-
1 вирівняти
техн. вывёрстывать, выгла́живать, выправля́ть, выпрямля́ть, выра́внивать, сгла́живать, ура́внивать -
2 зарівняти
техн. заде́лывать, зара́внивать -
3 зрівняти
техн. поравня́ть, прира́внивать, сра́внивать, ура́внивать -
4 підрівняти
техн. подра́внивать, прира́внивать -
5 порівняти
матем. сопоставля́ть, сра́внивать, ура́внивать -
6 рівняти
матем.; техн.; физ. равня́ть, ровня́ть, сра́внивать, ура́внивать (делать равным, одинаковым) -
7 розрівняти
техн. разра́внивать -
8 выравнивать
-ся, выравнять, -ся рівняти, -ся, вирівнювати, -ся, вирівняти, -ся, розрівнювати, -ся, розрівняти, -ся. [Рівняйте стежку. Взявши граблі, розрівнює пісок (Л. Укр.)]; (место под строение) плянтрувати; (мельничное колесо) шмиґувати.* * *несов.; сов. - в`ыровнятьвирівнювати, ви́рівняти и мног. повирі́внювати -
9 гладить
выгладитьI. рівняти, вирівнювати, вирівняти, зрівняти. [Загадано шляхи рівняти]. Гладить дорожку - пити на коні, дорогу гладити. -ить утюгом - прасувати, випрасувати (білизну); (галом: стекл. шаром) галити, вигалити. Глаженый - (утюгом) прасований, випрасований, (галом) вигалений.II. Гладить, погладить - гладити, погладити, жалувати, пожалувати. [За шерстю гладь, а не проти шерсти. Погладила (пожалувала) дитину по голівці]. Срв. Ласкать.* * *гла́дити; ( утюжить) прасува́ти; ( выравнивать) рівня́ти\гладить по голо́вке кого́ — гла́дити по голі́вці кого́
\гладить про́тив шерсти — провести́ про́ти ше́рсті [руко́ю]
-
10 Пора[о]внять
порівняти (гал. порівнати), повирівнювати що (деякий час); зрівняти, вирівняти (гал. зрівнати, вирівнати) що. Вишь кого с кем -нял - бач, кого до кого прирівняв, (фам.) притулив. Поравненный - порівня[а]ний, зрівня[а]ний, вирівня[а]ний. -ться с кем, с чем и с кем в чём - порівня[а]тися з ким, з чим, зрівня[а]тися з ким, з чим и з ким в чому, дорівнювати, дорівняти кому, (догнать) дорівня[а]тися до кого; (сделаться более ровным) вирівня[а]тися, порівнішати. [А він, порівнявшись із нами, та й каже: «Здорові» (ЗОЮР)]. Младший -нялся со старшим, -нялся с ним в науках - менший по[з]рівнявся з старшим, зрівнявся з ним у науках. Дорога -нялась немного - дорога порівнішала трохи, вирівнялась трохи. -
11 приравнивать
приро[а]внять1) рівняти, зрівняти (гал. рівнати, зрівнати), вирівнювати, вирівняти (гал. вирівнати) що (напр. дорогу, шлях);2) см. Прилаживать 1, Пригонять 4;3) рівня[а]ти що з чим, що до чого и проти чого, прирівнювати, прирівня[а]ти кого, що до кого, до чого, приподобляти, приподобити, приміняти, примінити, (фам.) тулити, притулювати, притулити кого, що до кого, до чого. [Рівня ягня проти коня (Номис). З панським свого язика не рівняй (Номис). Прирівняв кішку до собаки (Номис). Не можна й приподобить, що воно за птиця (Кролев. п.). Такий хліб, що не знаєш, до чого його примінити, чи до глини, чи до гною (Київ)]. См. Сравнивать. Приравненный -1) зрівня[а]ний, вирівня[а]ний;2) см. Прилаженный, Пригнанный;3) прирівня[а]ний, приподоблений до кого, до чого.* * *I несов.; сов. - приравн`ять(к кому-чему) рівня́ти ( з ким-чим и до кого-чого) и прирі́внювати, прирівня́ти, дорі́внювати, дорівня́ти (до кого-чого)II несов.; сов. - прировн`ять( делать ровным) прирі́внювати, прирівня́ти, підрі́внювати, підрівня́ти -
12 Вывёрстывать
-ся, выверстать, -ся вирівнювати, -ся, вирівняти, -ся (о многом повирівнювати, -ся), рівняти, -ся, зрівняти, -ся. [Вирівняла долівку = выверстала пол]. Выверстанный - вирівняний, зрівняний. -
13 Наравнивать
наравнять1) (выравнивать) нарівнювати, нарівняти що и чого, вирівнювати, вирівняти до, (о мног.) понарівнювати, повирівнювати;2) (сравнивать во множестве) нарівнювати, нарівняти кого, чого и що. -
14 заравнивать
-ся, заровнять, -ся и заравнить, -ся зарівнювати -ся, зарівняти, -ся, зрівнювати, -ся, зрівняти, -ся, (о мн.) позарівнювати, -ся. [Благородним нашим трупом рови зарівняєм (Куліш). Зрівняв землю, покрив дерном (Шевч.). Турчин у воду покотивсь, вода зрівнялась (Мил.)]. Заравненный - за[з]рівняний.* * *несов.; сов. - заровн`ятьзарі́внювати, зарівня́ти и мног. позарі́внювати -
15 обравнивать
обравнять обрівнювати, обрівняти, зрівнювати, зрівняти, (о мног.) пообрівнювати. [Пообрівнюй кінці]. Обравниваемый - обрівнюваний, зрівнюваний. Обравнённый - обрівняний, зрівняний.* * *несов.; сов. - обровн`ятьобрі́внювати, обрівня́ти и пообрі́внювати -
16 подчаливать
подчалить1) что, к чему (о плотах, лодке, брёвнах) - прив'язувати, прив'язати, причеплювати, причепити, (о мн.) поприв'язувати, попричеплювати що до чого (напр., плота, човна до судна, до буксирного пароплаву);2) (у каменщ.) рівняти, вирівняти ґрунтвагою (стіну, мур).* * *мор.; несов.; сов. - подч`алитьпідча́лювати, підча́лити -
17 покрывать
покрыть покривати, крити, покрити, укривати, окривати, окрити, накривати, накрити, укрити. См. ещё Накрывать, накрыть. -вать пеленой (о тумане, мраке и т. п.) - повивати, повити, оповивати, оповити, обгортати, обгорнути що, налягати, налягти на що. - вать стол скатертью, пол ковром и т. п. - застеляти, застелити, застилати, заслати стіл скатертиною, поміст (підлогу) килимом. -вать слоем листьев и пр. - устилати, услати, устеляти, устелити, укривати, укрити. -вать голову покрывалом, платком - напинати, запинати, запнути голову, хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою. -вать воз брезентом - укривати, напрядати воза брезентом. -вать (избу) соломой - крити, вкрити (хату, клуню) соломою; ушивати (хату); (тёсом) ґонтувати (хату); (железом) крити бляхою, побивати бляхою, бляхувати (хату). -вать меховую шубу материей - потягати, потягти, покривати, покрити шубу сукном. [Думаю потягти свою кожушку черкасином (Черн.)]. -вать цветами (расцвечивать) - квітувати. [Гляньте, як мороз квітує тафлю - так і видно, як квіти стають]. -вать лаком - скривати, скрити лаком. [Рамці доробив, - ще тільки лаком треба скрити]. Прибыль не -ла затрат - прибуток не покрив витрати. -рыть все долги - оплатитися з усіх боргів; вирівняти (виплатити) сплатити, посплачувати всі борги. - вать дефицит - вирівнювати, вирівняти дефіцит (недобір). -рыть карту - побити, укрити. [Восьмаку побив (укрив) кралею]. Его голос -вает все прочие голоса - його голос над усіма иншими горує (усі инші повершає). -вать, -рыть чей проступок - покривати, покрити що, кого, похитити кого що. [Мати покривала негарні вчинки свого сина. Мати покривала свого сина. Не тягну тебе в суд за марнотравство і перелюб, а покриваю все для чести дому (Л. Укр.). Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю (Павлогр.)]. Вода -рыла что - вода поняла що. -рыло водою - поняло водою. Тьма -рывала землю - темрява землю залягала, (о)повивала, обгортала. -рыло язвами - обкинуло чиряками. Покрытый - покритий, укритий, окритий, накритий; (туманом, мраком и т. п.) оповитий, обгорнутий, обгорнений; (скатертью, ковром) застелений, (растениями) устелений; (платком) напнутий, запнутий; (о шубе) потягнений. [Кожух сукном потягнений]. -тый пылью - пилом припалий. -тый дефицит - вирівняний дефіцит (недобір). -тый долг - сплачений, виплачений борг. Это -рыто мраком неизвестности - про це ні знаку, ні сліду; це вкрито туманом безвісти.* * *несов.; сов. - покр`ыть1) покрива́ти, покри́ти; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти и понакрива́ти; ( укрывать) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти; ( крышу соломой) пошива́ти, поши́ти, ушива́ти, уши́ти и повшива́ти; (водой вовремя разлива; тонким слоем чего-л.) пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( голову платком) запина́ти, запну́ти и зап'я́сти и позапина́ти2) (укрывать, укутывать, обволакивать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, окрива́ти, окри́ти; (туманом, мраком) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти3) ( заглушать) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, покрива́ти, покри́ти4) ( возмещать) покрива́ти, покри́ти; ( расплачиваться) спла́чувати, сплати́ти5) (несов.: обругать) покри́ти6) ( случать животных) спец. покрива́ти, покри́ти -
18 расправлять
несов.; сов. - распр`авить1) розправля́ти, розпра́вити, -влю, -виш; ( распрямлять) розпрямля́ти и розпря́млювати, -люю, -люєш, розпря́мити, -млю, -миш и розпрями́ти, -млю́, -ми́ш; ( выравнивать) вирі́внювати, -нюю, -нюєш, ви́рівняти и мног. повирі́внювати, розрі́внювати, розрівня́ти, несов. рівня́ти; ( разглаживать) розгла́джувати, -джую, -джуєш, розгла́дити, -джу, -диш, (сов.: мятое) розбіга́ти\расправлять вить бинт — розпра́вити (розгла́дити) бинт
\расправлять вить морщи́ны на лбу — розгла́дити змо́ршки на чолі́ (на ло́бі)
\расправлять вить про́волоку — ви́рівняти (розрівня́ти, розпрями́ти) дріт
2) (спину, руки) розпро́стувати, -тую, -туєш и розпросто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, розпроста́ти и розпро́стати, випро́стувати, ви́простати и мног. повипро́стувати, випросто́вувати, ви́простувати и мног. повипросто́вувати, розправля́ти, розпра́вити; ( разгибать) розгина́ти, розігну́ти\расправлять вить кры́лья — розпроста́ти (розпра́вити) кри́ла
\расправлять вить но́ги — розпро́ста́ти (ви́простати) но́ги
-
19 сглаживать
несов.; сов. - сгл`адитьзгла́джувати, -джую, -джуєш, згла́дити, -джу, -диш; ( выравнивать) вирі́внювати, -нюю, -нюєш, ви́рівняти и мног. повирі́внювати; (перен.: стирать) стира́ти, сте́рти (зітру́, зітре́ш)\сглаживать вать неро́вность — згла́джувати (вирі́внювати) нері́вність
\сглаживать вать противоре́чия — згла́джувати (стира́ти) супере́чності
\сглаживать вать [о́стрые] углы́ — см. угол 1)
\сглаживать дить стиль — ви́рівняти стиль
-
20 Говнять
гівняти, згівняти, гидити, згидити, паскудити, спаскудити.
См. также в других словарях:
вняти — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. услышать, внять. (Пс. 5, 3; 9, 38) … Словарь церковнославянского языка
вняти от — остерегаться … Cловарь архаизмов русского языка
вняти от — (да се) пазя от нещо, някого … Църковнославянски речник
вняти (повел. накл. внемли, вонми) — (да) обърна внимание; (да) чуя … Църковнославянски речник
рівняти — I (робити когось / щось однаковим з кимсь / чимсь), порівнювати, порівняти, зрівнювати, зрівняти; підрівнювати, підрівняти (злегка) II ▶ див. вирівнювати 1), порівнювати, уподібнювати … Словник синонімів української мови
урівняти — я/ю, я/єш, док. урі/внювати, юю, юєш, недок., перех. Те саме, що зрівняти … Український тлумачний словник
вирівняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вирівняти — див. вирівнювати … Український тлумачний словник
дорівняти — див. дорівнювати I … Український тлумачний словник
зарівняти — див. зарівнювати … Український тлумачний словник
зрівняти — I див. зрівнювати I. II див. зрівнювати II … Український тлумачний словник