-
1 вітрило
техн. па́рус -
2 гафельне вітрило
га́фельный па́русУкраїнсько-російський політехнічний словник > гафельне вітрило
-
3 марсове вітрило
ма́рсовый па́русУкраїнсько-російський політехнічний словник > марсове вітрило
-
4 морське вітрило
морско́й па́русУкраїнсько-російський політехнічний словник > морське вітрило
-
5 пряме вітрило
прямо́й па́рус -
6 скісне вітрило
косо́й па́русУкраїнсько-російський політехнічний словник > скісне вітрило
-
7 штормове вітрило
штормово́й па́русУкраїнсько-російський політехнічний словник > штормове вітрило
-
8 трилогия
-
9 трилогия
трило́гія -
10 надуваться
надуться1) (наполняясь воздухом) надиматися и (редко) надуватися, надутися, (о мног.) понадиматися, (редко) понадуватися; (вздуваться, пучиться) обдиматися, обдутися, надиматися, дутися, надутися, (о мног.) пообдиматися, понадиматися; (натопыриваться) напужуватися, напужитися, (о мног.) понапужуватися; бути надиманим, надутим, понадиманим и т. п. [Як надмусь, то й я (жаба) така (як віл) зроблюсь (Глібів). Вітрило надулось (Л. Укр.). Дмися - не дмися, волом не будеш! (Номис). Шаравари напужилися (Квітка)];2) (навеваться) надуватися, надутися, навіватися и навіюватися, навіятися, намітатися, наместися, наноситися, нанестися, (во мног. местах) понадуватися, понавіватися и понавіюватися, понамітатися, понаноситися; бути надутим, понадуваним, навіюваним, навіяним и т. п. Пыль -дулась в окна - у вікна понавівалося (понавіювалося) пороху (пилу);3) (обманываться) - а) (стр. з.) піддурюватися, обдурюватися, підманюватися, обшахровуватися, ошукуватися, бути піддурюваним, піддуреним, попіддурюваним и т. п.; б) (надувать себя) обдурюватися, обдуритися, ошукуватися, ошукатися;4) (напыживаться) надиматися, надутися, напужуватися; напужитися; (важничая) пиндючитися, напиндючитися, бундючитися, набундючитися, набундюритися, наприндитися, низитися, нанизитися; (сердясь) дутися, надиматися, надутися, (фамил.) намурмоситися, нагогошитися, (образно) нажабитися, гиндичитися, нагиндичитися, (сердито и спесиво) путритися, напутрюватися, напутритися; (о мног.) понадиматися и т. п.; см. ещё Надувать (1) губы. [Як птиця надворі понадимається і носи похова, - буде буря і холод (Харк. Зб.). Обидві дами понадимались і мовчали (Н.-Лев.). Бач, як ти його образила, бач - надувсь! (Мирний). Примітив, що його не слухають, розсердився, напиндючився (Н.-Лев.). Чогось наша сваха надулася й нанизилася (Грінч. III). Наприндилась, надулася, чому в кожух не вдяглася (Пісня). Нажабиться кожен, напиндючиться (Свидниц.). Индик путриться (Хорольщ.). Напутрилася, мов їжак (Крим.)]. - дулся, как индейский петух - напиндючився (напутрився) мов гиндик. -дулся, как сыч, как мышь на крупу - надувся (напутрився) мов сич (на сову), мов квочка на дощ, як гайвороння на мороз, мов миша на крупи (Приказки);5) (напиваться чего) надудлюватися, надудлитися чого. [Надудлився чаю (Звин.)]. Надувшийся - що надувся и т. п.; надутий; (о человеке) надутий. [Надуте вітрило (Київ)].* * *несов.; сов. - над`уться1) надува́тися и надиматися, наду́тися, и мног. понадува́тися и понадима́тися; ду́тися, поду́тися; (важничая, пыжась) бундю́читися, набундю́читися2) (набухая, увеличиваться в объёме) надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадуватися и понадима́тися; ( разбухать) бубня́віти, набубня́віти3) (перен.: обижаться) наду́тися сов. и мног. поду́тися и понадува́тися и понадиматися, закопи́лювати (люю, люєш) губу (гу́би), закопи́лити губу (гу́би), сов. скопи́лити губу́ (гу́би), напри́ндитися, -джуся, -дишся4) ( напиваться) надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадуватися и понадиматися, сов. наду́длитися, налига́тися и мног. понали́гуватися5) страд. несов. надува́тися, надима́тися, напина́тися; обду́рюватися, -рюється; піддурюватися, ошу́куватися, -кується -
11 трилопатевий
техн. трёхло́пастный, трило́пастный -
12 обветрить
сов., вин. п.2) (кожу лица и т.п.) curtir vt, atezar vt (al aire, por el viento)лицо́ обве́трило — su rostro está curtido por el viento
* * *vgener. (êî¿ó ëèöà è á. ï.) curtir, (îãðóáåáü îá âåáðà) ponerse atezado (о лице), atezar (al aire, por el viento), destruir por el viento, destruirse por el viento, pasparse (Лат. Ам.), tener los labios cortados (î ãóáàõ; paspados) -
13 обветривать
несов. - обве́тривать, сов. - обве́тритьВгубы обве́трило — le labbra sono screpolate
* * *vgener. riardere -
14 ветрило
вітрило.* * *вітри́ло -
15 закружить
1) (чем, что: о ветре и т. п.) закрутити, завертіти. [Вітер закрутив сухим листям. Схопиться вітер і закрутить по шляху (Грінч.)]. -жить кому голову - закрутити, вавертіти, замакітрити голову кому, збити кого з пантелику (з плигу, з пливу). -жило в голове, -жило кого - заморочило голову, замакітрило голову кому, завернулося (замакітрилося) в голові кому, млості обняли кого, млосно стало кому, занедобрилося кому, голова пішла обертом, мозок закрутивсь кому, у кого;2) (заставить путать в лесу) закрутити кого;3) (начать описывать круги, кружиться) закружити, закружляти;4) (загулять) закрутити, закурити, загуляти, закубрячити.* * *1) ( начать кружить) закрути́ти, закружи́ти, -кружу́, -кру́жиш, закружля́ти2) ( сбить с толку) закрути́ти; ( заморочить) запа́морочити\закружитьть го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́
-
16 заполаскивать
заполоскать и заполоснуть заполіскувати, заполоскати, заполоснути, замивати, замити що. [Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялося (Звяг.)]. Парус -кал - вітрило (парус) заполоскалося (-кався). -ться -1) заполіскуватися, заполоскатися, відполіскуватися, відполоскатися;2) см. Заплескиваться (заплескаться) 2.* * *несов.; сов. - заполоск`ать и заполосн`утьзаполі́скувати, заполоска́ти, -лощу́, -ло́щеш и заполосну́ти -
17 коренной
1) см. Корневой 1;2) перен. (основной) корінний, докорінний, осно[і]вний, (исконный) первісний, споконвічний. [Одне з корінних завдань (Касян.). Треба докорінних способів шукати, як з коренем вирвати лихо (Єфр.)]. -ная причина - корінна (основна) причина. -ное различие - основна відмінність (різниця). -ным образом - в корені, ґрунтовно. -ное (радикальное) средство - докорінний (радикальний) спосіб (-собу). -ной закон - осно[і]вний закон. -ной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка). -ная лошадь - см. Коренник 1. -ной парус (на речных судах) - середнє (велике) вітрило. -ная рыба - крутосолінка. -ной уксус - перегінний оцет, міцний (перегнаний, перепущений) оцет (р. оцту). -ной житель - тубілець (-льця), осадник, тутешній з діда-прадіда, краянин. -ное население - тубільці (-ців), корінна людність (-ности). [У Київі стрівалися між собою аж три національності - корінна місцева українська, польська й російська (Єфр.)]. -ной киевлянин - природний (прирожденний, родимий) киянин. -ной дворянин - дворянин давнього роду (з діда- прадіда), родовий (предковічний) дворянин. -ной сват - молодої батько, батько нареченої. - ное слово, грам. - корінне слово. -ной слог, грам. - кореневий склад. -ной язык - рідна мова. -ное месторождение, -ные породы, геол. - первісне родовище, первісні породи (материк). -ной вал, подшипник, техн. - головний вал (-ла), головна вальниця;3) сущ. - см. Коренник 1.* * *1) прил. корінни́й; ( радикальный) докорі́ннийкоренны́м о́бразом — докорі́нно; ( в корне) у ко́рені
2) см. коренник 1) -
18 надувать
надуть1) надимати и (редко) надувати, надути, (о мног.) понадимати, (редко) понадувати; (вздувать, пучить) обдимати, обдути, надимати, дути, надути, (от жидкости, влаги, сов.) набубнити, (о мног.) пообдимати, понадимати кого, що. [Аеростат надимають (редко надувають) газом (Київ). Великий Зевс, надми його вітрило власним духом! (Куліш). Живіт йому обдуло (Червоногр.). Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Так нахлестався (сироватки), що аж набубнило його (Рудч.)]. -дуть бока кому - полатати боки (спину) кому, відлупцювати (відлатати) кого. -вать, -дуть губы - надимати, надути губи, копилити, закопилювати, закопилити губу и губи, скопилити губу, набундючити губу, (насм.) відквашувати, відквасити губи, (о мног.) понадимати, позакопилювати, повідквашувати губи. [Гнівалася, надимала губки, випинаючи їх наперед (Грінч.). Не копильте, дітки, губок! Їжте, воно смачне! (Сим.). «Не знаю»,- сказала дочка, закопиливши спідню губу (Н.-Лев.)] Федул, что губы -дул? - шкода на Данила: зробив з губи копила; Івасю, чого ти губи розквасив? (Гуманщ.); чи тебе набили, що ти губи закопилив? (Гуманщ.). -вать уши кому - надимати (натуркувати) (повні) вуха кому. -вать шнур, верёвку (у плотн., каменщ.) - натягати и натягувати, напинати (туго, цупко), нацурковувати шнур(а) (шнурку), мотузку (шворку). Мне -дуло спину - мені провіяло (продуло) спину, мені надуло в спину;2) (навевать) надувати, надути, навівати и навіювати, навіяти, намітати, намести, наносити, нанести, (редко: о сильном ветре, сов.) нашугати, (во мног. местах) понадувати, понавівати и понавіювати, понамітати, понаносити чого. [Вітром аж у сіни снігу навіяло (намело, нанесло) (Київщ.). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.)];3) (обманывать) піддурювати, піддурити, обдурювати, обдурити, дурити, одурити, підманювати, підманити, обшахровувати, обшахрувати, (зап.) ошукувати, ошукати, (диал.) огулити, (описат.) підголити кого, штукою підійти (зайти) кого, лудою лудити, (о мног.) попід[пооб]дурювати, попідманювати, поошукувати, пообшахровувати кого; срв. Обманывать. [Він один нас усіх попіддурював (Харківщ.). Обдурювати якось ніяково (Н.-Лев.). Я не маю причини підманювати вас (Крим.). Кого вони не обшахрували! (Звин.). Аж пан собі задумує хлопа ошукати (Рудан.). Москаль козака як-раз огулить, а москаля і чорт не одурить (Номис)]. Надутый -1) надутий, понадиманий; обдутий, пообдиманий; закопилений, позакопилюваний; натягнутий и натягнений, напнутий (туго, цупко), нацуркований;2) надутий, навіяний, наметений, нанесений, понадуваний, понавіюваний, понамітаний, понаношений;3) прлг. - см. отдельно.* * *несов.; сов. - над`уть1) надува́ти и надима́ти, наду́ти, -дму́, -дме́ш и -дую, -дуєш и мног. понадува́ти и понадима́ти, несов. ду́ти; ( паруса) напинати, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапи́нати\надуватьть в у́ши кому́ (говори́ть, спле́тничать) — натуркува́ти, нату́ркати и нату́рчати ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому́
\надуватьть гу́бы — надува́ти и надима́ти, наду́ти гу́би (губу́), закопи́лювати, закопи́лити (копи́лити, скопи́лити, сов. набундю́чити) губу́ (гу́би)
\надуватьть щёки — надува́ти и надима́ти, наду́ти що́ки
2) ( обманывать) обду́рювати, -рюю, -рюєш и дури́ти, -рю, -риш, обдури́ти и мног. пообду́рювати; підду́рювати, піддури́ти и мног. попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, сов. убра́ти (уберу́, убере́ш) в шо́ри; (несов.: мошенничать) шахрува́ти, шахраюва́ти, -раюю, -раюєш -
19 парус
вітрило, ум. вітрильце, соб. вітрилля, жагель, жаглик, (руссизм) парус (мн. паруси и соб. парусся). [І попливе човен з широкими вітрилами (Шевч.)]. Косой -рус - косець. Плыть на всех -сах - під усіма вітрилами пливти. Поднять -са - розвинути (розпустити) вітрила. Подобрать -са - зібрати (згорнути) вітрила. -са полощутся - вітрилля, парусся тріпається. Флот из десяти -сов - флот на десять вітрил (вимпелів).* * *вітри́ло -
20 подбирать
подобрать1) (подымать) підбирати, підібрати, підіймати, підняти що, (собирая с полу, с земли) збирати, зібрати, (по одному) визбирувати, (во множ.) попідбирати, позбирати, визбирати, (сплошь) повизбирувати що. [В того доля ходить полем, колоски збирає (Шевч.). Дивись, як ловко курятко пшінце визбирує (Хорол.). Визбирай (повизбируй) скло, щоб хто ногу не заскабив]. Прольёшь, не -рёшь - розіллєш, не збереш. -брать платье, юбку - підібрати сукню, спідницю, (подоткнуть) підсмикати, підтикати, підкуцати, під[за]касати спідницю. Срв. Подбираться 2. -бирать полы - підгинати поли. [А я поли підгинаю сідати на лаві (Гол.)]. -брать волосы, косу - підібрати, забрати волосся, косу. [Вона одною рукою миттю зірвала з голови хустку, другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу (Стор.). Заберу собі волосся так, як жовнір, та й буде мені ліпше йти (Стеф.)]. Сидеть, -бравши ноги под себя - сидіти, під себе ноги підібгавши (підгорнувши, підкорчивши). -рать парус - звивати, звинути вітрило;2) (брать чужое) забирати, забрати, підчеплювати, підчепити. Не оставляй тут ничего, как раз -берут - не кидай тут нічого, а то миттю підчеплять;3) (о животном: съесть) поїсти, виїсти, визбирати. Лошадь -брала овёс до зерна - кінь овес до зернятка (до зернинки) поїв (виїв, визбирав);4) добирати, ді[о]брати (доберу, -реш…), прибирати, прибрати, (во множ.), подобирати, поприбирати кого, що до чого. -рать лошадей под стать, под масть, под цвет - добирати, добрати коней до пари, до масти, до кольору. -рать по образчику - добирати на зразок. -бирать подкладку под цвет материи - підбивку до кольору добирати. -бирать цвета - добирати (прибирати) кольори. -бирать пару кому - добирати (добрати), прибирати (прибрати) пару кому (до кого) и до пари кому, допаровувати (допарувати), підпаровувати, (підпарувати) кого до кого. -рать что-л. лицом к лицу, лучшее к лучшему - личкувати що. -брать карты, чтобы обыграть кого наверняка - підкладати (попідкладати) карти, щоб когось напевне обіграти. -брать ключ к чему - добирати (добрати), прибирати (прибрати) ключа до чого. [Добрав ключа до батьківської скрині (Грінч.). Добираю ключа до комори, бо той загубився (Крим.). І кожен прибере ключа до її пісень (Куліш)]. И слова (выражения, названия) подходящего не -беру - і слова (виразу) підхідного (підхожого), назви підхідної (підхожої) не приберу (не доберу).* * *несов.; сов. - подобр`атьпідбира́ти, підібра́ти и попідбира́ти; ( собирать) збира́ти, зібра́ти и позбира́ти; ( собирать по одному) визби́рувати, ви́збирати и повизби́рувати; (выбирать подходящее, сходное) добира́ти, добра́ти и дібра́ти; (подол, полы) підсми́кувати и підсмика́ти, підсми́кати; (несов.: хвост, ноги, губы) підібга́ти и підобга́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
трило́гия — трилогия, и … Русское словесное ударение
трило́пастный — [сн] … Русское словесное ударение
трило́гия — и, ж. Три литературных или музыкальных произведения одного автора, объединенные общей идеей и преемственностью сюжета. Трилогия Сухово Кобылина. Трилогия А. М. Горького: «Детство», «В людях», «Мои университеты». [греч. τριλογια] … Малый академический словарь
вѣтрило — Ветрило вѣтрило (1) 1. Ветер: Ярославна рано плачетъ въ Путивлѣ на забралѣ, аркучи: „О вѣтрѣ, вѣтрило! Чему, господине, насильно вѣеши? Чему мычеши Хиновьскыя стрѣлкы на своею нетрудною крилцю на моея лады вои?..“ 38. Ср. Картотека Сл. совр. рус … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
вѣтрило — ВѢТРИЛ|О (6*), А с. 1.Парус: красота воинѹ орѹжиѥ и кораблѫ вѣтрила. Тако и правьдьникѹ почитаниѥ книжьноѥ. Изб 1076, 2 об.; и бы бѣда велика ˫ако же и весла издрази. и въ||вьрже въ море. и вѣтрило на полы раздьра ЧудН XII, 69а–б; то же СбТр к.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Фалло́ трило́гия — (E. L. Fallot) см. Фалло триада … Медицинская энциклопедия
вітрило — а, с. 1) Прикріплений до щогли або реї великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. 2) Народнопоетична форма звертання до вітру … Український тлумачний словник
вітрило — докл. див. парус … Архітектура і монументальне мистецтво
вітрило — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
трилогия — трилогия, трилогии, трилогии, трилогий, трилогии, трилогиям, трилогию, трилогии, трилогией, трилогиею, трилогиями, трилогии, трилогиях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Трилогия — ж. Три произведения одного автора, объединенных общей идеей и преемственностью сюжета. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
