-
1 автономія
-
2 автономіст
-
3 автономія
autonomy, home rule -
4 автономія
жautonomy, self-government -
5 автономізм
-уавтономи́зм -
6 автономіст
-а; полит.автономи́ст -
7 автономія
автоно́мия -
8 автономія
ავტონომია -
9 автономія і гетерономія
АВТОНОМІЯ і ГЕТЕРОНОМІЯ ( від грецьк. αυτονομία - незалежність; ετεροζ - інший) - у найзагальнішому значенні словом "автономія" позначають наявну міру незалежності будь-якого явища від зовнішньої причинної зумовленості. Терміном "гетерономія" позначають, зовнішню зумовленість чого-небудь у будь-якому сущому. Будь-яке суще має деяку основу ("суть") своєї якісної визначеності, але ця основа або суть (внутрішнє, глибинне в явищі) може існувати тільки завдяки оточенню, яке обмежує і тим визначає кордони сущого. Проте оточення не тільки обмежує будь-яке суще в його бутті, а вплітає це суще в систему взаємодій та взаємозв'язків. У природничих науках основну увагу звертають на найважливіші умови, від яких залежить буття даного сущого; але при цьому виходять з припущення, що всі інші види взаємозв'язків у Всесвіті залишаються незмінними. Цей взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх причин (внутрішнього в явищі і його оточенні) властивий для всього, що існує, тому А. і Г. можна вважати категоріями онтології. Тема успадкування і мінливості (пристосування організмів до середовища) - одна з важливих тем в еволюційній біології. Кожний людський соціум володіє більшою мірою автономії, ніж будь-який біологічний. Ступінь цієї автономії визначається незалежністю, по-перше, від природного оточення, і, по-друге, від того, наскільки культура даного соціуму не підпорядкована впливові інших соціумів. У другому випадку термін "автономія" стає синонімом вислову "самобутність культурна". Можна, отже, говорити про ту чи іншу міру автономії (самобутності) етносів, націй, цивілізацій. Поняття А. і Г. застосовується також щодо окремої людини. Історичні дані свідчать, що в первісних (архаїчних) культурах переважали колективні цінності над цінністю особистої А. Поцінування А. (суверенності) особистості є передусім явищем модерного часу, яке здобуло особливо широке визнання в Зх. Європі у зв'язку з процесом демократизації. Цьому сприяло поширення філософських ідей, що перемістили в центр уваги проблему співвідношення свободи волі та зовнішньої зумовленості (детермінованості) свідомості та поведінки людини. До філософських течій XX ст., які визнають здатність людини бути суверенною особистістю і наголошують на цінності особистої А., належать: персоналізм, екзистенціалізм і ті напрями філософії людини, що закорінені в релігії протестантизму. Гетерономні тенденції виявляють позитивістські та еволюціоністські концепції; марксистське розуміння природи людини має виразний гетерономний характер. Поряд з позитивними елементами особистої А. модерне суспільство породило і певні негативні різновиди А. і Г. Індивідуалізм набув ознак "хибного індивідуалізму", коли егоцентрична етика, цілераціональність та абсолютизація технократичних підходів призвели до "атомізації суспільства" - появи індивідів, не пов'язаних між собою ніякими духовними взаєминами. До того ж, продукти діяльності людей виходять з-під їхнього контролю і, набувши автономного існування, перетворюють людей на свої власні засоби. Атомізоване суспільство породило також особливе суспільне утворення - "масу", специфіка психічних та поведінкових особливостей якої полягає в легкій навіюваності, піддатливості щодо зовнішніх впливів - з боку засобів масової інформації, ідеологій та харизматичних лідерів. Залежно від обґрунтування А. і Г. в етиці всі етичні концепції поділяють на дві групи - автономну та гетерономну етику. Найбільш виважену концепцію автономної етики у новочасній філософії обґрунтував Кант. Зароджена в надрах філософії Канта проблема інтерсуб'єктивності знайшла подальше осмислення у XX ст. - в комунікативній філософії (Апель, Габермас). Поняття А. відіграє також важливу роль у різних галузях прикладної етики - біоетиці, медичній етиці, екологічній етиці та ін. Одним із найважливіших тут є питання про межі особистої та колективної автономії. Напр., в медичній етиці проблема А. постає у випадку права людини розпоряджатися власним життям: загальновідомі дискусії етичного та правового характеру щодо самогубства, евтаназії, клонування, зміни людиною власної статі та ін. Складність проблеми в кожному з таких випадків полягає в тому, що розширення права особи вирішувати щось на власний розсуд часто зачіпає права інших осіб або ж тягне за собою негативні соціальні наслідки (хай навіть у майбутньому). Що стосується автономії культурних спільнот - таких, як етнічні спільноти та нації, то тут важливим є питання збереження та захисту культурної самобутності етносів та націй від дії руйнівних чинників гетерономного походження. Це одна із найважливіших проблем етики міжнародних та міжетнічних стосунків.В. ЛісовийФілософський енциклопедичний словник > автономія і гетерономія
-
10 автономія права
-
11 автономія штату
-
12 автономізація
жreducing interaction, комп. decoupling -
13 автономізація
биол., полит.автономиза́ция -
14 автономістський
автономи́стский -
15 автономічний
автономи́ческий -
16 домагатися автономії
Українсько-англійський юридичний словник > домагатися автономії
-
17 культурна автономія
Українсько-англійський юридичний словник > культурна автономія
-
18 мати автономію
-
19 мати адміністративну автономію
Українсько-англійський юридичний словник > мати адміністративну автономію
-
20 місцева автономія
Українсько-англійський юридичний словник > місцева автономія
См. также в других словарях:
Автоном — а, муж.Отч.: Автономович, Автономовна; разг. Автономыч.Производные: Автономка; Автом(а); Тома; Автя; Автюха.Происхождение: (От греч. autos сам и nomos закон.)Именины: 25 сент. Словарь личных имён. Автоном Самостоятельный, «самозаконник» (греч.).… … Словарь личных имен
Автоном — Автоном: Автоном мужское имя Автоном сторонник автономизма Автономы монеты, которые чеканились городами самостоятельно, без изображения королей … Википедия
автоном — самостоятельный, сам себе закон Словарь русских синонимов. автоном сущ., кол во синонимов: 1 • имя (1104) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
АВТОНОМ — Италийский (ум. 313), священномученик, епископ Италийский. Во время гонения императора Диоклетиана удалился в Вифинию, где был убит местными жителями язычниками. Память в Православной церкви 12 (25) сентября … Энциклопедический словарь
автоном — а, м. autonome adj. 1762. Лексис. един. в знач. сущ. Самоуправляющийся. В кабинете его находится множество медалей служивших монетами независимому Ольвиополю, Автоному, собственными законами управляемому. Муравьев Апостол Пут. по Тавриде 1923 36 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
автономізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
автономіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
АВТОНОМ — [греч. αὐτόνομος самостоятельный] († 313), сщмч. Вифинский (пам. 12 сент.). Согласно житию, составленному при имп. Юстине I (518 527) на основе более ранних преданий, А. был епископом в г. Пренесте (совр. Палестрина); в гонение при Диоклетиане он … Православная энциклопедия
автономіст — а, ч. Прихильник автономії (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
АВТОНОМ Италийский — (ум. 313) священномученик, епископ Италийский. Во время гонения императора Диоклетиана удалился в Вифинию, где был убит местными жителями язычниками. Память в Православной церкви 12 (25) сентября … Большой Энциклопедический словарь
автономізаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови