Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Харк

  • 1 Харк

    Geography: (г.) Khark (Иран)

    Универсальный русско-английский словарь > Харк

  • 2 Харк

    Новый русско-английский словарь > Харк

  • 3 (г.) Харк

    Geography: Khark (Иран)

    Универсальный русско-английский словарь > (г.) Харк

  • 4 харканье

    харк||анье
    с разг ἡ ἀπόχρεμψη [-ις], τό ξεροχἀλιασμα, ὁ ἀποφλεγματισμός.

    Русско-новогреческий словарь > харканье

  • 5 харкать

    харк||ать
    несов разг ἀποχρέμπτομαι, ἀποφλεγματί-ζομαι, ξεροχαλίζομαι:
    \харкатьать кровью κάνω αἰμόπτυση, φτύνω αίμα.

    Русско-новогреческий словарь > харкать

  • 6 харьковчанин

    харків'я́нин, ха́рківець, -вця

    Русско-украинский словарь > харьковчанин

  • 7 харьковчанка

    харків'я́нка, ха́рківка

    Русско-украинский словарь > харьковчанка

  • 8 изводить

    извести или известь
    1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];
    2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];
    3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;
    4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.
    * * *
    несов.; сов. - извест`и
    1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно
    2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

    \изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в

    3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти
    4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити
    5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

    Русско-украинский словарь > изводить

  • 9 запугивать

    запугать залякувати, залякати кого чим, (о мног.) позалякувати, (страшить) страхати, за[на]страхати, страшити, за[на]страшити кого чим, страху завдавати, завдати кому. [Так инший б'є безвинно свого собаку, щоб залякати величнього лева (Куліш). Страхають тогосвітньою карою (Наш). Настрахали його, то він і додому не приходив (Звин.) Позалякував дітей так, що й духу його бояться (Харк. п.)]. -гать криком - загримати, затюкати кого. [Загримали дитину (Звин.)]. -гать битьём - забити кого. [Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться (Харк.)]. Запуганный - заляканий, застраханий, застрашений.
    * * *
    несов.; сов. - запуг`ать
    заля́кувати, заляка́ти и мног. позаля́кувати, ляка́ти, наляка́ти и мног. поналя́кувати; см. застращивать

    Русско-украинский словарь > запугивать

  • 10 изветшалый

    1) (об одежде) зношений, виношений, благий, ветхий. [До чого не кинься з одежі, то все таке зношене, а нове шити нема за що (М. Грінч.). Оці благі сорочки подеру на пелюшки (Харківщ.). Ветхий уже кожух - ще материн (Харківщ.)]. Очень -лое бельё, одежда - старесеньке шмаття, тенетка. [К Різдву сорочка хоч сирова, аби нова, а к Великодню хоч тенетка, аби біленька (Приказка)]
    2) (переносно) постарілий, вистарілий, перестарілий.
    * * *

    Русско-украинский словарь > изветшалый

  • 11 изводиться

    известись
    1) (приходить в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, (о мн.) попереводитися позводитися, нищитися, понищитися, (гал.) піти ніворотом. [Господарство звелося ні на що; вся худоба попереводилася (Харківщ.). На цій роботі одежа нищиться, а на нову не заробиш (Остерщ.). Пасіка по смерті небіжчика Леся не пішла ніворотом (Франко)];
    2) (худеть, истощаться) зводитися, звестися, марніти, змарніти, помарніти, заневірніти (Харківщ.). [Од безсоння звелась: п'яту ніч не спимо, не гасимо світла (Коцюб.). Усі помарніли за цей тяжкий час (Київ). Так молодиця заневірніла, наче з домовини встала (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - извест`ись
    1) (мучиться, терзаться) му́читися, заму́читися; (чахнуть, хиреть) змарнува́тися сов., занапасти́тися, -пащу́ся, -пасти́шся сов., марні́ти, змарні́ти, перево́дитися, переве́стися и мног. поперево́дитися
    2) (выводиться, исчезать) перево́дитися, переве́стися
    3) страд. несов. перево́дитися; тра́титися (тра́титься) ма́рно, витрача́тися ма́рно; зво́дитися; ни́щитися, вини́щуватися, вибавля́тися; му́читися

    Русско-украинский словарь > изводиться

  • 12 изголовье

    Изголовок приголов'я, (у)зголо[і]в'я, голови (-лів), (подстилка под головы) приголовач, приголовок (-ловка). [Мати її пестує, нахилившись до її, Марусиного, приголов'я (Грінч.). Зголов'є зладь високо (Федьк.). (Вітер) зголів'я тихо обвівав дівочі (Мнж.). Подушки не мав, то приладнав собі на тапчані приголовач з дошки, та так і спав без подушки (Харківщ.)]. У -вья - в головах, у зголовах. [А в головах (у мертвої) жовта воскова свічечка горить (М. Вовч.). Поклав сокиру в головах (Рудч.). Суддя-ж замислився у ксьондза в головах (М. Рильс.). Сидячи у зголовах (Федьк.)]. К -вью - у голови. [Вийшла з хати Катерина, а Марко схилився до наймички у голови (Шевч.)]. В -вье - у голови, під голови. [У голови положила пухову подушку (Харківщ.). А під голови голубая та жупанина (Мет.)].
    * * *
    узголі́в'я, узголо́в'я; приголі́в'я, приголо́в'я, приголо́вач, го́лови, -лів

    положи́ть в \изголовье вье — покла́сти під го́лову (під го́лови, в го́лови)

    к \изголовье вью — у голови́

    у \изголовьевья — у го́лова́х

    Русско-украинский словарь > изголовье

  • 13 издавна

    здавна, віддавна, з давнього давна, здавен, з давніх давен, з давнього часу, з давніх часів. [Вона мене здавна знає (Харківщ.). З давніх давен я так роблю (Звин.). Наш край віддавна вільний був (Л. Укр.). З давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили (Шевч.). З давніх часів так повелося (Харківщ.)].
    * * *
    нареч.
    зда́вна, відда́вна, спрада́вна; з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна

    Русско-украинский словарь > издавна

  • 14 издирать

    -ся, изодрать, -ся
    1) драти, -ся, подрати, -ся, дерти, -ся, подерти, -ся, шматувати, -ся, пошматувати, -ся; срвн. Изорваться. [Ніхто так не дере, не шматує одежі, як оцей хлопець (Харківщ.). Подрала ряденце на пелюшки (Київщ.)]. Изодранный - подертий, подраний, пошматований;
    2) здирати, -ся, здерти, -ся, (о мног.) поздирати, -ся. [Не здирай струпа, бо прикинеться (Харківщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - изодр`ать
    1) роздира́ти, розде́рти, -ру́, -ре́ш и розідра́ти (роздеру́, роздере́ш) и мног. пороздира́ти, сов. порва́ти, поде́рти и подра́ти; ( в клочья) шматува́ти, пошматува́ти, мног. перешматува́ти; (исцарапывать, делать рваным) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и мног. пообдира́ти
    2) (сов.: сильно побить) поби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, ви́бити; відлупи́ти, -луплю́, -лу́пиш, відлупцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш

    Русско-украинский словарь > издирать

  • 15 излазить

    (везде) вилазити скрізь. [Скрізь вилазили і не знайшли (Харківщ.)]. -зить на четвереньках - вирачкувати. [І скільки ця дитина за день вирачкує (Харківщ.)]. Излаженный - вилажений, вирачкуваний.
    * * *
    обла́зити и мног. пообла́зити, ви́лазити [скрізь]

    Русско-украинский словарь > излазить

  • 16 искажать

    исказить
    1) (уродовать) спотворювати, спотворити, калічити, покалічити, скалічити, казити, сказити, показити, (обезображивать) знекрашувати, звекрасити кого, що. [Віспа спотворила їй обличчя (Київ). Хвороба покалічила йому сустави на пальцях (Київ). Не навчившися добре чужої мови, калічать її (Харківщ.)]. Злоба -зила ему лицо - злоба спотворила (перекривила, скривила, викривила, сказила) йому обличчя;
    2) (извращать слова, мысль и т. п.) перекручувати, перекрутити, калічити, перекалічити слова, думку. [Не перекручуй моїх слів, бо я не говорив такого (Харківщ.). В дописові перекручено факти (Київ). Перекладач зовсім перекрутив авторову думку (М. Грінч.)]. -жать истину - перекручувати, нівечити, калічити правду. Искажаемый - спотворюваний, калічений, перекривлюваний, скривлюваний. Искажённый - спотворений, покалічений, скалічений; знекрашений; викривлений; перекручений. [Тіні, спотворені місячним сяєвом (Л. Укр.). Дзеркало, що показує скривлену твар (Єфр.). Це якийсь перекручений варіянт дуже відомої пісні (Київ)].
    * * *
    несов.; сов. - исказ`ить
    1) ( извращать) перекру́чувати, перекрути́ти, викривля́ти, ви́кривити
    2) (обезображивать, уродовать) спотво́рювати, спотво́рити; ( калечить) калі́чити, покалі́чити и скалі́чити; ( искривлять) скривля́ти и скри́влювати, скриви́ти, криви́ти, покриви́ти, перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти, викривля́ти, ви́кривити; диал. кази́ти (кажу́, ка́зиш)

    Русско-украинский словарь > искажать

  • 17 искалывать

    исколоть колоти, поколоти, сколоти, штрикати, поштрикати кого, що. [Всю пучку голкою сколола (поколола) (Чернігів). Його всього поколото (поштрикано) ножем (Харківщ.)]. -ть на несколько частей (топором и т. п.) - колоти, поколоти, розколоти. [Поколи (розколи) це поліно на четверо (Харківщ.)]. Исколотый - поколотий (и поколений), поштриканий; (топором и т. п.) поколений, розколений.
    * * *
    несов.; сов. - искол`оть
    ско́лювати, сколо́ти, коло́ти, поколо́ти; сов. пошпига́ти, пошти́ркати, поштри́кати, пошти́рхати

    Русско-украинский словарь > искалывать

  • 18 исщепать

    или Исщепить полено на лучины) поскіпати. [Оте соснове полінце поскіпай (Харківщ.)]. Исщепанный - поскіпаний. -ться - поскіпатися. [Сучковата дровина - не поскіпається (Харківщ.)].
    * * *
    поскіпа́ти, поколо́ти, -колю́, -ко́леш

    Русско-украинский словарь > исщепать

  • 19 кишеть

    кишіти, роїтися, комашитися, комашніти. [Людей там кишіло, як мурашні (Харківщ.). Всі дороги, всі гірські стежки роїлися то пішоходами, то верхівнями (Франко). Людей на нивах - наче комашня комашиться (Харківщ.)].
    * * *
    киші́ти, рої́тися

    так и киши́т (киша́т) — аж киши́ть (киша́ть, рої́ться, роя́ться)

    Русско-украинский словарь > кишеть

  • 20 костистый

    1) (ширококостый) костуватий, окостуватий, гомілатий. [Високий, худорлявий, рябий, ще й костуватий (Харківщ.). Руки костуваті (Богусл.). Цей віл худий, але окостуватий (Сл. Гр.). Одкопали труну, а в ній лежить чоловік довгий, гомілатий (Харківщ.)];
    2) (мнокостный) костовитий, кісткавий, кощавий. [Риба головень - сама костовита риба, костовитішої од неї нема (Яворн.)].
    * * *
    кости́стий; око́стуватий; ( костлявый) коща́вий, кістля́вий

    костистые ры́бы — ихт. кости́сті ри́би

    Русско-украинский словарь > костистый

Страницы

См. также в других словарях:

  • Харк — город на юге Ирана, на о. Харк, один из крупнейших нефтеэкспортных портов (около 70 млн. т в год) в Персидском заливе. Нефтехимический комплекс. Сильно разрушен в ходе войны с Ираком. * * * ХАРК ХАРК, город на юге Ирана, на о. Харк, один из… …   Энциклопедический словарь

  • ХАРК — город на юге Ирана, на о. Харк, один из крупнейших нефтеэкспортных портов (ок. 70 млн. т в год) в Персидском зал. Нефтехимический комплекс. Сильно разрушен в ходе войны с Ираком …   Большой Энциклопедический словарь

  • харк — сущ., кол во синонимов: 2 • город (2765) • порт (361) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Харківці — множинний іменник населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • Харків — Координаты: 50°00′ с. ш. 36°15′ в. д. / 50° с. ш. 36.25° в. д.  …   Википедия

  • Харк — У этого термина существуют и другие значения, см. Харк (значения). Харк (арм. Հարք) девятый гавар области Туруберан Великой Армении, в верхнем течении реки восточный Евфрат (Арацани). История До IV века Харк принадлежал нахарарам Манавазянам. В… …   Википедия

  • харківці — ів, мн. (одн. ха/рківець, вця, ч.; ха/рківка, и, ж.). Те саме, що харків яни …   Український тлумачний словник

  • Харків — Sp Chárkovas Ap Харьков/Khar’kov rusiškai Sp Chárkivas Ap Харків/Kharkiv ukrainiškai L u. RF Belgorodo sr. ir ŠR Ukrainoje, Ukrainos sr. centras …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • Харк (значения) — Харк: Харк  иранский остров в Персидском заливе. Харк  город в Иране. Харк  бахш, в составе шахрестана Бушир, в одноимённом остане. Харк девятый гавар области Туруберан Великой Армении …   Википедия

  • харків'янин — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • харків'янка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»