-
1 снашивать
I несов.; сов. - снос`итьзно́шувати, -шую, -шуєш, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати и поноси́ти, -ношу́, -но́сиш; ( одежду) вино́шувати, ви́носити, -ношу, -носиш; (обувь) сто́птувати, -тую, -туєш, стопта́ти, -пчу́, -пчеш и мног. посто́птувати, сов. потопта́ти; см. изнашиватьII несов.; сов. - снос`ить( приносить в одно место) зно́сити (зно́шу, зно́сиш), знести́ и мног. позно́сити -
2 загнивание
-
3 закашивать
закосить1) починати, почати косити, закошувати, закосити;2) (заработать косьбой) закошувати, закосити. Закошенный - закошений.* * *I с.-х.; несов.; сов. - закос`итьзако́шувати, закоси́ти, -кошу́, -ко́сишII несов.; сов. - закос`ить( ставить вкось) зако́шувати, закоси́ти, -кошу́, -ко́сиш, ско́шувати, скоси́ти -
4 закрашивать
закрасить1) (покрывать краской) закрашувати, закрасити, зафарбовувати, зафарбувати що чим;2) закрашати, закрасити що; см. Украшать. -сить товар - заличкувати крам;3) (придавать цветность) забарвлювати, забарвити що чим. Закрашенный - закрашений, зафарбований; закрашений, забарвлений. [Легенди, закрашені в густу барву крови (Л. Укр.)].* * *несов.; сов. - закр`аситьзафарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, зафарбува́ти и мног. позафарбо́вувати, закра́шувати, закра́сити, -кра́шу, -кра́сиш и закраси́ти, -крашу́, -кра́сиш и мног. позакра́шувати -
5 закусывать
закусатьI. 1) кого (загрызать, заедать) - загризати, загризти, заїдати, заїсти кого;2) почати (взяти, стати) кусати що. Он -сал губы - він почав (узяв) кусати губи.II. Закусывать, закусить -1) что - закушувати (закусувати, закусювати), закусити (напр., губу, язика). [Руфін закушує з досади губу (Л. Укр.). Неласкаво одгризнувсь я, закусуючи губу (Крим.)]. Он больно -сил язык - він боляче прикусив (укусив) язика. -сить язык (замолкнуть) - прикусити язика (язик), укуситися за язик. -сить удила - заїсти (стиснути) вудила, вгризтися в вудила;2) что (заедать) - закушу[сю]вати, закусити чим, заїдати, заїсти чим; (теснее: завтракать) снідати, поснідати; (вообще подкрепиться) підживлятися, підживитися. [Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув (Котл.). Довго що випивали та закусювали (Грінч.). Оддала хазяйці чарку в руки, закусивши хлібом та салом (Н.-Лев.). Сидить собі коло столу, вишняк попиває, що висмалить, їдну чарку, то і заїдає (Руданськ.)]. По первой не -вают - по одній (по першій) не закушують (Номис). Закушенный - закушений, прикушений, заїджений.* * *I несов.; сов. - закус`ить( зажимать зубами) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сишII несов.; сов. - закус`ить\закусывать сить язы́к — перен. прикуси́ти язика́ (язи́к), удержа́ти язика́ (язи́к) [за зуба́ми], припну́ти язика́ (язи́к)
1) (есть немного, наскоро) заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш, перехо́плювати, перехопи́ти; сов. попої́сти, -ї́м, -їси́; ( перед обедом) підобі́дувати, -дую, -дуєш, підобі́дати; ( перед ужином) підвече́рювати, -рюю, -рюєш и підвечі́ркувати, підвече́ряти; (сов.: перед завтраком) підсні́дати2) (заедать выпитое, съеденное) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, заїда́ти, заї́сти3) ( надкусывать) надку́шувати, надкуси́ти -
6 извиняться
извиниться перед кем перепрошувати (-шую, -єш) и перепрошати (-шаю, -єш), перепросити кого, перепрохувати, перепрохати кого, прохати, попрохати вибачення (пробачення) у кого, прохати (попрохати) дарувати кому що; (взаимно) перепрошуватися, перепроситися. [Нехай він при всіх нас перепросить тебе (Конис.). Перепросилися вони та й помирилися (Поділля). Прохають дарувати їм їхню провину (Крим.)]. -ться чем - вимовлятися, вимовитися чим. [Не приїхав і вимовився тим, що слабує (М. Грінч.)]. Такие поступки не -ются - за такі вчинки не вибачають (не прощають); такі вчинки не годні вибачення, такі вчинки непрощенні.* * *несов.; сов. - извин`иться1) (перед кем) проси́ти (прошу́, про́сиш) ви́бачення (проба́чення), попроси́ти ви́бачення (проба́чення) (в кого), перепро́шувати, перепроси́ти, -прошу́, -про́сиш (кого), вибача́тися, ви́бачитися, пробача́тися, проба́читися, перепро́шуватися, перепроси́тися (перед ким); сов. перепроха́ти (кого)\извиняться ня́юсь — перепро́шую; вибача́юсь
\извиняться ться чем — випра́вдуватися, ви́правдатися чим
2) страд. несов. ви́бачатися, пробача́тися; проща́тися, дарува́тися, -ру́ється -
7 месить
месивать и мешивать1) (тесто, глину) місити (мішу, місиш). [Мотря місила коло хати глину (Коцюб.)]. -сить на молоке - місити на молоці. -сить тесто в квашне - діжу місити, (диал.) топкати хліб. [Дівчата топкають хліб (Дпіпропетр.)]. -сить ногами размягчённую дождём землю - грузити що (напр. подвір'я). [Кіньми двора та й не грузіте (Пісня)]. Кто тихо ходит, тот густо -сит - тихо ходить, та густо місить (Номис);2) кого - місити, молотити кого; см. Колотить 3. -ться - міситися, бути мішеним. [Як діжа не міситься, то сім'я біситься (Номис)].* * *міси́ти (мішу́, мі́сиш) -
8 накрашивать
накраситьI. накрашувати, накрасити, нафарбовувати, нафарбувати, (о мног.) понакрашувати, понафарбовувати що, чого чим; специальнее ещё: (красным) червонити, начервонити, вичервонити, (чёрным) чорнити, начорнити, почорнити, вичорнити що чим и т. п. [Накрасили багато крашанок (Сл. Ум.). Нафарбував чорним волосся і вуса (Загірня). Видобула з шахви рум'яна, начервонила щоки, потім начорнила брови (Крим.)]. -ть лицо - нафарбовувати, нафарбувати, малювати, на[по]малювати, намазувати, намазати обличчя (лице); см. ещё Накрашиваться 2. [А вдовиця, гарна киця, малювала собі лиця (Пісня)]. Накрашенный - накрашений, нафарбований, понакрашуваний, понафарбовуваний; начервонений, вичервонений, начорнений, почорнений, вичорнений и т. п.; (о -ном лице и т. п.) нафарбований, мальований, на[по]мальований, намазаний. -ться -1) накрашуватися, накраситися, понакрашуватися, нафарбовуватися, нафарбуватися, понафарбовуватися, (красным) червонитися, начервонитися, вичервонитися, (чёрным) чорнитися, начорнитися, вичорнитися; бути накрашуваним, накрашеним, понакрашуваним и т. п.;2) (-ть себе лицо) нафарбовуватися, нафарбуватися, намальовуватися, намалюватися, підмальовуватися, підмалюватися, накрасовуватися, накрасуватися, намазуватися, намазатися, підмазуватися, підмазатися, (о мног.) понафарбовуватися, пона[попід]мальовуватися и т. п. [Намастилася, нафарбувалася і пішла до міста (Брацл.). Намалювалася (намазалася) та й думає, що справді гарна (Богодух.). Накрасовується вона, тим і гарна видає (Загірня)];3) (вдоволь, сов.) нафарбуватися, накраситися, намалюватися; срв. Красить, -ся;4) надудлюватися, надудлитися; см. Напиваться 2.II. Накрашивать, накрошить чего, чем - накришувати, накришити, (о мног.) понакришувати чого, чим и чого; (чего во что ещё) укришувати, укришити чого в що. [Мати, нагадала їй накришити сала (Н.-Лев.). Накришила (укришила) хліба в молоко (Канівщ.). Не накришуй кришками (и кришок) (Брацл.)]. Накрошённый - накришений, понакришуваний; укришений. -ться -1) накришуватися, накришитися, понакришуватися; бути накришуваним, накришеним, понакришуваним, укришеним;2) (вдоволь, сов.) накришитися; натрощитися; налокшатися, насіктися, накавальцюватися; нашаткуватися; срв. Крошить.* * *несов.; сов. - накраситьнафарбовувати, -бо́вую, -бо́вуєш, нафарбува́ти, -бу́ю, -бу́єш и мног. понафарбо́вувати, накра́шувати, -шую, -шуєш, накраси́ти, -крашу́, -кра́сиш и накра́сити, -кра́шу, -кра́сиш -
9 нанашивать
см. I. Наносить.* * *несов.; сов. - нанос`итьнано́шувати, -шую, -шуєш и нано́сити, -но́шу, -но́сиш, наноси́ти, -ношу́, -но́сиш и нанести́ и мног. понано́сити -
10 развешивать
I несов.; сов. - разв`есить( разделять по весу) розва́жувати, -жую, -жуєш, розва́жити и мног. порозва́жуватиII несов.; сов. - разв`есить1) (расправляя, вешать) розві́шувати, -шую, -шуєш, розві́шати и розві́сити, -ві́шу, -ві́сиш и мног. порозві́шувати2) (ветви: раскидывать) розкида́ти, розки́нути и диал. розки́дати и мног. порозкида́ти, розхиля́ти, розхили́ти, -хи́лить, розві́шувати, розві́сити и мног. порозві́шувати\развешиватьть у́ши — перен. розві́шувати, розві́сити (розпуска́ти, розпусти́ти, розставля́ти, розста́вити) ву́ха
и́ва \развешивать сила над водо́й свои́ ве́тви — верба́ розки́нула (розхили́ла, розві́сила, розпусти́ла) над водо́ю своє́ гілля́
3) сов. см. развешивать IIIIII несов.; сов. - разв`ешать( вешать в разных местах) розві́шувати, -шую, -шуєш, розві́шати и розві́сити, -ві́шу, -ві́сиш и мног. порозві́шувати\развешивать шать карти́ны — розві́шати (розві́сити) карти́ни
-
11 раскашивать
I несов.; сов. - раскос`ить1) ( глаза) ско́шувати, -шую, -шуєш, скоси́ти (скошу́, ско́сиш)2) портн. розкльо́шувати, -шую, -шуєш, розкльоши́ти; ( расширять) розширя́ти, розши́рити3) техн. укрі́плювати (-люю, -люєш) и укріпля́ти розко́сами, укріпи́ти (-плю́, -пи́ш) розко́самиII несов.; сов. - раскос`ить(косой, косилкой) обл. ско́шувати, -шую, -шуєш, скоси́ти (скошу́, ско́сиш); ( выкашивать) вико́шувати, ви́косити, -кошу, -косиш -
12 раскрашивать
I несов.; сов. - раскр`аситьрозфарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, розфарбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, розкра́шувати, -шую, -шуєш, розкра́сити, -кра́шу, -кра́сиш и розкраси́ти, -крашу́, -кра́сиш; ( разрисовывать) розмальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, розмалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш и мног. порозмальо́вувати, сов. помалюва́тиII несов.; сов. - раскрош`ить( измельчать) розкри́шувати, -шую, -шуєш, розкриши́ти, -кришу́, -кри́шиш -
13 скашивать
I с.-х., перен.; несов.; сов. - скос`итьско́шувати, -шую, -шуєш, скоси́ти (скошу́, ско́сиш) и мног. поско́шуватиIIскоси́ть ( направлять вкось) ско́шувати, -шую, -шуєш, скоси́ти (скошу́, ско́сиш) и мног. поско́шувати; ( искривлять) скри́влювати, -люю, -люєш и скривля́ти, скриви́ти, -влю, -виш\скашивать си́ть глаза́ — скоси́ти о́чі
\скашивать си́ть — рот скриви́ти рот (ро́та)
-
14 гниение
пӯсиш, тосиш, уфунат -
15 гноение
пӯсиш, тосиш -
16 перегорание
сӯхтан, хушкшавӣ, пӯсиш -
17 вторник
м -
18 басить
басити (-шу, -сиш), басувати.* * *баси́ти; говори́ти ба́сом (баса́) -
19 дубасить
дуба[о]сити (-шу, -сиш), дубцювати, гатити кого по чім [Гатить по спині сердечного осла (Гліб.)], періщити, лупцювати, парити, прати, молотити, тасувати, латати, лушпачити, ніжити, репіжити. См. Бить. Отдубасить - віддуба[о]сити кого, віддубцювати, відлупцювати, відлатати, виперіщити, вимолотити.* * *1) ( сильно бить) дуба́сити, дубцюва́ти, лупцюва́ти, духопе́лити, гамсе́лити, голо́мшити, гати́ти, ту́зати, сади́ти, супонити2) (сильно стучать, ударять) дубасити, гати́ти, гамсе́лити -
20 завлекать
завлечь1) см. Заволакивать, заволочь;2) затягати, затягти, затягнути, заволікати, заволокти (куди); (прельщать) вабити, привабити, звабляти, звабити, завабити, надити, принадити, манити, примани[у]ти, знаджувати, знадити, спонаджувати, спонадити, занадити. [Суд не затяга, та суд і не одпуска (Номис). Я було пиякам кажу: «пийте та його не заволікайте» (Г. Барв.). Її завабте в замок свій, - вона-ж бувала часто з вами там (Грінч.). Тебе там тільки манять дівчиною (Грінч.). Манить, як кота мишею (Номис)]. Завлечённый - затягнений; зваблений, приваблений, знаджений, принаджений, спонаджений, приманений.* * *несов.; сов. - завл`ечьзатяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатя́гувати; ( заманивать) зама́нювати и мани́ти, -ню́, -ниш, замани́ти и мног. позама́нювати; ( прельщать) зва́блювати, зва́бити, -блю, -биш, зна́джувати, зна́дити; ( соблазнять) спокуша́ти и споку́шувати, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; ( сильно заинтересовывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш
См. также в других словарях:
СиШ — «Семья и школа» журнал издание, образование и наука СИШ сервисная интеграционная шина … Словарь сокращений и аббревиатур
сишәмбе — Календарь атнаның икенче көне … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
пӯсиш — [پوسش] 1. пӯсидан, вайроншавӣ, тосидан, зоеъ гаштан 2. маҷ. хароб шудан; инқироз … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
косити — I кошу/, ко/сиш, недок., перех. 1) також без додатка. Зрізувати, стинати траву, збіжжя й т. ін. косою, косаркою тощо. 2) перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. || безос. II кошу/, ко/сиш, недок. і перех. 1) чим. Дивитися збоку, скоса;… … Український тлумачний словник
відносити — I віднос ити ошу/, о/сиш, док. Закінчити носити. II відн осити о/шу, о/сиш, недок., віднести/, су/, се/ш; мин. ч. відні/с, несла/, несло/; мн. віднесли/; док., перех. 1) Несучи кого , що небудь, доставляти кудись або кому небудь. 2) Повертати,… … Український тлумачний словник
голосити — I ошу/, о/сиш, недок. 1) Голосно плакати. 2) за ким, над ким, по кому і без додатка, заст. Голосно причитати (під час виконання похоронного або весільного обрядів); тужити. 3) Кричати, вигукувати що небудь. Ґвалтом голосити. II ошу/, о/сиш, недок … Український тлумачний словник
закушувати — I і заку/сувати, ую, уєш, недок., закуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. Затискати, стискати зубами що небудь. II і заку/сувати, ую, уєш, недок., закуси/ти, ушу/, у/сиш, док. 1) перех. і без додатка. Заїдати що небудь випите (вино, горілку і т.… … Український тлумачний словник
запросити — I див. запрошувати. II прошу/, про/сиш, док., перех. Почати просити; висловити прохання щодо чогось. III прошу/, про/сиш, док., перех., розм. Те саме, що заправити II … Український тлумачний словник
наносити — I нанос ити ошу/, о/сиш, док., перех. Кількома заходами принести велику кількість чого небудь. II нан осити о/шу, о/сиш, недок., нанести/, су/, се/ш; мин. ч. нані/с, нанесла/, нанесло/; док., перех. 1) Приносити велику кількість чого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
перекошувати — I ую, уєш, недок., перекоси/ти, ошу/, о/сиш, док., перех. 1) Косити, зрізати косою, косаркою і т. ін. все чи багато чого небудь. 2) перен., розм. Убивати вогнестрільною або холодною зброєю всіх чи багатьох. 3) Косити, зрізати косою, косаркою і т … Український тлумачний словник
перекушувати — I ую, уєш, недок., перекуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. Кусаючи, розділяти на дві частини. || Прокушувати наскрізь. II ую, уєш, недок., перекуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. і неперех., розм., що, чого і без додатка. Їсти нашвидкуруч, небагато … Український тлумачний словник