Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Штукар

  • 1 мастер дела

    Русско-белорусский словарь > мастер дела

  • 2 дока

    * * *
    прост. майстар, -тра муж., знаток, род. знатака муж., мастак, -ка муж.
    штукар, -ра муж.
    обл. дока, -кі муж.

    Русско-белорусский словарь > дока

  • 3 Матас

    штукар (-ря), комедіянт; срв. Фигляр и Скоморох.

    Русско-украинский словарь > Матас

  • 4 искусник

    * * *
    разг. мастак, -ка муж.
    (мастер) майстар, -тра муж.
    умелец, -льца муж.

    Русско-белорусский словарь > искусник

  • 5 затейник

    забаўнік; штукар
    * * *
    1) (выдумщик) выдумшчык, -ка муж., штукар, -ра муж.
    забаўнік, -ка муж.

    Русско-белорусский словарь > затейник

  • 6 фокусник

    фокуснік; фокусьнік; штукар
    * * *
    1) фокуснік, -ка муж.
    2) перен. фокуснік, -ка муж., штукар, -ра муж.

    Русско-белорусский словарь > фокусник

  • 7 шут

    блазан; штукар
    * * *
    муж.
    1) ист. блазан, -зна муж.
    2) перен. блазан, -зна муж., штукар, -ра муж., камедыянт, -та муж.

    Русско-белорусский словарь > шут

  • 8 гаер

    кумедник, веселий блазень, веселий дурник, штукар (р. -ря).
    * * *
    га́єр, бла́зень, -зня, штука́р, -я, комедіа́нт; кумедіа́нт

    Русско-украинский словарь > гаер

  • 9 гороховый

    гороховий, горохвяний, горох'яний. Г-вая солома - горохвина (и горохвини мн.), горохвянка; соб. горохвиння (р. -ння, ср. р.). Г-ый камень (геол.) - гороховик. Чучело гороховое - опудало, одороб(а)ло (р. -ла, ср. р.), гороб'яче страшило, куряча вова. Шут гороховый - блазень, ум. блазник, штукар (р. -ря).
    * * *
    горо́ховий; диал. горо́хвяний

    горо́ховая лепёшка — горо́хвяник

    чу́чело горо́ховое, шут \гороховый — опу́дало; жарг. бла́зень, -зня

    Русско-украинский словарь > гороховый

  • 10 дурак

    1) дурень (р. -ня), дурний (р. -ного) [З дурнем зчепитися - дурнем зробитися = с дураком свяжись - сам дураком будешь], (вежливо) недоум, (дурачёк) дурник, дурняк, (олух) дурбас, дурас, йолоп, кеп, (глупыш) блазень (р. -зня), (болван) телепень (р. -пня), дурман, туман; ув.-презр. - дурило (м. р.), дурнило, дурба (м. р.) дурбило (ж. р.); соб. дурачьё - дурні (р. -нів), дурнота, дурнеча (р. -чі) (ж. р.) дурняччя (ср.). [От сліпа дурнота. Сидить там самісінька дурнеча]. Набитый, отпетый дурак, кругом -рак - дурень заплішений, дурень дуренний, великий дурень, дурний як пень, як колода, як ступа. Непроходимый дурак - несосвітенний дурень. Я тебе не дурак - я тобі не дурень, (гал.) я не твій дурень. Не дурак - не дурень [Випити й сам він був не дурень (Кул.)], не гвіздком у тім'я битий (Кониськ.). Называть, -звать кого -ком - дурня загинати (сов. загнати) кому, дурняти кого, видурняти, дуркати. [Він тебе видурняє та й по всьому]. Считать -ком - вважати за дурня, (зап.) дурним класти. Оставить в дураках - пошити в дурні, завдати дурня кому. Остаться в -ках - пошитися в дурні, дурнем убратися, набрати в халяви, вскочити;
    2) (шут) дурник, сміхач, смішняк, сміховинець (р. -нця), блазень (р. -зня), блазнюк, штукар (р. -ря). [Строката шапка блазня (Л. Укр.)]. Дурака валять - дурня (дурника) строїти, дурня клеїти, дурникувати, штукарити, штуки викидати, сміховини запускати;
    3) дура(ч)ки (род карт. игры) - дурень (р. -рня), (зап.) кеп. Играть в -ки - гуляти (грати) в дурня, в кепа. Игра в -ки - гра в дурня, в кепа.
    * * *
    1) ду́рень, -рня, дурни́й, -о́го; кеп
    2) ( юродивый) ду́рник
    3) ( шут) ду́рень, ду́рник

    валя́ть (лома́ть, ко́рчить) дурака́ — а) кле́їти ду́рня (ду́рника); б) ( притворяться незнающим) удава́ти (ко́рчити стро́їти) [з се́бе] ду́рня (ду́рника)

    4) карт. ду́рень; кеп

    игра́ть в дурака́ (в дураки́) — гра́ти в ду́рня

    Русско-украинский словарь > дурак

  • 11 забавник

    -ница потішник, -ниця, жартун, -нка, штукар (-ря), -карка, сміхованець (-нця), -ванка.
    * * *
    заба́вник, поті́шник; ( шутник) жартівни́к, -а, жарту́н, -а, куме́дник; ( затейник) штука́р, -я, витівни́к; ( весельчак) веселу́н, -а

    Русско-украинский словарь > забавник

  • 12 затейник

    -ница вигадник, вигадниця, штукар (-ря), штукарка, (диал.) замишлявка, замишляниця; срвн. Забавник, -ница, Шутник, -ница.
    * * *
    1) витівни́к, -а, штука́р, -я; ( выдумщик) вига́дник, вига́дько
    2) ( инициатор забав) витівни́к

    Русско-украинский словарь > затейник

  • 13 комедиант

    1) ко[у]медіянт, кумедиянщик. [Туди (в ковчег Ноїв) навіть поганенький звіринець провінціяльного кумедіянта навдаку чи вліз-би (Крим.)];
    2) (переносно) кумедник, штукар (-ря), (вульг.) приставляка.
    * * *
    перен.
    комедіа́нт, кумедіа́нт

    Русско-украинский словарь > комедиант

  • 14 комик

    1) (артист) комік, комедійний акте[о]р;
    2) (писатель) комік, автор комедій, комедійний письменник;
    3) (шутник) комік, штукар (-ря);
    4) (смешной человек) кумедник, кумедна людина. Он -мик немного - він трошки кумедна людина. Вот -мик! - от чудило!
    * * *
    ко́мік

    Русско-украинский словарь > комик

  • 15 кудесник

    -ница
    1) чаклун (-на), -лунка, чарівник (-ка), -ниця, чародій (-дія), -дійка, чародійник, -ниця;
    2) штукар (-ря), -карка, пустун (-на), -стуха, шурубура, паливода, шкода (общ. р.); срвн., Бедокур, -рка и Проказник, -ница.
    * * *
    чарівни́к, -а, чаклу́н, -а, характе́рник

    Русско-украинский словарь > кудесник

  • 16 маньяк

    1) см. Маниак;
    2) (кукла) лялька;
    3) комедіянт, лицедій (-дія), (фокусник) штукар (-ря).
    * * *
    манія́к

    Русско-украинский словарь > маньяк

  • 17 мастер

    1) майстер (-тра), (очень гредко) майстро (-ра); ум. майстерок (-рка), майстрочко. [По роботі пізнати майстра (Номис). Сякий-такий майстерок, а натесав трісочок (Приказка)]. Золотых дел -тер - золотар (-ря), золотарник (-ка), золотник (-ка), ум. золотарик, золотничок (-чка). Каретный, тележный, экипажный -тер - стельмах (-ха). Корабельный -тер - корабельний майстер, корабляр (-ра), корабельник. Оружейный -тер - зброяр (-ра), збройов(н)ик (-ка), зброєроб, (устар.) пушкар (-ря); (ружейный) рушничник, рушничний майстер. Седельный -тер - сідляр (-ра), кульбачник. Часовой -тер - годинникар (-ря), (устар.) дзиґарник, дзиґармайстер (-стра). -тер-специалист - фаховий майстер, фахо[і]вець (-хо[і]вця). -тер цеховой - цеховий майстер, цеховик (-ка). Горе -тер - попсуй- майстер, (пренебреж.) партач (-ча), (добродушно) майстер-шпичка. Дело -ра боится - діло майстра знає. Если не -тер, то и не берись делать - коли не коваль, то й заліза не погань; коли не пиріг, то й не пирожися (Приказки);
    2) (искусник) майстер, майстерник, митець (- тця), мистець (-ст(е)ця), умілець (-льця), (фам.) мастак (-ка), мистюк (-ка); срв. Искусник и Мастак. -тер в чём, на что, что делать - майстер, майстерник, митець, мистець, мастак, мистюк, тімаха, зугарний, зугарен, кебетний, дотепний, удатний, майстерний на що, до чого, що робити. [Майстер до чужих кайстер (сумок) (Приказка). Незрівнянний майстер на життьові контрасти (изображать жизненные контрасты) (Єфр.). Ви справді митець говорити промови (Н.-Лев.). Митець до танців (Свидниц.). Мистець пити (Куліш). Я до жалю не мастак (Котл.). Зугарний теревені правити (Сл. Гр.). На ябеди кебетний (М. Левиц.). На що, на що, - на це (плести ясла) дотепний був (Глібов). Біля Рози вдатний він на жарти (Самійл.). Я майстерний до сього діла (Сл. Гр.)]. Большой -тер выпить - великий недурень випити (Куліш). Не -тер - не майстер, не митець, не мистець, не мастак, незугарний и т. п. Он -тер своего дела - він на своє діло майстер, він знавець свого діла, він фаховець у своїй справі. -тер на выдумки (забавные) - майстер (митець, мистець) на вигадки, штукар (-ря), чмут (-та). [На всі вигадки митець (Свидниц.)]. -тер на все руки - майстер (митець, мистець) на все, (майстер) на всі штуки, моторний, моторливий, моторнячий на все, зугарний (кебетний, удатний) до всього. [О, він на всі штуки! (Звин.). Моторнячий на все (Хорольщ.)];
    3) (квалифиц. рабочий, старший в производстве) майстер. [Треба притягати до права майстрів, що випускають поганий хліб (Пр. Правда)]. -тер младший, старший - майстер менший, старший;
    4) (о художнике, писателе и т. п.) майстер. [Кращі речі світових майстрів (письменства) (Грінч.)].
    5) (учитель) майстер, учитель, навчитель (-ля); (орденский) магістер (-стра);
    6) (титул у англичан) мастер (-ра);
    7) (охотн.: о гончей) передовик, передняк (-ка).
    * * *
    1) ма́йстер, -тра
    2) ( искусник) ма́йстер, мите́ць, -тця́, мисте́ць, майсте́рник; маста́к, -а

    Русско-украинский словарь > мастер

  • 18 оригинал

    1) оригінал (-лу), первотвір (-твору), первовзір (-зору), первопис (-су). [Читав твори в перекладі, а не в оригіналі. Перекладено з первотвору]. Оригиналы произведений Шевченка - Шевченкові первотвори, оригінали;
    2) тип. - оригінал, (писаннььй) рукопис (- су). -нал для набора - оригінал до складання;
    3) оригінал, дивак, чудасій (-сія), чудасійник, чудодій, штукар (-ря), проява, химерник, химородник. [Ми вважали його за дивака. Найшовсь таки якийсь проява, якийсь дурний оригінал (Шевч.)]. См. ещё Чудак. Это большой -нал - це великий дивак, чудасій, оригінал и т. д.
    * * *
    1) ( подлинник) оригіна́л, -у
    2) ( чудак) оригіна́л, -а

    Русско-украинский словарь > оригинал

  • 19 остряк

    -чка
    1) дотепник, дотепниця. [Старий дотепник і штукар (Рильськ.)];
    2) (резвый) гострун, гоструха.
    * * *
    I
    доте́пник
    II см. остриё

    Русско-украинский словарь > остряк

  • 20 потешный

    втішний, потішний, (смешной) кумедний, сміховинний; см. Забавный. -ные игры - потішні гри. -ный человек - потішник, штукар (-ря); см. Забавник. -ный (примерный) бой - бій для розваги (забави).
    * * *
    1) поті́шний

    \потешныйые огни́ — поті́шні вогні́

    2) ( чудной) куме́дний; ( смешной) уті́шний; ( забавный) заба́вний

    Русско-украинский словарь > потешный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • штукарём — [штукарь] …   Словарь употребления буквы Ё

  • Штукар — Село Штукар укр. Штукар Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • штукар — я/, ч., розм. 1) Той, хто спритно, уміло робить що небудь, вправний у чому небудь; трюкач. || Жартівник, забавник, пустун. 2) Те саме, що фігляр 1) …   Український тлумачний словник

  • штукар — [штука/р] ар а/, ор. аре/м, м. (на) аре/в і/ ар у/, кл. а/р у, мн. ар і/, ар і/ў, д. ар а/м …   Орфоепічний словник української мови

  • штукар — Штукар: митець [51] …   Толковый украинский словарь

  • штукар — іменник чоловічого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • штукар — каря, ч. Пр. Фігляр, витівник …   Словник лемківскої говірки

  • Франт — Франтъ (иноск. ирон.) о человѣкѣ пустомъ, хвастливомъ мотѣ, штукарѣ ( Ср. хватъ)! Ср. Въ одномъ прогрессъ являетъ онъ Нашъ милый франтъ, что все мельчаетъ, Лѣтъ въ двадцать волосы теряетъ, Тщедушенъ, ростомъ умаленъ И слабосиліемъ наказанъ.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • штукарствовать — несов. неперех. разг. Быть штукарём, отличаться штукарством [штукарство 2.]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • штукарь — штукарь, штукари, штукаря, штукарей, штукарю, штукарям, штукаря, штукарей, штукарём, штукарями, штукаре, штукарях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Веселиновский район Николаевской области — Веселиновский район Веселинівський район Страна Украина Статус район Входит в Николаевскую область Административный центр Веселиново Официальный язык украинский Население (2005) 27 тыс. Площадь …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»