впасти

fall

recede

tumble

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати

впасть

1) западати, запасти, впадати, впасти. [Як коханка сльозу проливає, сльоза та в могилу мою западає. Впасти в кайдани (Шевч.)];

2) попадатися, попастися, діставатися, дістатися, вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися. Впасть в бедность - зубожіти. Впасть в несчастие - на біду зійти, дістатися в біду. Впасть в меланхолию, тоску - задосадувати, занудьгувати, вдатися в меланхолію. Впасть в уныние - дійти до зневіри, (тяжко) засумувати, вдатися в (тяжку) тугу. Впасть в безверие, безбожие - перейти на безбожність, вкинутися в безбожність, знебожитися. Впасть в детство - несов. падати в дитинство, дитинитися, сов. здитинитися, несов. дитиніти, сов. здитиніти, розум вистаріти. Впасть в лиризм, искусственность, многословность - вдатися (вкинутися) в ліризм, штучність, многомовність. Впасть в бессознательное состояние (при болезни) - знепритомніти, втратити свідомість. Впасть в обморочное состояние - зомліти, умліти. Впасть в летаргию - замирати, замерти, обмирати, обмерти;

3) (о щеках, глазах) опасти, позападати. [Щоки опали (позападали). Очі позападали глибоко];

4) (о реке) впадати, впасти, вливатися, влитися, втікати, втекти, впливати, впливти, кидатися, вкинутися. [Сімсот річок і чотири та й усі-ж вони та й у Дніпро впали. Там, де Случ з Горином кидається у Прип'ять]; (быть притоком) допливати, допливти.

* * *

несов.; сов. - впасть

1) ( вваливаться) запада́ти, запа́сти, упада́ти, упа́сти, запада́тися, запа́стися

2) (во что - приходить в какое-л. состояние) упада́ти, упа́сти (в що); ( предаваться) удава́тися, уда́тися (в що); (допускать что-л.) допуска́тися, допусти́тися, припуска́тися, припусти́тися (чого); ( погружаться) порина́ти, пори́нути (в що)

3) (несов.: о реке) упадати, улива́тися

ослабеть, ослабнуть

1) (терять напряжение) слабнути, ослабнути, послабнути, слабшати и слабішати, послабшати. Струна -ла - струна ослабла. Память -вает - пам'ять слабне. Дисциплина -вает - дисципліна слабшає;

2) (обессилевать физически) слабнути, ослабати, ослаб(ну)ти, знесилюватися, знесилитися, виснажуватися, виснажитися, занепадати, занепасти, знемагатися, знемогтися, знеможитися, знеможіти, знемощіти, охлявати, о[за]хлясти; охля(ну)ти, замлівати, замліти, знебуватися, знебутися, (постепенно) підупадати, підупасти, (о многих) поослабати, послаб(ну)ти, познесилюватися, позанепадати и т. д. -бел от голода - охляв не ївши (з голоду). Срв. Обессилевать, Изнемогать. Мороз -вает - мороз пускає, перестає. Мороз -бел - мороз пересівся, перепався, звільжив. Дождь -вает - дощ ущухає. -беть здоровьем - занепадати, занепасти на здоров'я; на здоров'ї. -беть силами - підупасти на силах. -беть умом - на голову впасти. -беть ногами - підупасти (впасти) на ноги, з ніг спасти. -беть зрением - на очі впасти. Зрение -бело - притупились очі, ослабли очі. Он -вает - підупадає (занепадає) на силі, спадає з сили.

* * *

несов.; сов. - ослаб`еть

1) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати; ( физически) підупада́ти [на си́лах, на си́лі], підупа́сти [на си́лах, на си́лі]; (несов.: отощать) охля́нути, охля́ти, похля́нути, захля́нути, захля́ти, позахлява́ти; (несов.: к старости) підтопта́тися

2) ( становиться слабее по степени проявления) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати, ослабля́тися и осла́блюватися, осла́битися, послабля́тися и посла́блюватися, посла́битися

повергнуться валитися, звалитися, повалитися, падати, впасти. [Вже валяться кумири гордовиті (Л. Укр.). Душа її впала в безодню муки]. Земля дрогнула, и скалы -глись - земля здвигнулася і скелі впали (обурилися). -ся к чьим ногам - кидатися, кинутися, падати, впасти кому до ніг (в ноги). -ся перед кем - падати, впасти ниць перед ким, перед чим.

* * *

несов.; сов. - пов`ергнуться

1) вали́тися, повали́тися, зва́люватися, звали́тися, па́дати, упа́сти; ( броситься) ки́датися, ки́нутися

2) (впадать в какое-л. состояние) вдава́тися, вда́тися, впада́ти, впа́сти; ( погружаться) порина́ти, пори́нути

подпасть

1) под что - падати, запасти, (о мног.) позападати під що. [М'яч (опука) запав під лавку];

2) -пасть к чему - припадати, припасти до чого. -пал к дереву - припав до дерева;

3) -пасть - нападати, насипати; срв. Навалить. [Багато снігу нападало (насипало)];

4) (подвергаться) підлягати, підлягти чому, підпадати, підпасти під що, падати, впасти в що, гал. улягати чому. См. Подвергаться. -ть контролю - підлягати, підлягти контролі. -пасть под наказание, гнев кого - підпасти під кару, під гнів чий. -пасть немилости, бедствию - впасти в неласку, впасти в лихо, в недолю. -пасть под чьё влияние - підпасти під чий вплив.

* * *

пасть

1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;

2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];

3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;

4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];

5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.

* * *

несов.; сов. - п`асть

1) па́дати, упа́сти

2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти

3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним

4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися

5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти

6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати

7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти

8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти

9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

1) (способность помнить) пам'ять (-ти), (реже) тямка. -ть к числам - пам'ять на числа, до чисел. Твёрдая -ть - добра пам'ять. В здравом уме и твёрдой -ти - в добрій пам'яті і при розумі (или: в цілому і повному розумі) бувши. Дурная, слабая -ть - ледача пам'ять. Короткая -ть - коротка пам'ять. Врезаться (врезаться) в -ть - в тямки (в тямку) вбиватися (вбитися), в тямку вдаватися (вдатися), в помку даватися (датися), в пам'ять (в пам'ятку) впадати (впасти) кому. [Добре Московщина в тямку їй далася (Шевч.). Чимсь вона йому в тямки вбилася]. Выбрасывать, выбросить из -ти - викидати; викинути з пам'яти (з тямки, з голови). Держать в -ти - мати на пам'яті (в тямці), держати в голові. Не задержалось в -ти - не впало в пам'ятку, не вдержалося голови. Запечатлевать, запечатлеть в -ти - відбивати, відбити (закарбувати) в пам'яті, в пам'ятку. Запечатлеться в -ти - відбитися в пам'яті, впасти в пам'ятку, бути в тямку. Зараниваться, зарониться в -ть - западати, запасти в пам'ятку. Изглаживаться (изгладиться), исчезать (исчезнуть), вылетать (вылететь) из -ти - виходити (вийти) з пам'яти, випадати (випасти) з пам'яти, зникати (зникнути) з пам'яти, викидатися (викинутися) з пам'яти, вилітати, вилетіти з пам'яти, кому, голови не держатися. [Вона ніколи в мене з пам'яти не виходила і до віку не вийде (Конис.)]. Изощрять, -рить -ть - виправляти (гострити), виправити пам'ять. Лишаться, лишиться -ти - тратити, утратити пам'ять позбуватися, позбутися пам'яти. Оставаться, остаться в -ти - пам'ятатися, запам'ятатися. Притуплять, притупить -ть - притирати, притерти пам'ять. -ть притупилась - пам'ять притерлася. Удержать в -ти - запам'ятати, запам'ятувати. [Він добре запам'ятував кожне слово]. Удерживаться в -ти - держатися голови. Это совсем вон у меня из -ти - це зовсім (геть) випало мені з пам'яти. На -ти вертится - на думці крутиться. Приводить, привести в -ть кого - опам'ятати кого. Приходить, прийти в -ть - до пам'яти приходити, прийти, опам'ятатися. Без -ти - непритомно, без помку. [Він непритомно впав на стілець. Плив без помку]. Не идёт из -ти - не йде з пам'яти, з думки кому що. Без -ти влюблён - шалено закоханий. -ть изменила кому - пам'ять зрадила кого. Если не изменяет мне -ть, то это случилось в прошлом году - коли (як) не зраджує мене пам'ять, то це сталося минулого року (торік). Учить на -ть (наизусть) - учити на пам'ять. С -ти, по -ти - з пам'яти, з голови. Сказать, прочитать по (с) -ти - по пам'яті, з голови проказати. Отшибло кому -ть - памороки забило кому;

2) (воспоминанье) пам'ять, пам'ятка, пам'ятання, згадка, спомин, споминок (-нку). [Небіжчик лишив добру по собі пам'ять. Пам'ятання про тебе час у мене не відніме (Куліш). Один по однім роки встають у спомині моїм (Черняв.)]. На -ть - на пам'ять, на пам'ятку, на спомин(ок), на споминку, на спогад, на згадку, на згадування, на пам'ятання, на незабудь про кого, про що. [Я вам на незабудь спишу думки сумні (Л. Укр.)]. В -ть кого - на пам'ять (на спомин, на спогад) про кого, про що. За мою -ть, на моей -ти - за моєї пам'яти. [За моєї пам'яти такого не бувало]. Для -ти - на пам'ятку, на незабудь. [Запишу собі на пам'ятку]. Блаженной -ти - святої пам'яти. По старой -ти - за давньою звичкою. Дай бог -ть, -ти - дай, боже, на пам'ять. [Дай, боже, на пам'ять, у вівторок, чи що не діялось]. Я дам ему о себе -ть - я йому пригадаюся. Приводить, привести что кому на -ть - нагадувати, нагадати, пригадувати, пригадати кому що. [Усе пригадав собі, а того таки не згадав]. Приходить (прийти) на -ть - приходити (прийти) на згадку, навертатися (навернутися) на пам'ять, спадати (спасти) на думку кому, даватися (датися) на згадку, уставати (устати) в думці. [Прийшла йому на згадку давня розмова. Але той мотив ніяк не давався на згадку (Л. Укр.)]. Стёрлась -ть о ком - згладилася пам'ять про кого, слід загув на ким. [Їх давно на світі нема, і слід за ними загув].

* * *

1) па́м'ять, -ті

2) ( воспоминание) па́м'ять, спо́гад, -у, спо́мин, -у, зга́дка

3) (способность воспринимать действительность) па́м'ять

попасться

1) (встречаться, случаться) траплятися, трапитися (редко потрапитися), здибатися, здибатися, сов. спіткатися, нагодитися, лучатися, лучитися, зустрічатися, зустрі(ну)тися, знаходитися, знайтися. -ться на глаза кому - навертатися (навернутися) на очі кому, впадати (впасти) в очі кому, потрапити, навинутися, наверзтися на очі кому. Взять, что -дётся под руку - взяти що в руку потрапиться, (что подвернётся) що під руку підхопиться. Этот ребёнок ломает всё, что ни -дётся ему в руки - ця дитина трощить (ламає) все, що їй тільки в руку потрапиться и в руки (до рук) потрапить, все, що тільки подибле. Недавно -пались мне в руки стихотворения некоего… - недавно (нещодавно) впали мені в руки вірші якогось… Всё, что -дётся по пути - все, що трапиться (лучиться) на дорозі, все, що здибається (и здиблеться), подибається (и подиблеться), спіткається дорогою. Он часто -дается мне по пути - він часто здибається мені дорогою, я часто здибаю його дорогою. -пасться навстречу кому - здибатися, спіткатися кому, трапитися на зустріч, зустрітися кому. Неизвестно ещё, какой муж -дётся - невідомо ще, який чоловік трапиться (нагодиться, лучиться);

2) попадатися, попастися кому. -пасться в руки неприятеля, в плен, в неволю - попастися, впасти(ся) в ворожі руки, в руки ворогові, в полон, в неволю, дістатися в руки ворогові, дістатися в полон. [А в неділеньку в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня). Попалася в лихі руки невірній дружині (Метл.)]. - пался в лапы - піймався, попався в лабети кому. Лисица -палась в западню - лисиця попалася (піймалася, вскочила, впала) в пастку. -пался как кур во щи - зав'яз як Бровко в тину. -пасться в воровстве - попастися, (с)пійматися на крадіжці, прокрастися. -пасться во лжи - (с)пійматися на брехні, пробрехатися, вбрехатися, вклепатися, (образно) зостатися на цідилці. [Та тільки так бреши, щоб не вклепавсь (Грінч.)]. -пасться на удочку - пійматися на гачок. Вот так -пался! - от так ускочив! (влопался) от так вклепався! А! -пался! - ага! піймався! Пусть только -дётся он мне (в руки) - хай тільки попадеться він мені, хай тільки попаду (запопаду) я його. Наконец он мне -пался - нарешті він попався в мої руки, впав мені в руки, нарешті я його попав (запопав)! По этому делу -палось несколько чиновников - в цій справі заплуталося кілька урядовців. Первый -вшийся - хто потрапився (потрапиться), леда-хто, хто-будь, перший-ліпший.

* * *

несов.; сов. - поп`асться

1) (оказываться в каких-л. условиях, обстоятельствах) попада́тися, попа́стися, потрапля́ти, потра́пити

2) (бывать, случаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися; ( встречаться) зустріча́тися, зустрі́тися и зустрі́нутися, стріча́тися и стріва́тися, стрі́тися и стрі́нутися, ( случайно) здиба́тися и зди́буватися, зди́батися; потрапля́тися, потра́питися

3) (быть замеченным, задержанным) попада́тися, попа́стися; (несов.: пойматься) пійма́тися, спійма́тися

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

біда, лихо, лиха пригода, лиха година, знегіддя (Макс.), недоля, безголов'я; -вия - злигодні. Испытать -вия - набратися (зазнати) біди, лиха, горя, впасти в недолю.

* * *

кинутися, метнутися, майнути, шатнути, -ся. [Кинувся шукати. Не дожидаючи одповіди хутко метнувся з хати. (Мирн.). Метнулася я та двері попричиняла (М. Вовч.) Стороженька поснула, я молода на улицю майнула. І красти бублики шатнули школярі (Греб.)]. Броситься и стать впереди - вихватитися. Б. в сторону - уломити (метнутися) набік. [Вовк от-от нажене зайця, а той убік як уломить, вовк і зостанеться]. Б. на кого или к кому - кинутися, верг(ну)тися. Б. догонять кого - скочити за ким. [Скочив Виговський з Паволочи за тими татарами (Куліш)]. Попытаться бр. к кому, чему - сунутися, порватися. [Він до челяди сунеться - і челядь пропала (Шевч.). Ой порвався козак Нечай до тугого лука]. Б. в воду - шубовсьнути. Б. искать - шарнути. Б. в глаза - впасти в око, в очі. Б. бежать, догонять - кинутися (пуститися, вдаритися), тікати (бігти навздогін). Б. бежать куда, во что, откуда (о множ.) - сипнути, сипонути, пороснути, шугнути. [Школярі сипонули в школу (Грінч.). Люди так і шугнули од тих дверей (М. Вовч.)]. Б. искать - скидатися (збігатися) шукати. [Скидалися шукати - не знайшли]. Б. стремительно (как мяч) - кинутися опукою. [Онилка так і кинулася до мене опукою (Г. Барв.)].

* * *

см. бросаться

вбегивать, вбежать вбігати, вбігти, впадати, впасти, вганятися, увігнатися, вгнатися; (вульг.) шморгнути в щось (юркнуть); (один за другим) повбігати. [Москалі увігналися в корчму. Вона впала до світлиці. Вбіг у хату].

* * *

несов.; сов. - вбеж`ать

ввалиться

1) увалювати, увалити, увалюватися, увалитися, вкидатися, вкинутися, упадати, упасти в щось. [Увалився у санки. Всі так і ввалили в хату]; (насильно) втиритися, (о многих) повтирюватися, всунутися. [Всунувсь у чужу хату];

2) (о глазах, щёках и т. п.) запасти, запастися, позападати, опасти, впасти. Глаза, щёки ввалились - очі, щоки повтягало, позатягало кому-неб.; очі, щоки запали, запалися, позападали. Ввалившийся (глаз, щека) - запалий, ямкуватий. [Запалі (позападалі) очі].

* * *

несов.; сов. - ввал`иться

1) ува́люватися, ували́тися

2) (о глазах, щеках, боках) запада́ти, запа́сти и позапада́ти, запада́тися, запа́стися и позапада́тися, ува́люватися, ували́тися, впада́ти, впа́сти

ввергнуться вкидатися, вкинутися, впадати, впасти в що.

* * *

несов.; сов. - вв`ергнуться

влиться вливатися, влитися, (у)вілятися; (о реке) впадати, впасти до чого и у що. [Народ віллявся через ворота в двір (Коцюб.). Дніпро упадає до Чорного моря (вливається в Ч. м.). Сімсот річок і чотири та й усі-ж вони та й у Дніпро впали].

* * *

несов.; сов. - вл`иться

вмешаться

1) (быть вмешиваему, вмешану) вмішуватися, вмішатися; домішуватися, домішатися. [Вино вмішується у воду; отруту вмішано в трунок];

2) (вступаться в постороннее дело) втручатися, втрутитися до чого, уві що, встрявати, встряти (встрянути), (о многих - повстрявати), вмикатися (вмикуватися), микатися (несов. в.), вплутуватися (плутатися), вплутатися, мішатися, вмішатися, вступатися, вступитися до чого-неб., у що. [Втручатися в розмову. До всього втручається дід: і до свого, і до чужого (Кониськ.). Всі вони туди повстрявали (Грін.). В справи грошові ви не повинні плутатися (Крим.). Старий дурень - микається не в своє діло (Неч.-Лев.). Не дуже він умикався в господарство (Неч.-Лев.)]. Вмешиваться в разговор - плутатися до розмови (в розмову), примовитися (соверш. в.), приставати до розмови, впадати (впасти) в слово. Вмешаться в толпу - втасуватися між юрбу. Всюду он вмешается, затешется - без нього й вода ніде не освятиться; де не посій, то вродиться.

* * *

1) (проникать куда-л., смешиваться с чем-л.) умі́шуватися, уміша́тися, замі́шуватися, заміша́тися

2) (входить, вторгаться в чьи-л. дела, отношения) втруча́тися, втру́титися, умі́шуватися и міша́тися, уміша́тися; ( ввязываться) устрява́ти, устря́ти

3) страд. несов. умі́шуватися; уплу́туватися

вскочить и вскокнуть (на что и с чего) зіскакувати, зіскочити, скочити [Скочив на коня], схоплюватися, схопитися [Схопився з лави. Схопивсь на коня. Посхоплювалися й кинулися бігти], зриватися, зірватися, порватися [Порвалася Ганнуся з місця. Зірвавсь на рівні ноги], спасти, впасти (на коня), допасти (коня); (во что) вскакувати, вскочити [Вскочив у біду], вганятися, увігнатися, угнатися [За втікачами він угнавсь у мури, і ворітьми його заперто зараз], цибати, цибнути [Цибнув у льох], (поспешно) шурхнути, -ся. [Шурхнула, як пліточка, в першу дірку (Мир.)]; (со сна) кинутися; (о прыщах, чирьях) - сов. вискочити, нарядитися. [На щоці чиряк нарядивсь].

* * *

несов.; сов. - вскоч`ить

1) (на что-л.) виска́кувати, вискочити и мног. повиска́кувати, спли́гувати, сплигну́ти, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стри́бну́ти, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися

2) (во что-л.) уска́кувати, уско́чити и мног. повска́кувати, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стрибну́ти; уплигувати, уплигну́ти

3) ( быстро вставать) схо́плюватися, схопи́тися, підхо́плюватися підхопи́тися, зіска́кувати, зіско́чити, підкида́тися, підки́нутися, сов. ско́чити

4) ( о прыще) вискакувати, ви́скочити; набіга́ти, набі́гти

запалитися, розпалитися, скипіти, спалахнути, спахнути, загорітися гнівом, впасти в пасію, (безл.) спалити. Я вспылил - мене спалило. Вспыливши - з опалу. [Та це він з опалу сказав].

* * *

вставить вставляти, вставити, вправляти, вправити, заправляти, заправити. [Свого розуму нікому не вставиш. Розкопали джерельце, вправили вулік, і стала криниця. Викрутив діяменти і заправив до скла инші]. В-ять, -ить стекло оконное - склити, засклити, (о многом) посклити. -ять, -ить в раму под стекло - заводити (завести) під скло. - ять, -ить дно куда - днити що, заднити, заденчити, (множ.) позадинати. В-ять, -ить нитки иного цвета при тканье - утикати, уткати. В-ять дверные, оконные косяки - хутрувати вікна, двері. В-ять, -ить распорки при постройке лодки из цельного дерева - заводити цурки. В-ять, -ить куски в мех, в ткань при починке - штукувати, виштукувати що. В-ять, - ить в кирпичную каменную стену при кладке - вмурувати. В-ять, -ить в дерево металл, кость и пр. при инкрустировании - вкидати, вкинути, впускати, впустити. В-ять, -ить слово в разговор - вкидати, вкинути, докидати, докинути (слово), впадати, впасти в слово кому.

* * *

несов.; сов. - вст`авить