-
1 барило
матем.; техн. бо́чка -
2 лагун
барило, барилко, барильце.* * *мор.лагу́н -
3 Бочёнок
барило, барилко, барильце. Плоский -нок - баклаг, баклага, боклаг, боклага. -
4 Полубочёнок
барило двацятивідерне (на двацять відер). -
5 вдрызг
-
6 ведёрный
1) відерний. [Відерна клепка];2) (мерою в 1 ведро) відровий. [Відрове барило];3) Ведёрная продажа - продаж на відро;4) Ведёрный промысел - відерництво. Ведёрная - відерня, бондарня.* * *віде́рний; ( вместимостью в одно ведро) відрови́йведёрная бо́чечка — віде́рна (відро́ва) ді́жечка
-
7 винный
виновий, винний. [Винова чарка, винний смак]. Винная лавка - винова крамниця, (вульг.) шкальня. Винный погреб - виновий льох, винарня. Винная бочка - винівка, (небольш.) винове барило. Винная ягода - фиґа (хвиґа), инжир. Винный камень - винник. Винный спирт - спирт.* * *ви́ннийви́нная кислота́ — хим. ви́нна кислота
ви́нная я́года — ви́нна ягода; ( инжир) інжи́р, -у, фі́га, смо́ква
\винный ка́мень — ви́нний ка́мінь
\винный спирт — хим. ви́нний спирт
-
8 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
9 напевать
напеть1) (про себя, только несов.) наспівувати, (гал.) лебедіти, (под нос себе) мугикати, курникати, кургикати що. [Ходить, щось думає, стиха наспівує (Васильч.). Зачав пісню лебедіти слізними словами (Млака). Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Бондар барило й бочку набиває, та ще й курникає (Шевч.)]. Он давно мне -вает (про) это (об этом, эту песенку) - він давно мені про це или цієї (пісні) співає (зап. піє);2) (для грамоф. пластинки и т. п.) наспівувати, наспівати, (о мног.) понаспівувати що. Я -пел ему за это порядком - я добре вичитав йому за це;3) (зарабатывать пеньем) заспівувати, заспівати, виспівувати, виспівати що. [Співав цілий вечір, та й карбованця не виспівав (Сл. Ум.)];4) кому на кого - см. Наговаривать 2. Напетый -1) наспіваний, понаспівуваний;2) заспіваний, виспіваний. -ться -1) наспівуватися, мугикатися, курникатися, кургикатися;2) наспівуватися, бути наспівуваним, наспіваним, понаспівуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) наспіватися, (диал.) напі(я)тися; намугикатися, накурникатися, накургикатися.* * *несов.; сов. - нап`етьнаспі́вувати, -співую, -співуєш, наспіва́ти; (несов.: под нос) муги́кати, -ги́каю, -ги́каєш и -ги́чу, -ги́чеш, тринди́кати, курни́кати, диал. курги́кати, -ги́чу, -ги́чеш\напеватьть в у́ши — перен. наспі́вувати, наспіва́ти у ву́ха, накува́ти, нату́ркати (натурча́ти)
-
10 перецеживать
перецедить (наново) переціджувати, перецідити, попереціджувати; (переливать выцеживая) переточувати, переточити, попереточувати. [Натрусилося чогось у молоко - переціджувати треба. Переточив горілку в инше барило]. Перецеженный - переціджений; переточений.* * *несов.; сов. - перецед`итьпереці́джувати, переціди́ти и попереці́джувати; (цедя, переливать) перето́чувати, переточи́ти и поперето́чувати -
11 пузан
пузань, черевань (-ня, ум. пузанчик, череванчик), черевко (-ка), (насмешл.) барило. [Незабаром прийшов якийсь пан-черевань (М. Вовч.)].* * *черева́нь, -ня́, пуза́нь, -ня́ -
12 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний
См. также в других словарях:
Барило — Барило, Андрей Владимирович Андрей Барило Андрей Владимирович Барило Имя при рождении: Андрей Владимирович Барило Дата рождения: 19 октября 1973 (36 лет) Гражданство … Википедия
БАРИЛО — БАРИЛО, барилко, барильце ср. барилок муж., южн., зап., франц. бочка, бочонок, анкерок. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
БАРИЛО — БАРИЛО, БАРИЛОК (ново лат.). Бочка, бочонок. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
барило — сущ., кол во синонимов: 1 • бочка (34) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
барило — БАРИЛ а, м. БАРИЛО а, ср. baril m. 1. Западноевропейская мера емкости (различной величины); бочонок. Сл. 18. Груз 1230 бочечного корабля состоит обыкновенно из 40 бочек вина, 50 барилов муки .. 20 барилов водки, 20 барилов ветчины, 30 барилов… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Барило-Крепинское сельское поселение Ростовской области — Барило Крепинское сельское поселение Страна … Википедия
БАРИЛО Андрей — БАРИЛО Андрей, российский актер. Играет в спектакле «Афинские вечера» (1999, Театральная ассамблея Петра Гладилина). 1992 Бег по солнечной стороне (см. БЕГ ПО СОЛНЕЧНОЙ СТОРОНЕ) 1992 Хэлп ми («Парень по вызову») (см. ХЭЛП МИ) 1994 Воровка (см.… … Энциклопедия кино
Барило-Крепинская — Слобода Барило Крепинская Страна РоссияРоссия … Википедия
Барило, Андрей Владимирович — Андрей Барило Андрей Владимирович Барило Имя при рождении: Андрей Владимирович Барило Дата рождения: 19 октября 1973(1973 10 19) (39 лет) … Википедия
барило — бочонок , южн., зап. (Даль), барилка лейка астрах. (РФВ 70, 131). Заимств. через укр. барило, блр. барыла из польск. baryɫa от ит. barile, ср. лат. barillus; см. Mi. EW 7; Бернекер 1, 44 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
барило — а, с. 1) Невелика діжка для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами. 2) розм. Про великий живіт у людини; пузо … Український тлумачний словник