Шкло

- оконное стекло

* * *

ср. в разн. знач. шкло, род. шкла ср., мн. нет

(в окне) шыба, -бы жен.

уплетать)

I. тріскати, лопати, лупити, жерти (жеру, жереш, повел. жери), лигати. [«Сідай та попоїж рибки». - «Тріскай сам, бодай ти не видихав!» (Коцюб.)].

II. Лопать и Лопаться, лопнуть - лопати и лопатися, лопнути, (диал. зап. лопти), лускати, лускатися, луснути, (трескаться) тріскати, тріскатися, тріснути, репати, репатися, репнути, (распадаться) розсідатися, розсістися, розскакуватися, розскочитися, (о посуде ещё) розлупуватися, розлупитися, розколюватися, розколотися, (от мороза, замёрзнув с жидкостью) розмерзатися, розмерзтися; (о почках, бутонах) розпукувати(ся) и розпукати(ся), розпукнути(ся) и розпукатися; (о мног. или во мног. местах) полопати(ся), полускати(ся), потріскати(ся), порепати(ся), порозсідатися, порозскакуватися, порозлупуватися, порозколюватися, порозмерзатися; порозпукувати(ся) и -кати(ся). [Ой, лопнув обруч коло діжечки (Пісня). Всі шклянки полопалися (Звин.). Бараболя не допеклася, а вся полопала (порепалася) (Брацлавщ.). Не пирскай водою! лусне шкло (Звин.). Гладкий аж шкура тріскається (Номис). Стара літературна манера тріскає, і Коцюбинський з неї виходить на ширший світ (Єфр.). Іде він льодом, коли лід репнув (Грінч. I). Не надушуй клепку: обіддя розсядеться! (Звин.). Голова йому розскакується, зуби з рота вилітають (Стефаник). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, - такий мороз удрав (Харківщ.)]. Бомба -ла - бомба лопнула, (взорвалась) вибухла, розірвалася. Горшок -нул - горщик луснув (лопнув, тріснув, розсівся, розскочився, розлупився). Канат -нул - кодола лопнула (луснула, перервалася). Кожа на руках -тся от холодной воды - шку[і]ра на руках репається від холодної води. Сапог -нул - чобіт лопнув (репнув, тріснув, луснув). Стекло - ло, стакан -нул - скло луснуло (лопнуло, тріснуло), склянка луснула (лопнула, тріснула). Струна -ла - струна лопнула (луснула, урвалася). Чирей -нул - чиряк лопнув (тріснув, прорвався). [Тріснув струп поганий (Франко)]. Шина на колесе -нула - шина на колесі лопнула (розскочилася). Наелся так, что боюсь -нуть - так наївся, що коли-б і не розсівся (не луснув); нажерся як не лусну! -нуть от злости - лопнути, луснути, розсістися з (від) злости. [Скригоче, та аж як не розсядеться од злости (Еварн.)]. Хоть -ни - хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься). [Нічого не скажу, хоч проси і розсядься (Свидниц.). Не хочу, та й годі, хоч ти надсядься (М. Вовч.)]. Что б ты -нул! - щоб (бодай) ти луснув! щоб (бодай) ти лопнув! щоб ти лоп! Лопни мои глаза! - хай мені очі повилазять! бодай мені очі повилазили! Терпение его -нуло - терпець йому увірвавсь.

* * *

нрч. нерухомо, непорушно, (редко) нерушно, неповорушно, недвижно. [Цілісінький день пролежить нерухомо (М. Вовч.). Тихо, нерухомо, наче шкло, стоїть на Десні вода (Кониськ.). Її очі нерухомо дивились на дрібненьку квіточку (Л. Укр.). Сидів нерухомо, аж доки прийшла на зміну варта (Кирил.). І я у знемозі лежу непорушно (Вороний). Мовчала і сиділа непорушно, мов кам'яна (Грінч.). Непорушно стоять дерева (Коцюб.). Саїд-Алі непорушно сидів (Ле). Сиділа непорушно на одному місці (Н.-Лев.). Вуста німіють згорнені нерушно (Дніпр. Ч.). Недвижно темні дерева стоять (Франко). Нічого не говорив, сидячи недвижно, покірно (Виннич.)].

* * *

пригласить

1) запрошувати, запрошати, запросити, запрохувати, запрохати, (о мн.) позапрош[х]увати, спрошувати, спросити, (звать, зазывать) кликати, покликати, закликати, закликати (о мн. позакликати), зазивати, зазвати кого до кого, до чого, на що, (проходящих мимо) завертати, завернути, (церемонно) вітати, завідувати, завітати кого до кого, у що, (призывать к чему) призволяти, призволити, заволати, присоглашати, присогласити кого до чого. [Запросив гостя на вечерю. Підходжу й запрохую: подивіться крізь моє шкло (Корол.). Янко спрошує гості на весілля (Федьк.). На хліб на сіль людей закликають (Макс.). Думав зазивати його до себе, а він і сам зайшов до мене (Звин.). Треба доктора покликати (Крим.). Удова… всіх козаків у двір завертала (Дума). Титарівну у танець вітає (Шевч.). Просили мене і завітували до себе (М. Вовч.). Король Едвард шотландців призволяє лихую зваду залишити (Л. Укр.). Ви-ж сами присогласили мене до прямоти та до щирости (Крим.)]. -сить к соблюдению тишины - закликати до спокою, запросити бути тихо;

2) (привлекать) присоглашати, присогласити, затягати, затягти кого до кого, куди, у що [Хмельницький присоглашає хана, щоб нам поміг (Тобіл.)];

3) (предлагать упрашивая) припрох[ш]увати, припросити кого до чого. [Гостей до страви припрохували]. Приглашённый - запроханий, запрошений, закликаний, покликаний. -нный обед, -нный вечер - см. Званый. -нные гости - прохані гості.

* * *

несов.; сов. - приглас`ить

* * *

1) біцца

2) (сражаться) біцца

(бороться) змагацца

3) (ударяться) біцца

4) (трепетать, содрогаться) трэсціся, калаціцца

(метаться) кідацца

5) (чрезмерно трудиться, добиваться чего-либо) біцца

6) (о сердце) біцца, калаціцца

7) (драться, наносить побои) біцца

разг. лупцавацца, таўчыся

8) (разбиваться) біцца

9) страд. біцца

см. бить 1, 3, 6

* * *

1) (издавать блеск) блішчаць

(время от времени) бліскаць

(сиять) ззяць

(сверкать) зіхацець

2) перен. (отличаться) вызначацца

* * *

* * *

совер. в разн. знач. выціснуць, мног. павыціскаць, выдушыць, мног. павыдушваць

* * *

совер. в разн. знач. высадзіць, мног. павысаджваць

* * *

1) запальны

2) перен. гарачы, палымяны

* * *

* * *

* * *

* * *

(органическое стекло) аргшкло, -ла ср. (арганічнае шкло)