Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

блять

  • 1 твою мать! блять

    adj
    taboo. putain de merde (fucking hell - àíèô.)

    Dictionnaire russe-français universel > твою мать! блять

  • 2 истреблять

    истребить
    1) кого что (много, всё: губить, погублять) вигублювати и вигубляти, вигубити кого, що (багато, все), згублювати и згубляти, згубити кого, що, (о мн.) погубити, (уничтожать) винищувати, винищити кого, що (багато, багатьох, все), знищувати, нищити, знищити, (о мн.) понищити, повинищувати, познищувати, повигублювати кого, що; тлумити, (о мн.) витлумити, потлумити, вимордувати, (изводить) зводити, звести, (о мн. позводити), виводити, вивести, повиводити, переводити, перевести, попереводити, вибавляти, вибавити, повибавляти, (отравой) витруювати, витруїти, повитруювати кого (багато, все). [Сипав град буйний, вигублював скотину (Куліш). Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких (Куліш). Я вже миші вигубив (Звин.). Ми знищили гадюче кодло люте (Грінч.). Хотів-би я усіх їх до одного винищити, вибити (Грінч.). Супротивних собі людей до останку витлумити (Куліш). Шляхти вимордував безліч (Куліш). Да ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.). Усіх лящів позводиш (Глібов)]. -блять, -бить вредителей - винищувати, винищити, вибавляти, вибавити шкідників. -бить клопов - вигубити, вибавити, повиводити, позводити блощиці. -блять, -бить заразу - виповітрювати, виповітрити пошесть (Сл. Ум.). Мы -бляем леса без оглядки - ми нищимо (виплюндровуємо) ліси безоглядно. -бить до тла кого - вигубити, винищити, вивести, вибити до ноги, до-щенту кого. [Виб'ю всіх до ноги, у неволю і брати не буду (Манж.)]. -блять бесцельно - марнувати, глумувати що;
    2) (потреблять, поедать) тлумити, стлумити, споживати, спожити, трубити, перетрубити що; см. Уничтожать. -блять, -бить (поедать) груши, арбузы - тлумити, стлумити, споживати, спожити груші, кавуни. [Тлумили ласощі (Мкр.)]. Я -бил массу груш - я перетрубив силу грушок. Истреблённый - згублений, знищений, зведений, (о мн.) вигублені, повигублювані, понищені, повинищувані и т. д. -ться -
    1) вигублюватися, винищуватися, знищуватися, нищитися, зводитися, переводитися, вибавлятися, сов. вигубитися, знищитися, винищитися, звестися, перевестися, вибавитися; бути згубленим, знищеним, вигубленим, повигублюваними и т. д. [Бодай його корінь звівся (Номис)];
    2) (потребляться) споживатися, спожитися.
    * * *
    несов.; сов. - истреб`ить
    вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и нищити, зни́щити и мног. познищувати и пони́щити; ( губить) вигублювати, ви́губити; ( выводить) виво́дити, ви́вести, вибавля́ти, ви́бавити

    Русско-украинский словарь > истреблять

  • 3 злоупотреблять

    злоупотребить чем и (устар.) что зловживати, зловжити, надуживати, надужити чого и що, уживати, ужити чого, що на зле. [Надуживати його добрости (Крим.). Він зловживає їх боязкість та полохливість для своїх жартів (Н.-Лев.). Уживали свого звичаю на зле (Доман)]. -блять чьим-либо доверием, своим правом - зловживати, надуживати чийого довір'я, свого права или чиє довір'я, своє право. Злоупотреблёний - зловжитий, надужитий. -ться - зловживатися, надуживатися; бути зловжитим, надужитим від кого.
    * * *
    несов.; сов. - злоупотреб`ить
    зловжива́ти, зловжи́ти, -живу, -живе́ш

    Русско-украинский словарь > злоупотреблять

  • 4 плотбище

    мі́сце, де ро́блять плоти́

    Русско-украинский словарь > плотбище

  • 5 подсоблять

    подсобить підсобляти, підсобити, пособляти, пособити, підпомагати, підпомогти, підмагати, підмогти кому, підрятовувати, підрятувати кого. [Може Кирило та Панько підсоблять яму копати (П. Мирн.)]. -блять поднять тяжесть на плечи (на спину) - завдавати, завдати, піддавати, піддати кому що (на плечі). [Завдав йому мішка на плечі].
    * * *
    несов.; сов. - подсоб`ить
    підсобля́ти, підсоби́ти, пособля́ти, пособи́ти, підпомага́ти, підпомогти́, підмага́ти, підмогти́; несов. диал. підрятува́ти

    Русско-украинский словарь > подсоблять

  • 6 счёт

    1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, лік, -у, рахува́ння; (результат подсчётов, вычислений) раху́нок, -нку

    без \счёт та (\счёт ту) — без лі́ку, без числа́; ( несчётно) незлі́ченно, бе́зліч; як за гріш ма́ку

    брать (принима́ть) в \счётт — бра́ти до ува́ги (на ува́гу)

    быть (име́ть) на \счёт ту́ — бу́ти (ма́ти) на раху́нку

    в \счётт чего́ — в раху́нок чого́

    де́ньги \счётт лю́бят — погов. гро́ші лік лю́блять

    знать \счётт де́ньга́м — зна́ти лік гро́шам

    ка́ждая мину́та на \счёт ту́ — не мо́жна га́яти ні хвили́ни (жо́дної хвили́ни)

    не [и́дти] в \счётт — не [йти́] в раху́нок, не рахува́тися

    пе́рвый по \счёт ту — пе́рший число́м

    потеря́ть (забы́ть) \счётт кому чему́ — загуби́ти (забу́ти) лік кому́-чому́, ма́ти бага́то (бе́зліч) кого́-чого́

    сбро́сить (ски́нуть) со \счёт та — перен. ски́нути з раху́нку

    \счёт та (\счёт ту) нет чему́ — нема́ лі́ку (числа́) чому́, без лі́ку чого́

    \счётт игры́ — -2

    3 — спорт. раху́нок гри - 2:3

    \счётт по па́льцам — лічба́ (рахува́ння) на па́льцях

    \счёт том — в знач. нареч. ( по счёту) по раху́нку, за раху́нком; полічи́вши, порахува́вши; лічма́; ( согласно счёту) згі́дно з раху́нком; ( общим числом) всього́; лічма́

    2) ( документ) раху́нок, -нка

    заплати́ть по \счёт ту — заплати́ти по раху́нку, оплати́ти раху́нок

    относи́ть за (на) \счётт кого́-чего́ — перен. відно́сити за раху́нок кого́-чого́

    получа́ть по \счёт ту — оде́ржувати по раху́нку

    предъяви́ть \счётт кому́-чему́ — пода́ти (книжн. пред'явити) раху́нок кому́-чому́

    принима́ть на сво́й \счётт — бра́ти (прийма́ти) на свій раху́нок; (перен.) відно́сити до се́бе

    т за электри́чество — раху́нок за еле́ктрику

    сказа́ть на чей \счётт — сказа́ти на чию́ адре́су (про ко́го)

    3)

    \счёт та — (мн.: денежные расчёты, дела) раху́нки, -ків

    \счётт — ед. раху́нок, -нку

    свести́ \счёт та (\счёт т) — звести́ раху́нки (раху́нок)

    4)

    \счёт ты — (мн.: взаимные расчёты) раху́нки

    поко́нчить [все] \счёт ты — ( оборвать связи) покінчи́ти (порва́ти) з усі́м

    свести́ \счёт ты с кем — звести́ раху́нки з ким, розрахува́тися з ким

    что за \счёт ты! — які́ мо́жуть бу́ти раху́нки (порахунки)!, що за раху́нки!

    5) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у, раху́нок

    жить на чужо́й \счётт — жи́ти на чужі́ ко́шти (на чужи́й кошт, чужи́м ко́штом)

    за \счётт чего́ — за раху́нок чого́

    обогаща́ться за \счётт други́х — збага́чуватися за раху́нок (ко́штом) і́нших

    содержа́ть на (за) свой \счётт — утри́мувати на свої́ ко́шти (свої́м ко́штом, вла́сним ко́штом)

    быть на хоро́шем \счёт ту́ — см. быть 1)

    в коне́чном (в после́днем) \счёт те — в остато́чному пі́дсумку; ( в конце концов) кіне́ць кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    на э́тот \счётт — щодо цьо́го

    поста́вить в \счётт (на \счёт т) кому́ — поста́вити (узя́ти) на карб кому́, закарбува́ти кому́

    э́то не в \счётт — це не бере́ться до ува́ги, це не раху́ється

    Русско-украинский словарь > счёт

См. также в других словарях:

  • блять — [37/5] В отличие от слова «блядь», обозначающего персону лёгкого поведения или носящего обще оскорбительный характер, слово «блять» является междометием, выражающим широкий спектр эмоций. Слово «блять» не относится к какой либо личности и не… …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

  • Воробьёв, Алексей Владимирович (музыкант) — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Воробьёв. В Википедии есть статьи о других людях с именем Воробьёв, Алексей. В Википедии есть статьи о других людях с именем Воробьёв, Алексей Владимирович. Алексей Воробьёв …   Википедия

  • зворохоблювати — і зворухо/блювати, юю, юєш, недок., зворохо/бити і зворухо/бити, блю, биш; мн. зворохо/блять і зворухо/блять; док., перех., діал. Хвилювати …   Український тлумачний словник

  • обробляти — I я/ю, я/єш і рідко обро/блювати, юю, юєш, недок., оброби/ти, роблю/, ро/биш; мн. обро/блять; док., перех. 1) Певними діями, операціями надавати чому небудь потрібного вигляду, доводити до певного стану і т. ін. || чим, без додатка, спец. Діяти… …   Український тлумачний словник

  • ухибити — I (вхи/бити), блю, биш; мн. ухи/блять; док., діал. Припуститися помилки; схибити. II (вхи/бити), блю, биш; мн. ухи/блять; док., діал. Непомітно взяти щось чуже; украсти …   Український тлумачний словник

  • Бля — (сокращённо от блять, блядь)  одно из самых широкоупотребляемых ненормативных слов в русском языке. Толкование Ненорматив «бля» может быть использован в следующих целях: Основное слово связка в разговорной речи определённого круга людей. Все …   Википедия

  • Блядь — Мат (матерщина, матерный язык) разновидность ненормативной лексики в русском и других славянских языках. Согласно кодексу об административных правонарушениях Российской Федерации, публичное употребление мата может расцениваться как мелкое… …   Википедия

  • Ебать — Мат (матерщина, матерный язык) разновидность ненормативной лексики в русском и других славянских языках. Согласно кодексу об административных правонарушениях Российской Федерации, публичное употребление мата может расцениваться как мелкое… …   Википедия

  • Залупа — Мат (матерщина, матерный язык) разновидность ненормативной лексики в русском и других славянских языках. Согласно кодексу об административных правонарушениях Российской Федерации, публичное употребление мата может расцениваться как мелкое… …   Википедия

  • Иди на хуй — Мат (матерщина, матерный язык) разновидность ненормативной лексики в русском и других славянских языках. Согласно кодексу об административных правонарушениях Российской Федерации, публичное употребление мата может расцениваться как мелкое… …   Википедия

  • Кораблинский район — Герб [[Файл …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»