Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Ясо

  • 1 мясо

    м'ясо, (диал.) гав'ядина, (детск.) кика, ґиґа. [Не буде з тої кози м'яса (Номис). Гав'ядина свиняча; печеня з волячої гав'ядини (Звин.). Дає дитині м'яса та каже: на кики! (Гуманщ.)]. -со варёное - варене м'ясо, (диал.) махан (-ну). -со жареное - печене (м'ясо), печеня; срв. Жаркое. -со копчёное - вуджене м'ясо, вудженина. -со сырое - сире м'ясо, свіжина. -со воловье - воловина; см. Говядина. -со гусиное - гусятина. -со индейки - (г)индичина. -со козье - козлина, козлятина. -со кошачье - кошатина. -со куриное - курятина. -со линя - линина. -со лошадиное - см. Конина. -со свиное - см. Свинина. -со собачье - псина. -со сома - сомина. -со судака - судачина. -со утиное - (в)утятина. -со павшего животного - здохлятина, здохленина; срв. Падаль. -со пушечное - гарматне м'ясо. [Ті рекрути, гарматне м'ясо на війну (Франко)]. -со дикое, мед. caro luxuriens - дике м'ясо. Мягкие части -са - м'якуш (-шу), м'якота; срв. Мякиш 2. Ни рыба, ни -со - ні риба, ні м'ясо; ні в тин, ні в ворота; ні бе, ні ме, ні кукуріку.
    * * *
    м'я́со, м'яси́во; ( о животных) ту́ша

    Русско-украинский словарь > мясо

  • 2 объясняться

    объясниться вияснятися, вияснитися, пояснятися, пояснитися, з'ясовуватися, з'ясуватися. [Незабаром виясниться, через віщо це сталося. Справа поясняється дуже просто]. Об'ясняться, об'ясниться с кем (по поводу недоразумения, несогласия в чём) - порозуміватися, порозумітися з ким, виясняти, вияснити непорозуміння. -ся в любви - освідчатися, освідчитися кому, признаватися кому про кохання. -ся знаками - порозуміватися на миґах.
    * * *
    несов.; сов. - объясн`иться
    1) (выяснять отношения, улаживать недоразумения) порозуміва́тися, порозумі́тися; ( давать объяснение) поя́снювати и поясня́ти, поясни́ти; ( выяснять) з'ясо́вувати, з'ясува́ти; (несов.: переговорить) переговори́ти; (несов.: поговорить) поговори́ти
    2) (становиться понятным, выясняться) з'ясо́вуватися, з'ясува́тися
    3) (несов.: разговаривать, изъясняться) розмовля́ти, говори́ти
    4) (несов.: иметь объяснение в чём-л.) поя́снюватися, поясня́тися
    5) строит. (несов.) поя́снюватися, поясня́тися; з'ясо́вуватися

    Русско-украинский словарь > объясняться

  • 3 дикий

    1) дикий. [Дикі люди. Дикий (или нестямний) регіт];
    2) (дичащийся) відлюдний, вовкуватий, дикий. Дикое мясо - дике м'ясо, буйне м'ясо. Дикий перец (бот.) - см. Водник. Д. персик - см. Бобовник. Д. петрушка - см. Болиголов. Д. редька - грицики, свербига. Д. рябинка (Tanacetum) - пижма, пижмо, навротич, наворотиш, приворотень. Д. яблоня - яблунька-дичка, яблунька-кислиця.
    * * *
    ди́кий; ( нелюдимый) відлю́дний, відлю́дкуватий

    \дикий ка́мень — ди́кий ка́мінь

    ди́кое мя́со — ди́ке м'я́со

    Русско-украинский словарь > дикий

  • 4 обливной

    -ной дождь ливний, зливний дощ. -ная говядина -
    1) (жирная) сите м'ясо, сита гов'ядина;
    2) м'ясо з поливкою (с соусом).
    * * *
    спец.
    поли́в'яний

    Русско-украинский словарь > обливной

  • 5 плотоядный

    м'ясоїдний, м'ясожерний; (перен.) плотолюбний.
    * * *
    1) зоол. м'ясої́дний
    2) перен. плотолю́бний, тілолю́бний; ( похотливый) хти́вий; (масленый - о взгляде, о глазах) масни́й

    Русско-украинский словарь > плотоядный

  • 6 попахивать

    I. орати инколи, часом. Срв. Пахать.
    II. Попахивать (о ветре) - подихати, повівати, потягати. Срв. Пахнуть. II.. Попахивать - (немного) припахати, (немного или по временам) дхнути, пахтіти, душіти (трохи або часом). [Чимсь негарним дхне (пахтить, душить)]. Мясо -вает - м'ясо припахає, м'ясо вже чути. Срв. Пахнуть.
    * * *
    1) [тро́хи] па́хнути; ( неприятно) [тро́хи] тхну́ти; ( вонять) [тро́хи] смерді́ти
    2) перен. [тро́хи] па́хнути (тхну́ти)

    Русско-украинский словарь > попахивать

  • 7 пушечный

    гарматний. [Із королем гарматним боєм бився (Куліш). Закурений важким гарматним димом (Грінч.)]. -ная пальба - гарматна стрілянина, стрілянина з гармат. -ный выстрел - гарматний постріл. -ное мясо - гарматне м'ясо. [Ми ті оферми (отбросы), ті рекрути, гарматне м'ясо на війну (Франко)].
    * * *
    гарма́тний

    Русско-украинский словарь > пушечный

  • 8 уясняться

    несов.; сов. - уясн`иться
    1) з'ясо́вуватися, з'ясува́тися
    2) строит. (несов.) з'ясо́вуватися; усвідо́млюватися; розумі́тися; поя́снюватися, поясня́тися; роз'ясня́тися, роз'я́снюватися

    Русско-украинский словарь > уясняться

  • 9 Мясоедение

    м'ясоїдіння, (зап.) м'ясоїдження; м'ясна їжа.

    Русско-украинский словарь > Мясоедение

  • 10 уяснение

    з'ясува́ння, (неоконч. д. - ещё) з'ясо́вування

    Русско-украинский политехнический словарь > уяснение

  • 11 уяснять

    несов. уясня́ть, сов. уясни́ть
    з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > уяснять

  • 12 уяснение

    з'ясува́ння, (неоконч. д. - ещё) з'ясо́вування

    Русско-украинский политехнический словарь > уяснение

  • 13 уяснять

    несов. уясня́ть, сов. уясни́ть
    з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > уяснять

  • 14 бренный

    1) тлінний;
    2) нетривалий, недовгий, марний. [На цьому марному світі]. -ые остатки - тлінні зостанки, тлінь (р. -ни). [Ти тлінь тепер, погане, мертве м'ясо, потала для могильної черви (Крим.)].
    * * *
    тлі́нний; (временный, преходящий) нетрива́лий, недо́вгий, ма́рний, диал. перебутни́й

    Русско-украинский словарь > бренный

  • 15 бычатина

    воловина, бичина, волове м'ясо.
    * * *
    воло́вина, бичи́на, бича́чина, воло́ве м'я́со

    Русско-украинский словарь > бычатина

  • 16 вносить

    внести, внашивать
    1) вносити, внести, (многое) повносити. [Познімай та повнось сорочки в хату (Гр.)];
    2) впроваджувати, впровадити, запроваджувати, запровадити (напр. умови до договору, щось нове в мову). Вносить в списки - заводити, завести, заносити, занести до списків, вписувати, вписати, заквитати (заквитувати). [Ще в метрики як заведе Марусею! (О. 1862). Пани випаси та ліси не завели у викуп. Піп по лейстрах заквитав, що Савка для шпиталя двір оддав (Мкр.)]. Вносить деньги, подати - вносити (платити) гроші (податки). Вносить налоги за что - оплачувати, оплатити щось (напр., ґрунт). Вносить лепту - докидати, докинути лепту до чого. Вносить (план) в комиссию - подавати, подати (план) до комісії.
    * * *
    несов.; сов. - внест`и
    (во что) вно́сити, внести́ и мног. повно́сити (в що); ( в список) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, заво́дити, завести́ и мног. позаво́дити (в що, до чого)

    вноси́ть, внести́ я́сность (в де́ло) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти (спра́ву)

    Русско-украинский словарь > вносить

  • 17 впрок

    1) на добро, на пуття, на користь, на пожиток. [Крадіжка не піде йому на добро];
    2) на схов, надалі, на дальший час, про запас. [Арійці солили м'ясо на схов (Л. Укр.). Надбає масла на дальший час, про запас].
    * * *
    1) (нареч.: про запас) про (на) запа́с, взапа́с, на схов
    2) (в знач. сказ.: быть в пользу) на добро́, на до́бре, на ко́ристь и на кори́сть, на пожи́ток

    идти́ \впрок — іти на добро́ (на до́бре, на ко́ристь, на пожи́ток)

    Русско-украинский словарь > впрок

  • 18 выяснение

    вияснювання, сов. вияснення, з'ясовування, сов. з'ясування, висвітлювання, сов. висвітлення, усвідомлювання собі, усвідомлення.
    * * *
    з'ясува́ння, ви́яснення, з'ясо́вування, вия́снювання; ви́світлення, висві́тлювання

    Русско-украинский словарь > выяснение

  • 19 выясненный

    з'ясо́ваний, ви́яснений; ви́світлений

    Русско-украинский словарь > выясненный

  • 20 выяснять

    -ся, выяснить, -ся вияснювати, -ся, виясняти, -ся, вияснити, -ся, з'ясовувати, -ся, з'ясувати, -ся, виясувати, -ся; висвітлювати, -ся, висвітлити, -ся. [Треба висвітлити цю справу]. Выяснить вопрос - з'ясувати справу. Выяснить себе что - з'ясувати самому собі що, дорозумуватися чого, усвідомити собі що. Выясненный - вияснений, з'ясований, висвітлений, виявлений. Выясняемый - вияснюваний, з'ясовуваний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыяснить
    з'ясо́вувати, з'ясува́ти, виясня́ти и вия́снювати, ви́яснити; ( освещать) висві́тлювати, ви́світлити

    Русско-украинский словарь > выяснять

Страницы

См. также в других словарях:

  • Ясо — Иасо (Ясо, «лечение») древнегреческое божество [1], входит в группу божеств медицины. Дочь Асклепия [2] и Эпионы [3]. Её жертвенник в Оропе [4]. Примечания ↑ Аристофан. Плутос 701 ↑ Плиний Старший. Естественная история XXXV 137 …   Википедия

  • ясоқ — [يساق] т. кҳн. қоида, қонун, тартиб; чӯби ясоқ чӯби ҷазо, чӯбе, ки бо он гунаҳкорро ҷазо медиҳанд …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • ясо — [يسا] а. кҳн. ҷазо, қассос …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • ясоқӣ — [يساقي] т. кит. аскарбача, ҷанговари ҷавон …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • м'ясо-сальний — а, е. Який містить м ясо і сало. || Який стосується м яса і сала. М ясо сальна ковбаса …   Український тлумачний словник

  • м'ясо-молочний — а, е. Пов язаний з розведенням та використанням тварин, що дають м ясо і молоко …   Український тлумачний словник

  • м'ясо-рослинний — а, е. Який стос. м яса і рослин, до складу якого входить м ясо і рослини. || Який харчується м ясом і рослинною їжею …   Український тлумачний словник

  • м'ясо-яєчний — а, е. 1) Стос. м яса та яєць. 2) До складу якого входить м ясо і яйця …   Український тлумачний словник

  • м'ясоїд — а, ч., розм., жарт. Той, хто любить м ясо або харчується ним (на відміну від вегетаріанця) …   Український тлумачний словник

  • м'ясоїдний — а, е. Який живиться м ясом інших істот (про тварин). М ясоїдна тварина …   Український тлумачний словник

  • м'ясоїдність — ності, ж. Властивість за знач. м ясоїдний …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»