-
1 гармон,
гармон, гармушкар.гармоника, гармошка;гармон тарт- играть на гармонике. -
2 гармоніка
муз.гармо́ника -
3 гармоніки
-ів; мн. ч., мат., физ.гармо́ники -
4 гармоніст
-агармони́ст -
5 гармоніум
-угармо́ниум -
6 гармонія
1) иск., филос. гармо́ния2) ( музыкальный инструмент) гармо́ника; гармо́ния, гармо́нь -
7 гармон
-
8 гармонік
-
9 гармонія
-
10 гармон
муз. гармоньгармоникагармони сеқатора трёхрядка -
11 гармонійка
уменьш. от гармонія 1) -
12 гармонізація
муз.гармониза́ция -
13 гармонізований
муз.гармонизи́рованный, гармонизо́ванный -
14 гармонізування
муз.гармони́рование -
15 гармонізувати
муз.гармонизи́ровать, гармонизова́ть -
16 гармонізуватися
муз.гармонизи́роваться, гармонизова́ться -
17 гармонійний
гармони́ческий, гармони́чный; ( согласованный) стро́йный, согла́сный -
18 гармонійність
- остігармони́чность; стро́йность, согла́сность -
19 гармонійно
нар.гармони́чно; стро́йно, согла́сно -
20 гармоністка
гармони́стка
- 1
- 2
См. также в других словарях:
гармонізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
гармоніст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гармоніст — а, ч. Той, хто грає на гармонії (див. гармонія II) … Український тлумачний словник
гармонія — I 1) (взаємна відповідність якостей), злагодженість, погодженість; злагода, згода (у гурті) 2) (приємне для слуху звучання), милозвучність, евфонія 3) муз. (гармонійне поєднання звуків), співзвуччя, консонанс II (музичний інструмент), гармоніка,… … Словник синонімів української мови
гармоніка — и, ж. 1) Загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, у яких джерелом звука є металеві язички. •• Губна/ гармо/ніка духовий язичковий музичний інструмент. 2) В акустиці – складові тони, які виникають внаслідок коливання всієї маси… … Український тлумачний словник
гармонізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гармонізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
гармонізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гармонізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гармонізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гармонійний — прикметник … Орфографічний словник української мови