рахунків. -ция расходов - покриття (компенсування) видатків. -ция компаса - вирівнення компасу. -ция убытков - покриття втрат, відшкодування.
    * * *
    компенса́ція

    Русско-украинский словарь > компенсация

  • 4 действие

    действ||ие
    с
    1. (деятельность, работа) ἡ δράση [-ις], ἡ πράξη [-ις], ἡ ἐνέργεια / ἡ κίνηση [-ις], ἡ λειτουργία μηχανής (машины, аппарата и т. п.):
    приводить в \действие θέτω σέ κίνηση· находиться в \действиеии βρίσκομαι σέ κίνηση, βρίσκομαι ἐν λειτουργία· радиус \действиеия ἡ ἀκτίνα δράσης· бо́мба замедленного \действиеия ἡ ἐγκαιροφλε-γής βόμβα·
    2. (поступок) чаще мн, \действиеия οἱ πράξεις:
    образ \действиеий ὁ τρόπος ἐνέργειας· самовольные \действиеия οἱ αὐθαίρετες πράξεις· свобода \действиени́ ἡ ἐλευθερία δράσης·
    3. (договора, соглашения) ἡ ἰσχύς:
    вводить в \действие θέτω σέ ἰσχύ· обратное \действие закона юр ἡ ἀναδρομική ἰσχύς τοῦ νόμου·
    4. (воздействие, влияние) ἡ ἐπίδραση [-ις], ἡ ἐπιρροή, ἡ ἐνέργεια:
    благотворное \действие ἡ εὐεργετική ἐπίδραση· оказывать \действие на кого-л., на что-л. ἐπιδρώ, ἀσκῶ ἐπίδραση· под \действиеием ὑπό τήν ἐπίδραση·
    5. (события в пьесе, в рассказе) ἡ ὑπόθε-σπ [-ις], ἡ δράση [-ις]:\действие повести ἡ ὑπόθεση τοῦ διηγήματος·
    6. театр., мат ἡ πράξη [-ις]:
    комедия в трех \действиеиях κωμωδία σέ (είς) τρείς πράξεις· четыре арифметических \действиеия οἱ τέσσαρες πράξεις τής ἀριθμητικής· ◊ военные \действиеия οἱ πολεμικές ἐπιχειρήσεις, οἱ ἐχθροπραξίες.

    Русско-новогреческий словарь > действие

  • 5 измерение

    (действ. неок.) міряння, вимірювання и виміряння, оконч. зміряння, виміряння, обміряння; (чаще в абстр. знач.) вимір (-ру), обмір; (особ. земли) помір (-міру). [Міряння величин (Шарко). Вимір часу, простору, тепла. Вимір судової кари (Крим.)]. -ние метрами - міряння метрами, на метри. -ние глубины - міряння (вимір) глибині. -рение здания - обмір будинку. Три -ния, четвёртое -ние, мат. - три виміри, четвертий вимір.
    * * *
    1) ( действие) вимі́рювання, виміря́ння, ви́міряння, ви́мір, -у, мі́ряння; обмі́рювання, о́бмір, -у
    2) мат. ви́мір

    четвёртое \измерение ние — четве́ртий ви́мір

    Русско-украинский словарь > измерение

  • 6 обкатывание

    (действ. от гл. Обкатывать) обкачування, у[ви]качування, обкочування, об'їзджування.
    * * *
    1) обка́чування, ука́чування; обва́лювання
    2) обко́чування, обка́чування, уко́чування
    3) обто́чування
    4) обка́тування, об'їжджа́ння

    Русско-украинский словарь > обкатывание

  • 7 опалка

    (действ. длит.) - см. Опаливание, (оконч.) обсмалення, обпалення. -ка свиньи - обсмалювання, смалення (обсмалення) свині.
    * * *
    спец.
    обпа́лювання, обпа́лення; обсма́лювання, обсма́лення

    Русско-украинский словарь > опалка

  • 8 отображение

    (действ.) відбивання; (результат) відбиток. См. Отпечаток. Служить -нием чего - см. Отображать.
    * * *
    1) ( действие) відобра́ження, віддзерка́лення, відобража́ння, віддзерка́лювання, відбиття́, відбива́ння
    2) ( отображённое явление) відобра́ження, відбиття́, відби́ток, -тка

    Русско-украинский словарь > отображение

  • 9 ошеломление

    (действ. оконч.) приголомшення, приглушення; длит. приголомшування, приглушування.
    * * *
    тж. ошеломлённость
    приголо́мшення; ошеле́шення

    Русско-украинский словарь > ошеломление

  • 10 перемол

    (действ.) перемелювання, оконч. перемелення.
    * * *
    переме́лювання

    Русско-украинский словарь > перемол

  • 11 перестройка

    (действ. длит.) - см. Перестраивание; оконч. перебудування, перебудова, перемурування; (войска) перешикування (війська). Социальная -ка государства - соціяльна перебудова держави.
    * * *
    1) перебудо́ва, перебудува́ння, перебудо́вування; перекида́ння
    2) перестро́ювання

    Русско-украинский словарь > перестройка

  • 12 подлёт

    (действ.) підліт (-льоту).
    * * *
    I
    ( действие) підлі́т, -льо́ту
    II диал. см. налётчик

    Русско-украинский словарь > подлёт

  • 13 поминка

    действ. от гл. Помять) пом'яття, неок. м'яття.
    * * *

    Русско-украинский словарь > поминка

  • 14 Замарка

    (действ. от Замарать -марывать)
    1) замазування, умазування, оконч. за[у]мазання;
    2) за[ви]креслювання, оконч. закреслення, викреслення.

    Русско-украинский словарь > Замарка

  • 15 Запроважение

    действ. от Запровадить) запро(в)торення, заправторення, замчання кого.

    Русско-украинский словарь > Запроважение

  • 16 Запропащение

    (действ. от гл. Запропастить)
    1) запро(в)торення, заправторення, затасування, заподіння, (пров.) засатарення;
    2) запропащення, занапащення чого.

    Русско-украинский словарь > Запропащение

  • 17 Запуг

    (действ.) см. Запугивание.

    Русско-украинский словарь > Запуг

  • 18 Истомление

    (действ.) стомлення кого; (сост.) стома, утома, натома, знемога, стомлення, змучення; см. Усталость.

    Русско-украинский словарь > Истомление

  • 19 Обезлиствение

    (действ. от гл. Обезлиствить) збезлистення, позбавлення листу; (от гл. -лиственеть) - збезлистіння.

    Русско-украинский словарь > Обезлиствение

  • 20 Обжо[ё]г

    (действ. от гл. обжечь)
    1) обпечення, обпалення, обсмалення, о(б)шпарення;
    2) випалення;
    3) см. Ожог.

    Русско-украинский словарь > Обжо[ё]г

Страницы

См. также в других словарях:

  • действ. — действ. действительный залог (§96) Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ·действ. — ·действ. (abbreviation) ... Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • действ. чл. — действ. чл. д. ч. д. чл. действительный член д. чл. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • действ. — действ. действительный …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • действ. прош. — действ. прош. действительное причастие прошедшего времени Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • действ. наст. — действ. наст. действительное причастие настоящего времени Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • действ. — действительный …   Русский орфографический словарь

  • прич. действ. — прич. действ. действительное причастие прошедшего Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. прич. действ. действительное причастие настоящего Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Гринвальд, действ. ст. сов. — 1842 53 г. начальник Эстляндской губ. {Половцов} …   Большая биографическая энциклопедия

  • Тиньков, действ. член Лебедянского общества скаковой охоты — представил свое "Мнение" (?) в Московск. общество скаковой охоты, в 1834 г. (Ольхин, № 3228). {Половцов} …   Большая биографическая энциклопедия

  • Безбородко, граф Илья Андреевич — действ. тайн. советник, сенатор, младший брат канцлера, род. в родовом имении с. Стольном, близ Глухова, 16 февраля 1756 г., ум. в Петербурге 3 июня 1815 г. Можно думать, что первоначальным образованием его руководил сам отец, но систематического …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»