Шибеник

geogr. Šibenika (г. в Хорватии)

Geography: Sibenik (Республика Хорватия, Югославия)

шибеник, шибайголова, головоріз.

* * *

1) ( сорвиголова) шиба́йголова, ши́беник

2) (бандит, убийца) головорі́з, горлорі́з; зарізя́ка

шибеник, шибайголова, паливода, палисвіт, обіясник, бешкетник, галабурдник, шкода, урвитель. Срв. Проказник.

* * *

1) ( шалун) пусту́н, -а; ( шалопай) шалапу́т; ( сорванец) ши́беник, шиба́йголова, зірви́голова, пали́вода; ( проказник) шко́да; ( повеса) баламу́т, баламу́та, джиґу́н, -а

2) (буян, скандалист) бешке́тник; ши́беник, гайдабу́ра; ( смутьян) баламу́т, баламу́та

1) вішальник, шибеник, повішеник, повішальник;

2) (сорванец) шибеник.

* * *

1) ( казнённый через повешение) ві́шальник, пові́шеник, ши́беник

2) бран. ши́беник

1) (полицейский сыщик) шпиг, сіпака;

2) шибеник, обшарпанець, (соб.) ледаща босота.

* * *

1) ( полицейский) арха́ровець, -рівця; сіпа́ка

2) (озорник, бродяга) ши́беник, шиба́йголова, леда́що

-рка шкода (общ.); збитошник, збитошниця, (шибеник, шибениця).

* * *

бешкетник, дешпетник, шибеник непутній.

* * *

головка, головушка

1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;

2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;

3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.

* * *

(кто творит зло) лиходій, лиходійник, злочинник; (преступник) злочинець (-нця); (зложелатель) злобитель. [А ви їх кленете, як лиходіїв (Куліш)]. -дей (бранно) - вража (лиха) душа, зла личина, (сильнее) шельма, шибеник, харцизяка, харциз. [От, вража душа що надумав! (Крим.). Ось до чого довів ти мене, шибенику! (Єфр.)].

* * *

1) лиході́й, підсту́пник; ( преступник) злочи́нець, -нця

2) бран. лиході́й, харцизя́ка, харци́з, харциза, харцизник, вра́жа душа́

гульвіса, гультя[а]й, (соб.) гультяйство. [Он зібралось усе наше гультяйство]; ув. гультяїще, гульвісяка), джиґун (ум. джиґунець), паливода, палисвіт, гу[о]льтіпака, шалапут, шибеник. Принадлежащий свойственный -се - гультя[а]йський.

* * *

1) (пулевая рана) простріл (-лу);

2) (кондрашка) грець (-ця);

3) (о шаловл. мальчике) шибеник, паливода, збитошний (шельмовський) хлопець. Наш -рел везде поспел - без нашого Гриця вода не освятиться;

4) бот. Anemone patens L. - сон, сон-трава, сон блакитний. -рел белый, Anemone sylvestris L. - білий сон, біла куряча сліпота.

* * *

1) апопле́ксія; грець, -ця

2) см. прострел

-корчить

1) кого (безл.) - перекорчувати, перекорчити, перекривляти, перекривити кого, що кому;

2) см. Передразнивать. [Оце шибеник: діда перекривляє (Звин.)].