Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Хафиз

  • 1 хафиз

    хафиз

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > хафиз

  • 2 хафиз

    хафиз, күтуші, сақтаушы

    Русско-казахский терминологический словарь "Философия и политология" > хафиз

  • 3 хафиз

    2) Arabian language: hafiz, hafiz (тж. почтительное обращение; мусульманин, знающий наизусть коран)

    Универсальный русско-английский словарь > хафиз

  • 4 хафиз

    араб.
    (мусульманин, знающий наизусть Коран) hafiz

    Русско-английский словарь религиозной лексики > хафиз

  • 5 китаб хафиз

    Religion: lawh al-mahfuz

    Универсальный русско-английский словарь > китаб хафиз

  • 6 знающий

    знаючий, тямучий и тямущий у чому. [Коваль він був знаючий, дотепний (Грінч.). Він чоловік тямучий, не зопсує діла (Полт. г.). В арабській мові Хафиз був справді людина тямуща (Крим.)]. -щий человек - тямущ[ч]а людина.
    * * *
    1) прич. яки́й (що) зна́є; яки́й (що) ві́дає
    2) в знач. прил. зна́ючий; ( понимающий) тяму́щий, тяму́чий; ( сведущий) досві́дчений; ( знакомый с чем) обі́знаний

    Русско-украинский словарь > знающий

  • 7 исчезать

    исчезнуть
    1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;
    2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -
    1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;
    2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.
    * * *
    несов.; сов. - исч`езнуть
    зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути

    \исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)

    \исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті

    \исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)

    Русско-украинский словарь > исчезать

  • 8 кое-что

    дещо (дечого, дечому и т. д.), денещо (р. денечого), аби-що (р. аби-чого), дещиця, абищиця (-ці), що(сь). [З нього Хафиз теж дещо позичав для своєї поезії (Крим.). Треба дечого накупить ік весіллю (Н.-Лев.). Попросив старого, щоби приніс горівки, ковбаси і ще денещо до їди (Франко). Будеш там робити аби-що, - от аби не гуляти (Сл. Гр.). Хоч дещицю я, може, добре знаю (Самійл.)]. Кое к чему - до дечого и де до чого. Кое с чем - де з чим и з дечим. Кое от чего - де від чого и від дечого. Кое о чём - про дещо и де про що. Кое на чём - де на чому и на дечому. Кое в чём - де в чому и в дечому; (кое-где) подекуди. [Впевнитись, чи вчинки та їхні мотиви цілком однакові, чи тільки подекуди схожі (Наш)]. Может быть из этого кое-что и выйдет - може з цього й вийде що(сь), може що й вийде з цього.
    * * *
    де́що, род. п. де́чого

    Русско-украинский словарь > кое-что

См. также в других словарях:

  • Хафиз — (муж.)(араб.) хранитель, блюститель Казахские имена. Словарь значений.. ХАФИЗ Хранитель, защитник (один из эпитетов Аллаха); заучивающий наизусть; знающий наизусть Коран. Память, предмет, связанный с чьей либо памятью. Антрополексема. Татарские,… …   Словарь личных имен

  • Хафиз — хранитель, запоминающий наизусть. Во множественном числе звучит как хафаза. Так называют людей, которые знают весь Коран наизусть. Их называют хафиз аль кур ан . Хафизами также называют мухаддисов, которые знают наизусть десятки тысяч хадисов с… …   Ислам. Энциклопедический словарь.

  • хафиз — сказитель, певец Словарь русских синонимов. хафиз сущ., кол во синонимов: 2 • певец (95) • сказитель …   Словарь синонимов

  • ХАФИЗ — Шамседдин Мухаммад (около 1325 1389 или 1390), персидский поэт лирик. Мастер газели, жанра, который был им доведён до высокого совершенства. Свободолюбие, протест против зла, пренебрежение общепринятой моралью вызывали немилость властей и гонения …   Современная энциклопедия

  • ХАФИЗ — (персидское), народный певец и сказитель у таджиков и афганцев. Репертуар хафиза включает народно поэтические и литературные произведения …   Современная энциклопедия

  • ХАФИЗ — (перс.) народный певец и сказитель у таджиков и афганцев …   Большой Энциклопедический словарь

  • ХАФИЗ — араб. hafies, Коран. Объясняющий изустно Коран. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Хафиз — Ислам · Священные Писания …   Википедия

  • Хафиз — 1. (прозвище; настоящее имя Шамседдин Мохаммед; ок. 1325, Шираз – ок. 1389, там же), персидский поэт. По легенде, происходил из небогатой семьи. Получив богословское образование, преподавал в мусульманской религиозной школе; возможно, пробовал… …   Литературная энциклопедия

  • Хафиз — I Хафиз         Гафиз, Хафез (псевдоним; настоящее имя Шамседдин Мохаммед) (около 1325, Шираз, 1389 или 1390, там же), персидский поэт. Происходя из незнатной и небогатой семьи ширазских горожан, Х., однако, получил полное богословское… …   Большая советская энциклопедия

  • Хафиз —         (перс., от араб. хафиз хранитель, блюститель) человек, знающий коран наизусть; тадж. и узб. певец, исполнитель традиц. музыки (народной и классич. проф. музыки устной традиции, в т. ч. и шашмакома). X. отличают высокий профессионализм,… …   Музыкальная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»