Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ЧАРОК

  • 1 несколько

    1) мест. неопр. - кілька и кільки, декілька и декільки, скілька и скільки (-кох, -ком, -кома), скількись и кількись, (зап.) кількоро, скількоро (употр. в им. и вин. пад.); (какие-то -ко) (с)кілька[и]-там; (свыше десяти) кільканадцять (-тьох, -тьом, -ть(о)ма). [Кілька пар хлопців та дівчат (Н.-Лев.). Напиши хоть кілька слів (Рудан.). Разів кілька позіхнув (Рудан.). Занесе з собою на чужий край кілька різних пісень (Р. Край). Сорочок справила кільки (М. Вовч.). Днів через кільки (Грінч.). Спершу їх гурт ще трохи побільшав, але потім кільки чоловіка відрізнилося (Загірня). Коли-б спромога кількох збудити, а ті вже инших (Коцюб.). Я кільком казав, - коли не хотять (Звягельщ.). Є такі липи, що з кількома дуплами (Кониськ.). Коли декілька чоловіка одну роблять роботу, то пісня помагає їм (Рада). (Вона) буде тут за декільки хвилин (Грінч.). Уся ця подія скоїлася в декільки моментів (Крим.). Купа книжок на столі і на декількох стільцях (Крим.). Додано скілька фотографій кобзарів (Р. Край). Вже скільки днів поїть громаду (Тобіл.). На току скільки стогів ще торішнього хліба (Свидн.). У нас артіль збирається: я з братом та ще чоловіка скільки буде (Грінч.). Дав йому скількись шагів грошей (Сторож.). Скількись разів поцілував його (Крим.). Минуло кількись часу (Г. Барв.). Кількоро людей побігло вулицею (Маков.). Народу не дуже багато: панів кількоро та паній двоє (Грінч.). Вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Брацлавщ.). Випив скільки-там, чарок та й каже (Куліш). Назустріч Микулі вибігло кільканадцять мужчин (Маковей). Кільканадцять десятин землі мають (Доман.)]. Рассказать в -ких словах - переказати (розказати, розповісти) в кількох (в декількох, в скількох) словах. В -ких шагах от кого, чего - за кілька[и] (за декілька[и], за скількись) кроків (ступенів) від кого, від чого. По -ко - по кілька[и], по скілька[и], по декілька[и], по скількись, (редко) по (с)кількоро. [Старий знехотя кидав йому по кільки слів (Н.-Лев.). (Діти) до вікна по кількоро пнуться (Рудан.)];
    2) нрч. - трохи, тро[і]шки, дещо, денещо. [Трохи вперта людина (Загірня). Спомігся трішки Трохим (Квітка). Дещо передніше трапилася ще одна пригода (Р. Край)]. -ко обескураженный - трохи (трошки, дещо) збентежений.
    * * *
    I числ.
    кі́лька, -ко́х, де́кілька, -кількох и -кілько́х, скі́лькись; скі́лька, кі́лькоро, диал. скі́лькоро

    в \несколько их слова́х — кількома́ слова́ми, в кілько́х (в декілько́х, в скілько́х) слова́х

    II нареч.
    тро́хи, тро́шки, трі́шки, де́що

    \несколько ко заме́дленный — тро́хи (тро́шки, де́що) спові́льнений (упові́льнений)

    Русско-украинский словарь > несколько

  • 2 опоражниваться

    опорожниться спорожнятися, спорожнитися, спорожніти, випорожнятися, випорожнитися. Чары, усердно -вались - чарки ретельно вихилювано, коло чарок добре ходжено. -вшийся - спорожнілий.
    * * *
    несов.; сов. - опор`ожниться и опорожн`иться
    спорожня́тися и споро́жнюватися, спорожни́тися и поспорожня́тися и поспоро́жнюватися, випорожня́тися и випоро́жнюватися, ви́порожнитися; (несов.: стать пустым) спорожні́ти

    Русско-украинский словарь > опоражниваться

  • 3 ошеломлять

    ошеломить
    1) (сильно ударить по голове) давати, дати по голові, заїхати в голову. См. Ошарашивать;
    2) (озадачить, поражать) приголомшувати, приголомшити, глушити, приглушувати, приглушити, вражати, вразити, зачмелити, причмелити кого. Срв. Поражать, Изумлять. [Ці події мене приголомшили. Влада глушила людність новими наказами]. Эта новость -мила всех - новина ця приголомшила (вразила) всіх;
    3) (приводить в беспамятство) запаморочувати, запаморочити кого, забивати, забити баки, памороки кому, (сов.) при[за]чмелити кого. [З двох чарок його запаморочило, памороки йому забило]. Ошеломляющий - приголомшливий. -ляющий удар - запаморочливий удар. -ляющая новость - приголомшлива новина. Ошеломлённый - приголомшений, причмелений, чмелений, тороплений, приглушений. [Стояла довго тороплена (Котл.)]. Я -млён шумом и толпой - я приглушений від гаму й натовпу.
    * * *
    несов.; сов. - ошелом`ить
    приголо́мшувати, приголо́мшити; ошеле́шувати, ошеле́шити

    Русско-украинский словарь > ошеломлять

  • 4 чарка

    [čárka] f. (gen. pl. чарок)
    bicchierino (m.), bicchiere (m.)

    Новый русско-итальянский словарь > чарка

  • 5 чарка

    чарка
    Г.: цӓркӓ
    1. чарка, рюмка, стопка; небольшой сосуд для вина, водки

    Арака чарка чарка для вина.

    Эрбылат кок чаркаш аракам темыш. А. Мурзашев. Эрбылат налил в две чарки вино.

    Ӱстембалне ястарыме стакан, чарка да кленча-влак чолгыж шогеныт. И. Васильев. На столе блестели пустые стаканы, рюмки и бутылки.

    2. в поз. опр. чарочный, чарки; относящийся к чарке

    Кудыштыжо – чарка йӱк, уремыште – гармонь йӱк. С. Чавайн. В домах – звон (букв. звуки) чарок, на улице – звук гармони.

    Микитан кок шинчажат чарка пундаш гай кугемын. М.-Азмекей. У Микиты оба глаза расширились, как дно чарки.

    Марийско-русский словарь > чарка

См. также в других словарях:

  • ЧАРОК — ЧАРОК, чарка, муж. (спец.). Полировальный станок. Чарок для полировки стали. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧАРОК — муж., ниж. станок для полировки стали. | см. чарки. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • чарок — род. п. рка станок для шлифовки стали , нижегор. (Даль). Вероятно, из тюрк., ср. тур., крым. тат. čаrk машинное колесо, токарный станок , азерб. čärk – то же (Радлов 3, 1865, 1969) …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Меры* — Содержание: I. Меры вообще. II. Переход от английских мер к русским и наоборот. III. Древнерусские меры. IV. Древние и средневековые меры. Меры Познание всякой величины может быть качественное и количественное. Качественное познание величин… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Меры — Содержание: I. Меры вообще. II. Переход от английских мер к русским и наоборот. III. Древнерусские меры. IV. Древние и средневековые меры. Меры Познание всякой величины может быть качественное и количественное. Качественное познание величин… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Ведро — как хозяйственный сосуд, упоминается в Несторовой летописи под 997 годом, в рассказе о нападении на Киев печенегов. В Русской Правде ведро является, как мера вместимости, которую путем сложных сближений можно определить приблизительно в 15 фунтов …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Чарочный — I прил. 1. соотн. с сущ. чарка I, связанный с ним 2. Осуществляемый с использованием чарок [чарка I]. II прил. 1. соотн. с сущ. чарка II, связанный с ним 2. Осуществляемый с использованием чарок [чарка II]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ШТОФ — муж. штофь жен., архан., нем. шелковая плотная ткань, обычно с разводами. Мебельный штоф. Штофные занавесы, сарафан. | Мера питей, кружка, по 8 или ныне по 10 на ведро; осьмериковый штоф содержит две бутылки или 16 чарок, десятириковый 12 чарок.… …   Толковый словарь Даля

  • Бочка (единица объёма) — У этого термина существуют и другие значения, см. Бочка (значения). Бочка (мерная бочка, сороковая бочка) русская дометрическая единица измерения объёма, равная 40 ведрам (491,96 л) [1] 1 бочка = 40 ведер = 160 четвертей = 400 штофов = 4000 чарок …   Википедия

  • Чарка — Чарки с жетонами на коронацию Анны Иоанновны (1730), на мир с Турцией (1739), на смерть Анны Иоанновны (1740). Россия, 1730 40. Серебро, ГИМ …   Википедия

  • Штоф (единица объёма) — У этого термина существуют и другие значения, см. Штоф. Водочные штоф, полуштоф и штофик, XVIII в. Музей воды, Санкт Петербург …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»