Сапожников

• fidlovačka

gener. manale (у сапожников)

гвоздик

1) цвях, цвяшок (р. -шка), гвіздок (р. -здка); (самый большой) смертельник; (длинный и тонкий половой и кровельный) бретналь, бренталь; (для обивки) цвяшок; (подковный) ухналь, вухналь; (для шин) шиналь; (для тёса) ґонталь; (большой и загнутый) костиль; (для прибивания лат на стропилах) латовець (р. -вця), латник; (для стягивания оковки обода в колесе) лют, заволічка; (у сапожников) шпилька, штифт; (без шляпки) шпень, шпеньок; (деревянный для обивания) тибель; (деревянный гвоздь-вешалка) кілок (р. кілка), кілочок; (продетый для закрепления вдвинутого во что-либо конца) загвіздок;

2) (втулка в бочке) чіп (р. чопа). Гвозди, соб. - гвіздя. Забивать (забить) гвоздём что - загвозджувати, загвоздити що, ввігнати гвіздок у що. Украшенный гвоздиками - цвяхований, вицвяхований, гвіздкований.

* * *

1) цвях, гвіздо́к, -дка́

2) перен. головне́, -о́го, основне́, осно́ва; ( самое главное) найголовні́ше

1) (ум. от Конь) коник, коничок (-чка), кониченько (м. р.), (жеребёнок) лоша (-шати; ср. р.), лошак, лошатко. -нёк-горбунок - горбоконик (-ка);

2) (для катанья по льду) ковзан (- на), ковзанок (-нка), ковзанець (-нця), ковзань (-ня), сков[б]зун, (зап.) лижва. -ки - ковзани, ковзанки, ковзанці, ковзані, сков[б]зуни (-нів), полозки (-ків), (зап.) лижви (-жов), (преим. костяные в роде лыж) нарти (-тів), (только костяные) костяниці (-ниць). Кататься на -ках - бігати ((с)ковзатися) на ковзанах;

3) (гребень кровли) гребінь (-беня), коник (-ка);

4) (лощило у сапожников) гладило, гладій (-дія), клесачка.

5) (в мельнице) риштак (-ка);

6) зоол.,насек. Gryllus - см. Кузнечик. Морской -нёк, рыба Phyllopteryx и Hippocampus - морський коник;

7) перен. (страсть, слабость) коник, пристрасть (-ти), слабість (-бости). [Ледві розбалакавсь, одразу сів на свого коника (Крим.)]. У всякого свой -нёк - кожний має свого коника, свою пристрасть. Это его -нёк - це його коник, пристрасть.

* * *

1) уменьш.-ласк. ко́ник, ко́ничок, -чка, кониче́нько; ( жеребёнок) лоша́, -ша́ти, лоша́к, -а, лоша́тко

2) ( на крыше) гре́бінь, -беня, ко́ник

3) (перен.: предмет стремлений, излюбленная тема разговоров) при́страсть, -ті; ко́ник

1) лощіння, налощування, вилощування, ґлянсування, ґлянцювання; (у сапожников) клесування;

2) (полотна, бумаги) налощування, (галом) галення;

3) (о судне) дранкування (фуг);

4) (белья: битьё вальком) прачення, прачування; (катанье) качання, (на станке) маґлювання;

5) (орехов) лузання, лущення;

6) кого - дубцювання, лупцювання;

7) (о птице) буяння, ширяння.

* * *

и Лощило лощило, гладило, гладильце; (у сапожников) клесачка.

* * *

1) (наводить лоск) лощити, налощувати, вилощувати, ґлянсувати, ґлянцювати; (у сапожников) клесувати що;

2) (ткань, бумагу) налощувати, (галом) галити що;

3) судостр. - дранкувати (корабельні фуги);

4) (бельё: бить вальком) прачити, прачувати; (катать вальком) качати (білизну), (на станке) маґлювати;

5) (орехи) лузати, лущити (горіхи);

6) кого - чистити, дуба[о]сити, дубцювати, лупцювати кого; см. Дубасить;

7) (о птице, ср. зал.) буяти, ширяти, пливти, плисти в повітрі. Лощён(н)ый, нрч. -

1) лощений, налощенний, вилощений, ґлянсований, виґлянсуваний; клесований, виклесуваний;

2) налощений, галений, вигалений. -ться -

1) (быть лощимым) лощитися, налощуватися, вилощуватися, ґлянсуватися, ґлянцюватися; бути налощуваним, ґлянсованим и т. п.;

2) (лощить себя) при[ви]гладжуватися, за[при]чісуватися.

* * *

1) см. Меряние;

2) мірка, міра; (у портных, сапожников ещё) змірок (-рка). [Естетична мірка була-б тільки частковою міркою (Єфр.). Я тобі без змірка чобіт пошию (Короленко)]. Снимать, снять -ку - брати, взяти міру (мірку), здіймати, зняти змірок з кого. [Соломон - із мене ростом, беріть з мене міру (Рудан.). Майстер здійме змірок (Короленко)]. По -ке - до міри. [Зачав робити корабель, сказано, щоб усе до міри було (Рудан.). Оті вікна пороблено до однієї міри (Лубенщ.)]. Всё ставить под одну -ку - прикладати до всього однакову мірку. Подойти под -ку (под меру) (о рекрутах) - підійти під мірку;

3) см. Мера 3.

* * *

1) мі́рка

2) см. мера 3)

1) см. Набивка;

2) (холст, набитый одною краской) вибійка, вибиванка, набиванка. [Спідничина з набиванки (Л. Укр.)];

3) (на каблуке) набійка;

4) (у сапожников) стоячка;

5) (у бочаров) набивач, набивачка;

6) валяльщ. - товкачка, праник;

7) кузнечн. - ключ (-ча);

8) (в лодке) - см. Набой 3.

* * *

1) см. набивка

2) (о ткани, узоре) ви́бійка, виби́ванка

3) ( сапожная) набі́йка

4) ( в плавильной печи) ви́стілка

5) ( инструмент) набійник, набива́ч, -а

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

1) (смола) смола;

2) (вар у сапожников) шевська смола.

* * *

виглянсувати; (у сапожников) виклисувати.

(кроильная доска у сапожников) кравальня, стільниця. [У нашого шевця все пропало: шило, молоток, кравальня (Звин.)].

1) см. Крючок 1 - 7;

2) (у кожевников) тонкий товар;

3) (у сапожников) передки (- ків), цунги (-гів);

4) (мука) підкрупиця, висівки (-вок), ґрис (-су);

5) горн. - великі кліщі (- щів).

1) ладівниця, ладунка; срвн. Патронташ;

2) (у сапожников) коробочка з чоботарським приладдям.

налощування, вилощування, наґлянсовування, наґлянцьовування; (у сапожников) клесування; (галом) галення.

налощить налощувати, налощити, вилощувати, вилощити, наґлянсовувати, наґлянсувати, виґлянсувати, наґлянцьовувати, наґлянцювати, виґлянцювати, (о мног.) поналощувати, повилощувати, понаґлянсо[цьо]вувати що; (у сапожников) клесувати, виклесувати що; (галом) галити, вигалити що. [Налощувати полотно (Харківщ.). Виґлянсував чоботи (Брацл.)]. Налощённый - налощений, вилощений, наґлянсований, виґлянсуваний, наґлянцьований, виґлянцюваний, поналощуваний, повилощуваний, понаґлянсо[цьо]вуваний; виклесуваний; вигалений. -ться -

1) налощуватися, налощитися, поналощуватися; бути налощуваним, налощеним, поналощуваним и т. п.;

2) (приобретать внешний лоск) набиратися, набратися, (о мн.) понабиратися зовнішнього полиску (зовнішньої виглади, зовнішнього поліру), вигладитися;

3) (вдоволь, сов.) налощитися, наґлянсуватися и т. п.; срв. Лощить.

налоще[і]ння, вилощення, наґлянсування, виґлянсування, наґлянцювання, виґлянцювання; (у сапожников) клесування, виклесування; (галом) галення, вигалення.

речной выкид)

I. бережняк (-ку).

II. Наносник -

1) (у сапожников) накладка;

2) (в шлеме) на(д)нісся (-сся).