Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Черевики

  • 1 черевики

    n

    Русско-эстонский универсальный словарь > черевики

  • 2 черевики

    череви́ки, -ків

    череви́к — ед. череви́к

    Русско-украинский словарь > черевики

  • 3 черевики

    черевик ед. — чаравік, -ка муж.

    Русско-белорусский словарь > черевики

  • 4 черевики

    мн. (ед. черевик м) пойафзоли соқдори занона (дар Украина), обл. пойафзоли чармин

    Русско-таджикский словарь > черевики

  • 5 кожаный

    шкуратяний, шкуряний (зап. шкіряний), ремінний. [Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні (Номкс). Скарб многоцінний, в міх шкуратяний зашитий (Франко). Він шкуратяною рукавицею своєю швидко втер їх (сльози) (Крим.). Гарапник шкуряний (Етн. Зб.). Шкіряні ходаки (лапти) (Франко). Почепив на плече шкіряну торбу (Коцюб.). В пана є ремінне відро (Звин.). Ремінна торба (Коцюб.)]. -ная амуниция - шкуратяна (шку[і]ряна) амуніція. -ные ботинки - шкуряні черевики. -ный клапан - хлипак (-ка). -ная куртка - шкуряна куртка. -ные обрезки - см. Обрезок. -ный переплёт - шкуратяна оправа; см. Переплёт 3. -ный пояс - см. Пояс 1. -ный товар - (шку[і]ряний) товар (-ру), крам (-му), (сапожн.) шевський товар, шевський крам, ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня), соб. реміння и реміняччя (-ччя). [Купив товару на черевики (Шейк.). Оце купив реміню, чоботи пошию (Харківщ., Звин.)].
    * * *
    шкіряни́й; шкуратя́ний

    Русско-украинский словарь > кожаный

  • 6 нуждаться

    1) в ком, в чём - потребувати кого, чого, мати потребу в кому, в чому и кого, чого, нуждатися ким, чим, (редко, диал.) требувати чого. [Ми нових богів не потребуємо (Етн. 3б.). Стара людина тепла потребує, спокою (М. Левиц.). Стомлене тіло потребує відпочинку (Черкас.). Потребувала учителька дров на зиму (Коцюб.). Єдности, яка-б робила нас незламаною силою, потребуємо й ми (Коцюб.). Парубки вдають, буцім-то вони не нуждаються дівками (Звіш.). Вони бабою нуждаються (Вінниччина). Я вашою роботою не нуждаюся (Звин.). Він такий сильний, що не требує нашої помочи (Звин.). Весільні пісні - не для концертів; вони немов требують і всього оточення весільного (Ол. Пчілка)]. -ться в деньгах - мати потребу (нужду) в грошах, нуждатися грішми (грошима), (жалуясь) бідкатися грішми (грошима). [В Персію збираюсь, то й бідкаюсь грошима на дорогу (Куліш)], Он крайне -ется в деньгах - йому аж надто (до скруту, конче, аж-аж) потрібні гроші, він має як-найбільшу (крайню) нужду (потребу) в грошах, йому дуже (аж надто, аж- аж) скрутно (сутужно) на гроші. Он -дался в ста рублях - він не мав і ста[о] карбованців, він нуждався ст(ом)а карбованцями, йому бракувало (неставало) сто карбованців; (очень нужны были) йому були дуже (аж надто, конче, до скруту) потрібні сто карбованців. Он -ется во всём - він терпить нужду і в усьому, він усім нуждається, йому всього бракує (нестає). Он ни в чём не -ется - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує (не треба). Обувь -ется в починке - взуття потребує (ботинки: черевики и т. п. потребують) (по)лагодження (полагоди); (фам.) чоботи (черевики) просять поправи. Это не -ется в комментариях - це не потребує (не вимагає, изредка: не варте) коментарів (пояснення, пояснень), до цього коментарі непотрібні (зайві). Я не -даюсь в ваших советах - я не потребую ваших порад, мені непотрібні (без потреби) ваші поради. Я в нём не -даюсь - мені він непотрібний (без потреби);
    2) (материально) терпіти нужду (злидні, недостатки), приймати (зазнавати) нужди, (бедствовать) бідувати, злиднювати. Они очень -ются - вони дуже бідують. Нуждающийся в ком, в чём - що потребує кого, чого и т. п.: бідний на що, (диал.: испытывающий недостачу, не имеющий) жадний чим, чого и на що. [А скільки є сиріт, бідних і на хліб і на прихильне слово! (Звин.). Коли це бувало, щоб ми хлібом жадні були? (Ржищівщ.). На картоплю ми не жадні (Звин.). У сусіда доньок сім, та й є доля всім, а в мене одна, та й та долі жадна (Приказка)].
    * * *
    1) ( находиться в бедности) терпі́ти (-плю́, -пиш) нужду́ (зли́дні, неста́тки); ( бедствовать) бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( нищенствовать) злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш
    2) (в ком-чём) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш (кого-чого), ма́ти потре́бу (в кому-чому); диал. требува́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > нуждаться

  • 7 коты

    1) (валеные калоши, кенги) ки[е]нді (-дів). [Надів на ноги кинді нові і рукавиці взяв шкапові (Котл.)];
    2) (женские тёплые полусапожки) теплі черевики (-ків);
    3) (деревян. башмаки для арестантов) довбанці (-ців) (Франко).
    * * *
    диал.
    ки́нді, -дів, коти́, -ті́в

    Русско-украинский словарь > коты

  • 8 музыка

    1) (искусство) музика. [В сфері музики з'являється перший серйозний композитор - Микола Лисенко (Єфр.)]. Чувствовать склонность к -ке - мати потяг (нахил) до музики. Учиться -ке -учитися музики, учитися грати. Положить на -ку - завести в ноти, покласти на музику;
    2) (игра) музика, музики (-зик и -ків), ум. музиченька. [Огні горять, музика грає (Шевч.). Якби мені черевики, то пішла-б я на музики (Шевч.). Андрій кудись подався; Гафійка на музиках, а в хаті сумно (Коцюб.). Ой, на балі веселая музиченька грає (Л. Укр.)].
    * * *
    1) му́зика
    2) ( оркестр) му́зика; музи́ки, -зи́к

    Русско-украинский словарь > музыка

  • 9 неудобный

    1) невигідний, (редко) недогідний, (очень редко) непридобний, (чаще несподручный) незручний, не з руки, (зап.) ненаручний, (-ный для пользования вследствие громоздкости и т. п.) неповороткий, (-ный для взятия, в работе) непохватний; неспосібний. [Починалася довга та втомлива дорога з невигідними ночівлями (Корол.). Невигідне ліжко (Київ). Непридобне крісло (М. Вовч.). Якась незручна ложка (Київ). Лице (його) ледве витикалось із кованих, багатих риз, важких і незручних (Коцюб.). У національностях бачать вони незручну перешкоду за-для сьогочасних інторесів (Грінч.). Вила неповороткі, бо дуже довгі й товсті (Вовч.). Ваша коцюбка дуже непохватна,- верніть мені мою (Звин.)]. -ное время - неслушний (незручний) час, невчасна доба. Притти в -ное время - прийти невчас(но) (неслушного часу). -ная дорога - невигідна (неспосібна, погана) дорога. -ная обувь - невигідне взуття, -ні черевики, -ні чоботи. -ная одежда - невигідна (реже незручна) одежа, -ний одяг. -ное положение (по отнош. к окруж. местности) - невигідне становище, -на позиція. Лежать в -ном положении - невигідно лежати, (неловко) незручно лежати. -ный стул - невигідний стілець;
    2) (непригодный) непридатний, негодящий, неспосібний, (для постройки ещё, диал.) неприютний (Кролевеч.). -ная земля - непридатна земля, -ний ґ[г]рунт, невжитки (-ків). [Ліс займає 39% простору, сіножаті і толоки 16%, невжитки 19% (Калит.)];
    3) (о человеке) невигідний, (очень редко) непридобний. [Невигідний пожилець (Київ). З якутських «приїсків» більшість цих непридобних громадян назад не повертається (Корол.)];
    4) (неловкий) незручний, ніяковий, (затруднительный) скрутний, (неприятный) прикрий, неприємний. -ное положение - ніякове (незручне, скрутне, прикре) становище.
    * * *
    1) незру́чний; (лишённый комфорта, неуютный) неви́гідний; (несвоевременный, неподходящий) неслу́шний; ( неловкий) ні́яковий и нія́ковий; ( невыгодный) неви́гідний
    2) ( о земле) с.-х. неприда́тний
    3) (неспособный на что-л., к чему-л.) незда́тний

    Русско-украинский словарь > неудобный

  • 10 носить

    1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;
    2) см. Нести 2;
    3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;
    4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;
    5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;
    6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];
    7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -
    1) ношений;
    2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -
    1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;
    2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;
    3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;
    4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.
    * * *
    1) носи́ти (ношу́, но́сиш)

    едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять

    \носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́

    \носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю

    2) ( иметь) ма́ти, носи́ти

    \носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися

    \носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́

    Русско-украинский словарь > носить

  • 11 отстёгивать

    отстегать
    I. вистьобувати, вистьобати; скінчити, стьобати, штапувати.
    II. Отстёгивать, -ся, отстегнуть, -ся - відщіб[п]ати, -ся, відщеб[п]нути, -ся, відстібати, -ся, відстебнути, -ся, відпинати, -ся, відіп'ясти, -ся и відіпнути, -ся, (о многих) повідщібати, -ся, повідстібати, -ся, повідпинати, -ся. -нуть крючки у воротника, воротник - повідщібати гаплики на комірі, відщебнути комір. -нуть крюк - відщепнути гак (защіпку). -нуть пояс - відперезати пояс, відперезатися. -нуть пряжки у башмаков, запонку - відщепнути черевики, відщепнути застібку в черевиках; відіп'ясти шпоньку. -нуть постромки - повідпинати посторонки. Отстёгнутый - відщеб[п]нутий и відщеб[п]нений, відстебнутий и відстебнений.
    * * *
    несов.; сов. - отстегн`уть
    відстіба́ти, відстебну́ти, відщіба́ти, відщебну́ти, відпина́ти, відіп'я́ти и відп'сти́ и відіпну́ти

    Русско-украинский словарь > отстёгивать

  • 12 перетягивать

    перетянуть
    1) перетягувати, перетягати, перетягнути, перетягти, (о мног.) поперетягати що; см. Перетаскивать. [Перетягли колоддя у двір];
    2) (тянуть лишку, снова) перетягати, перетягнути;
    3) (перевязать) перетягати, перетягти. [Перетягли мотузом перину посередині. Перетягла стан гарною крайкою];
    4) (тяжестью) перетягати, перетягти, нести, понести, (перевешивать) переважувати, переважати, переважити. [Як вас ні зваж, все буде рівновага така, що перетягне й муха (Куліш). Важке сало: мабуть так що й моє понесе на терезах]; (пересилить кого) перетягати, перетяг(ну)ти. [Давай перетягатися на ціпку: хто кого перетягне]. -вать колесо, бочку, сапог - перетягати (сов. перетягнути) колесо, бочку, чобіт, поперетягати колеса, бочки, чоботи. -вать, -нуть кого на свою сторону - перетягати, перетягнути, перетягти кого на свій бік. Перетянутый - перетягнений, перетягнутий. [Стрункий стан, перетягнений червоним поясом. Черевики не нові, а перетягнені].
    * * *
    несов.; сов. - перетян`уть
    1) перетяга́ти и перетя́гувати, перетягти́ и перетягну́ти и поперетяга́ти и поперетя́гувати
    2) спец. перетяга́ти, перетягну́ти

    Русско-украинский словарь > перетягивать

  • 13 пистон

    пістон, наперсток, коминок, капсуля (-сулі), капсель (-еля), (в ботинках для шнурка) кулко (-лка), капсель (-сля). [Кричав, як пістонами палив (Васильч.). Без капсля не вистрілиш. Чоботи з пістонами (Загірня). Черевики з капслями].
    * * *
    пісто́н

    Русско-украинский словарь > пистон

  • 14 починивать

    и Починять починить что лагодити, полагодити, ладити, поладити, ладнати, поладнати, (бельё, одежду) латати, полатати що; (настроить) налагоджувати, налагодити, наладжувати, наладити, наладнати, (во множ.) поналагоджувати, поналаджувати, що; (подправить) підлагоджувати, підлагодити, підладити, підладнати, (бельё, одежду), підлатувати, підлатати (во множ. попідлагоджувати, попідлатувати) що; (заделать дыру, брешь) залагоджувати, залагодити, заладити, заладнати, залатувати, залатати (во множ. позалагоджувати, позалатувати) що. -нить со всех сторон, везде, на всех местах - облагодити, обладити, обладнати, облатати, вилагодити, виладнати (усюди). Срв. Поправлять, Подправлять. -нять (-нить) сапоги, ботинки - лагодити (полагодити) чоботи, черевики. -нять (-нить) бельё, одежду кому - латати (полатати, позалатувати, попідлатувати) білизну (плаття), одежу кому, облатати (во множ. пооблатувати) кого. [Нема кому ні обіпрать, ні облатать - треба женитися (Номис). П'ятеро дітей та все хлопці, усе на їх так і горить. Треба-ж їх пооблатувати (Богодух.)]. -нять телегу, сани, плуг - лагодити (полагодити), ладити (поладити), ладнати (поладнати), (настроить) налагодити, наладити, наладнати воза, сани, плуг. -нять ружьё - полагодити, налагодити рушницю. -нять дом, избу - лагодити, полагодити, облагодити будинок, хату. -нять невод, сети - лагодити, полагодити, вилагодити, налагодити невід, мережі, направляти, направити невід, мережі, понаправляти неводи, мережі. [Поки отаман дірку залата, то хлопець три… Вилагодили невід удвох (Март.)]. -нить крышу - полагодити, залагодити, заладнати, полатати, залатати дах, (соломенную) стріху. [Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати (Г. Барв.). Церкву обдирає, а коршму латає (Номис)]. Оканчивать, окончить -нять - долагоджувати, долагодити, доладжувати, доладити що. [Чи ти скоро долагодиш воза? (Гр.)]. Починенный - полагоджений, поладжений, поладнаний, полатаний, налагоджений и т. д.
    * * *

    Русско-украинский словарь > починивать

  • 15 примеривать

    и Примерять примерять и Примерить
    1) что, что к чему - примірювати и приміряти, при[по]міряти що, що до чого, (только одежду) прикидати, прикинути; (только обувь) прибувати, прибути що. [Приміряла сорочечки, шовком повимережувані (Квітка). Будем приміряти черевички до ніжок (Рудч.). Чи ти прибувала черевики? Не малі? (Кост. п.)];
    2) (прибавить меряя) примірювати и приміряти, приміряти, (о земле) прирізувати, прирізати що, чого до чого. Примеренный -
    1) приміряний, прикинутий; прибутий;
    2) приміряний, прирізаний. -ться -
    1) примірюватися и примірятися, бути приміряним; прирізуватися, бути прирізаним;
    2) к чему - пристосовуватися до чого, рахуватися з чим, з[у]важати на що; см. Соображаться (с чем), Приноравливаться к чему;
    3) на кого - замірятися, заміритися, намірятися, намірятися на кого (що робити) (см. Намериваться), (из ружья) націлятися, націлитися в (на) кого.
    * * *

    Русско-украинский словарь > примеривать

  • 16 промачивать

    промочить промочувати, промочити, змочувати, змочити, (многое) попромочувати, позмочувати. [У ту хаточку і дощик не промочить (Мил.)]. -чить до мозга костей, до нитки - промочити (намочити, змочити) до кісток, до рубця (до рубчика). -чить ноги - підмочувати, підмочити ноги. [Підмочив ноги, бо чоботи течуть]. -чить росой - зарошувати, заросити. [Заросила черевики, аж ноги змокли]. -чить горло - промочити горлянку. Промоченный - промочений, змочений (до рубця); (о ногах) підмочений, намочений, змочений; (росой) зарошений.
    * * *
    несов.; сов. - промоч`ить
    промо́чувати, промочи́ти

    Русско-украинский словарь > промачивать

  • 17 пронашиваться

    проноситься, пронестись
    I. см. Проноситься.
    II. Пронашиваться, проноситься - (известное время: об одежде обуви) носитися, п(р)оноситися, виноситися якийсь час, (до ветхости) зношуватися, зноситися до дірок, (об обуви ещё) проходитися до дірок. [Такі чоботи носяться років зо два. Цей кожух проноситься недовго. Черевики мої вже до дірок проходилися].
    * * *
    несов.; сов. - пронос`иться
    проно́шуватися, проноси́тися

    Русско-украинский словарь > пронашиваться

  • 18 прюнелевый

    прунелевий. [Прунелеві черевики].
    * * *
    текст.
    прюне́левий

    Русско-украинский словарь > прюнелевый

  • 19 Босовик

    босовик, босоніг (р. -нога) (черевики для босої ноги).

    Русско-украинский словарь > Босовик

  • 20 Неразношенный

    нерозношений, нерозходжений. [Нерозходжені черевики (Київ)].

    Русско-украинский словарь > Неразношенный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ЧЕРЕВИКИ — (малорос.). Башмаки. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ЧЕРЕВИКИ башмаки. Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке. Попов М., 1907. ЧЕРЕВИКИ …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ЧЕРЕВИКИ — ЧЕРЕВИКИ, черевиков черевиков, ед. черевик, черевика, муж. (обл.). Женские сапожки на высоких каблуках. «Посмотрю я, где ты достанешь такие черевики, которые могла бы я надеть на свою ногу.» Гоголь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… …   Толковый словарь Ушакова

  • Черевики — Черевики, чивирики[1] (уменьшительно ласкательно черевички) старославянское слово, обозначавшее кожаную обувь. В более позднее время так назывались женские остроносые башмачки на каблуках. Сохранилось до сих пор в украинском языке. Возможно,… …   Википедия

  • ЧЕРЕВИКИ — древнерусское название кожаной обуви башмаков, сапог (остроносых, на каблуках). Сохранилось в современном украинском языке …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЧЕРЕВИКИ — ЧЕРЕВИКИ, ов, ед. ик, а, муж. На Украине и в нек рых областях России: женские узконосые сапожки на высоких каблуках, а также вообще обувь. | уменьш. черевички, ов, ед. чек, чка, муж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • черевики — сущ., кол во синонимов: 2 • башмаки (5) • растение (4422) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • черевики —     ов, мн.; ЧЕРЕВИК, а, м.    а Украине и юге России женские узконосые сапожки на каблуках; вообще женские башмаки.    ► Не тужи, моя ненаглядная Оксана! подхватил кузнец: Я тебе достану такие черевики, какие редкая панночка носит. // Гоголь.… …   Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков

  • черевики — ов; мн. (ед. черевик, а; м.). На Украине и в южных областях России: женские сапоги на каблуках; вообще женские башмаки. Носить ч. Сбросить ч. с ног. Купить ч. ◁ Черевички, ов; мн. (ед. черевичек, чка; м.). Уменьш. * * * черевики древнерусское… …   Энциклопедический словарь

  • Черевики —         древнерусское название кожаной обуви. На Украине Ч. кожаные цветные, иногда чёрные башмаки, обычно остроносые и на каблуках. В северорусских областях Ч. праздничные женские башмаки, часто того же фасона, что и украинские …   Большая советская энциклопедия

  • Черевики — мн. местн. 1. Женские сапожки (обычно остроносые и на высоких каблуках) (в Украине и в южных областях России). отт. Любые женские башмаки. 2. Кожаная рабочая обувь. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • черевики — черевики, черевиков, черевикам, черевики, черевиками, черевиках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»