Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ТОРОЧИТЬ

  • 1 торочить

    iesiet nastu siksnās; apšūt

    Русско-латышский словарь > торочить

  • 2 торочить

    несов., вин. п., воен., охот.
    * * *
    v

    Diccionario universal ruso-español > торочить

  • 3 торочить

    I тор`очить
    диал.
    торо́чити
    II тороч`ить
    приторо́чувати

    Русско-украинский словарь > торочить

  • 4 торочить

    несовер. охот., воен. прытарочваць

    Русско-белорусский словарь > торочить

  • 5 торочить

    -чу, -чишь
    ρ.δ.μ. δένω στο πισινό μέρος του σάγματος.
    δένομαι στο πισινό μέρος του σάγματος.

    Большой русско-греческий словарь > торочить

  • 6 торочить

    несов. кого-что ба фитрок бастан

    Русско-таджикский словарь > торочить

  • 7 налаживать

    наладить
    1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];
    2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];
    3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);
    4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];
    5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -
    1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;
    2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];
    3) настроєний, понастроюваний;
    4) навчений.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адить
    1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    \налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)

    Русско-украинский словарь > налаживать

  • 8 плести

    и Плесть
    1) плести, заплітати, снувати, (неумело) корзати що. [Дівчата плетуть вінки. Вони снують навколо нього павутиння злости і замислів злочинних (Л. Укр.)];
    2) (плести вздор, болтать) плескати, верзти, базікати, торочити, теревенити, верзі[я]кати, варзякати, провадити, балясувати що. [Вона сама добре не розуміє, що плеще. Не верзи ка- зна-чого. Він і не слухає, а вона йому торочить. Варзякали вони таку дурницю. Чорт-зна що провадиш]. -сти ерунду - плести, що слина на язик наверне, теревені гнути, баляндраси точити. Лапти плесть - (переносно) ґав ловити. Плетёный - плетений. -тёная стена - горожена (плетена) стінка.
    * * *
    1) плести́; ( венок) звива́ти
    2) (перен.: сочинять, выдумывать) плести́, торо́чити

    Русско-украинский словарь > плести

См. также в других словарях:

  • ТОРОЧИТЬ — ТОРОЧИТЬ, торочу, торочишь, несовер. 1. кого что. Привязывать к торокам (воен., охот.). Торочить зайца. Зверя поймали он дико кричит. «Мигом отпазанчил, сам торочит.» Некрасов. 2. что. То же, что оторачивать (порт., сапож.). Торочить тулуп мехом …   Толковый словарь Ушакова

  • ТОРОЧИТЬ — что, оторачивать, обшивать каймою, оторочкою, опушкою, выпушкой; каймить, опушать; обшивать гайтаном, снурком, тесьмой, мехом, высечкой и пр. Торочить шлеи красным сукном. Тулуп, тороченный котиком. Опашень, тороченный гайтаном. | Вторачивать,… …   Толковый словарь Даля

  • торочить — торочить, торочу, торочит и допустимо торочить, торочу, торочит …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • торочить — См …   Словарь синонимов

  • Торочить — несов. перех. Привязывать к торокам. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • торочить — тороч ить, ч у, ч ит …   Русский орфографический словарь

  • торочить — B/A гл; 151 см. Приложение II (у военных, охотников: привязывать к торока/м ремням у задней луки/ седла; устар. обшивать каймой, опушкой) торочу/ торочи/шь тороча/т торо/ченный A/A …   Словарь ударений русского языка

  • торочить — чу, чишь; нсв. что. Воен., охотн. Привязывать к торокам. Т. добычу к котомкам. ◁ Торочиться, чится; страд …   Энциклопедический словарь

  • торочить — чу/, чи/шь; нсв. см. тж. торочиться что воен., охотн. Привязывать к торокам. Торочи/ть добычу к котомкам …   Словарь многих выражений

  • торочить(ся) — тороч/и/ть(ся) …   Морфемно-орфографический словарь

  • вы́торочить — чу, чишь; сов., перех. (несов. выторачивать). охот. Вынуть из тороков …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»