Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ТЯН

  • 1 тян-шанская ель

    Botanical term: tian-shan spruce

    Универсальный русско-английский словарь > тян-шанская ель

  • 2 тян в нитию

    spin; spin (refl.)

    Русско-английский научный словарь > тян в нитию

  • 3 тянуть

    тян||у́ть
    несов
    1. τραβώ/ ἀπλώνω, τοποθετώ (прокладывать):
    \тянуть кого́-л. за руку τραβώ ἀπό τό χέρι· \тянуть кабель τοποθετώ καλώδιο·
    2. (вести за собой силой) ἔλκω/ ρυμουλκώ (на буксире):
    пароход тянет баржу τό ἀτμόπλοιο ρυμουλκεί τήν μαούνα·
    3. (протягивать) τείνω, τεντώνω:
    \тянуть ру́ку к звонку́ ἀπλώνω τό χέρι μου στό κουδούνι· \тянуть шею τεντώνω τό λαιμό·
    4. (медленно произносить) σέρνω:
    \тянуть слова́ σέρνω τά λόγια·
    5. (медлить) παρατραβώ κάτι:
    \тянуть дело παρατραβώ τήν ὑπόθεση· \тянуть время χρονοτριβώ·
    6. (звать) разг τραβώ:
    его́ никто си́лой не тянет κανείς δέν τόν τραβἄ μέ τό ζόρι·
    7. (влечь):
    меня (его) тянет μέ (τόν) τραβᾶ κάτι, ἐπιθυμώ κάτι· меня́ тянет за город ἐπεθύμησα νά πάω ἐξοχή· его тя́нет ко сну́ θέλει νά κοιμηθεί·
    8. (весить) ζυγίζω·
    9. (выделывать\тянуть о проволоке) συρματοποιώ·
    10. перен (вымогать \тянуть о деньгах и т. п.) παίρνω, τσιμπώ:
    \тянуть все жилы из кого-л. ξεζουμίζω κάποιον
    11. (о трубе, дымоходе) τραβώ·
    12. (вбирать, всасывать) είσπνέω, ρουφώ:
    \тянуть через соломинку ρουφώ μέ καλαμάκι·
    13. безл (о струе воздуха, о запахе):
    тя́нет холодом от окна́ μπάζει κρύο ἀπ' τό παράθυρο· тянет сыростью ἔρχεται ὑγρασία· ◊ \тянуть жребий τραβώ κλήρο· \тянуть карту из коло́ды τραβῶ χαρτί· \тянуть за душу кого́-л., \тянуть ду́шу из кого́-л. βγάζω τήν ψυχή κάποιου· \тянуть за язык τραβώ ἀπ· τή γλώσσα, ὑποχρεώνω κάποιον νά μιλήσει· его́ за язык никто не тянет κανείς δέν τόν ὑποχρεώνει νά μιλήσει· е́ле но́ги \тянуть μόλις σέρνω τά πόδια του· \тянуть все ту же песню ἐπαναλαμβάνω τά ἰδια καί τά ἰδια· \тянуть на поводу́ σέρνω ἀπό πίσω μου· \тянуть слабого ученика́ βοηθώ τόν καθυστεροῦντα μαθητή· тянет в плечах (об одежде) σφίγγει στίς πλατες.

    Русско-новогреческий словарь > тянуть

  • 4 вытянуть

    вы́тян| уть
    <-у, -ешь> св
    прх см. вытя́гивать
    * * *
    v
    2) colloq. 'rausziehen
    3) eng. strecken, ziehen, züchten
    4) avunc. (j-m etw.) aus dem Kreuz leiern (что-л.; из кого-л.)

    Универсальный русско-немецкий словарь > вытянуть

  • 5 вытянуться

    вы́тян| уться
    <-усь, -ешься> св
    рефл см. вытя́гиваться
    * * *
    v
    1) gener. die Glieder strecken, ins Kraut schießen (о человеке), sich ausrecken, sich ausstrecken, sich strecken (на чём-л.)

    Универсальный русско-немецкий словарь > вытянуться

  • 6 болотистость

    болоти́стість, -тості; боло́тяність, -ності, багни́стість

    Русско-украинский словарь > болотистость

  • 7 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 8 тётка


    ж.
    1. атэшыпхъу (по отцу)
    анэшыпхъу (по матери)
    2. прост. (в обращении) тян (бзылъфыгъэ хэкIотагъэр)

    Русско-адыгейский словарь > тётка

  • 9 лаксыргаш

    лаксыргаш
    -ем
    Г.
    1. изнемогать, изнемочь; обессиливаться, обессилеть; ослабевать, ослабеть

    Церлӓнен лаксыргаш изнемочь от болезней;

    ойхеш лаксыргаш изнемочь от горя;

    монгыр лаксырга тело изнемогает.

    Миша ӓтян-ӓвӓн ласком ужде, кулак кидеш лаксырген. Л. Калинов. Миша не видел ласки родителей, изнемог от руки кулака.

    Кыдыжы воксеок лаксыргенӹт, шалгенӓт ак кердеп. А. Канюшков. Некоторые совсем обессилели, не могут стоять на ногах.

    2. перен. разрушаться, разрушиться (о постепенном разорении чего-л.)

    Вольыкда лязӹрӓ, кооперацидӓ лаксырген, вырлык нӱшмӹда худа. Н. Игнатьев. У вас скотина слабая, кооперация ваша разрушается, семена плохие.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > лаксыргаш

  • 10 турбулентность


    turbulence
    турбулентное течение жидкости (газа), в котором скорость и давление жидкости (газа) хаотически пульсируют. — а state of fluid flow in which the instantaneous velocities exhibit irregular and apparently random fluctuations.
    -, атмосферная — atmospheric turbulence
    - потока — flow turbulence
    - при ясном небе (тян) — clear air turbulence (cat)
    -, сильная — severe turbulence

    flight through severe turbulence should be avoided if possible.
    вход в зону т. — entering areas of known turbulence
    интенсивность т. — turbulence intensity
    попадание в т. — turbulence penetration
    распространение т. — turbulence propagation

    Русско-английский сборник авиационно-технических терминов > турбулентность

См. также в других словарях:

  • Тян — Тян, Валентин Васильевич Валентин Васильевич Тян Дата рождения: 1939 год Место рождения: Казахстан Род деятельности: Писатель Направление: Детектив Документалистика Валентин Васильевич Тян писатель, кандидат исторических наук, имеет два высших… …   Википедия

  • тян — сущ., кол во синонимов: 2 • девушка (126) • самка (26) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • тян — ТЯН: Тяном тянуть, диал., экспр. – Очень сильно тянуть, влечь куда л. – За измывательства мщенья хочу. Тяном тянет меня туды (2. 359) …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • ТЯН — турбулентность при ясном небе Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Тян Пенфей — Родился 16 августа 1987, Китай Гражданство Китай …   Википедия

  • Тян, Валентин Васильевич — Валентин Васильевич Тян Дата рождения: 1939 год(1939) Место рождения: Казахстан Род деятельности: Писатель Направление: Детектив Документалистика …   Википедия

  • ТЯН — турбулентность при ясном небе …   Словарь сокращений русского языка

  • Тян, Валентин Васильевич — Директор издательства "Экслибрис Пресс" с 1993 г.; родился 29 сентября 1939 г. в с. Красный Партизан Кустанайской области; окончил историко филологический факультет Петропавловского государственного педагогического института (Казахстан) …   Большая биографическая энциклопедия

  • Тян, Вячеслав Борисович — (1972 г. р.), имеет незаконченное высшее техническое образование. Кандидат в мастера спорта (дзюдо, 1988). Являясь генеральным секретарем Федерации тайского бокса России, ведет большую работу по информационному обеспечению проводимых соревнований …   Большая биографическая энциклопедия

  • Тян Сын Об — (1845 1899)         корейский живописец; см. Чан Сын Оп …   Большая советская энциклопедия

  • Семёнов-Тян-Шанский, Пётр Петрович — В Википедии есть статьи о других людях с именем Семёнов, Пётр. Пётр Петрович Семёнов Тян Шанский Дата рождения: 2 (14) января 1827(1827 01 14) …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»