Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

СХОЛАСТИКА

  • 1 схоластика

    схоластика.

    Кыргызча-орусча сөздүк > схоластика

  • 2 схоластика

    Крымскотатарский-русский словарь > схоластика

  • 3 схоластика

    схоластика

    Русско-крымскотатарский словарь (кириллица) > схоластика

  • 4 схоластика

    схоластика

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > схоластика

  • 5 схоластика

    схоластика

    Русско-казахский терминологический словарь "Философия и политология" > схоластика

  • 6 схоластика

    схоластика

    Русско-таджикский словарь > схоластика

  • 7 схоластика

    схоластика ж Scholastik f (тж. перен.)

    БНРС > схоластика

  • 8 схоластика

    схоластика
    פִּלפּוּל ז'; סכוֹלַסטִיקָה נ'; הִתפַּלפְּלוּת נ'

    Русско-ивритский словарь > схоластика

  • 9 схоластика

    I СХОЛАСТИКА ( від грецьк. σχολαστικόζ - вчений) - шкільна наука, шкільний рух у період західнохристиянського Середньовіччя; релігійно-філософські вчення, що, на противагу містиці, вбачали шлях осягнення Бога в логіці та дискурсі. Для С. (IX - XIV ст.) характерним є те, що наука і філософія ґрунтувалися на християнських істинах, які мали свій вираз у догмах. Водночас було висловлено багато думок, що не узгоджувались із догмами християнства, особливо під виглядом вчення про двоїсту істину. В розвитку С. виділяють три етапи: ранній, середній і пізній. Рання С. (IX - XII ст.) стоїть на ґрунті нерозчленовування, взаємопроникнення науки, філософії, теології. Будується на платонізмі і неоплатонізмі, вивчає і систематизує філософські здобутки патристичної доби. Характеризується оформленням схоластичного методу ("sic et non" - "так чи ні") у зв'язку з осмисленням специфічної цінності та специфічних результатів діяльності розсудку і з дискусією про універсали. Визначними представниками першого періоду С. були Мавр, Гуго з Сен-Віктора, Алкуїн, Еріугена, Росцелін, Абеляр, Б. і Т. Шартрські, Поретанський, Конш, Клервоський, Кентерберійський та ін С. ередня С. (XIII ст.) характеризується остаточним розмежуванням науки і філософії (особливо натурфілософії) та теології, а також поширенням впливу вчення Аристотеля. Формується філософія великих орденів, особливо францисканського і домініканського, набувають свого завершення релігійно-філософські системи Альберта Великого, Гельського, Бонавентури, Томи Аквінського, Дунса Скота, Векона та ін. Дискусії між послідовниками Августина, Аристотеля і Авероеса; між томістами і скотистами стосуються доказів буття Бога, божественного творіння, шляхів вирішення проблем універсалій, співвідношення віри і розуму. Це час великих філософсько-теологічних енциклопедій. Для пізньої С. (XIV - XV ст.) характерні раціоналістична систематизація (внаслідок якої С. набула негативного змісту), подальше формування природознавчого та натурфілософського мислення, розробка логіки та метафізики ірраціоналістичного спрямування, остаточне відмежування містики від церковної теології. У зв'язку з тим, що з поч. XIV ст. церква вже остаточно віддала перевагу томізму, С. стала складовою історії томізму. Найвпливовіші представники пізньої С.: Альберт Саксонський, Кузанський, Буридан, Орезмський, Оккам, Дайте та ін. У періоди Гуманізму, Відродження, Реформації схоластика перестала бути єдино можливою формою західної науки і філософії.
    О. Александрова
    [br]
    II СХОЛАСТИКА в Україні - схоластична філософія в Україні розвивалася в КМА, в єзуїтських колегіумах та протестантських навчальних закладах. В єзуїтських колегіумах вона набула вигляду оновленої християнської філософії у формі "протестантської схоластики", зразком якої могла бути та її версія, яку в межах лютеранства утворив Меланхтон. У КМА була сформована православна версія постренесансної, барокової схоластики. Вона була необхідним етапом історико-філософської еволюції в Україні, де впродовж тривалого часу домінувала спіритуалістично-містична традиція В. иникнення С. в У. було спричинене внутрішньою логікою розвитку вітчизняної філософської думки, а стимулювалося зовнішніми чинниками - необхідністю навчитися утверджувати в релігійній полеміці свою віру і спростовувати докази на користь іншої конфесії. В межах барокової С. в У. сформувалася традиція суворого, ретельного та екзантного ставлення до думок, звичка мислити в поняттях і повага до теоретичної думки загалом. Барокова С. в У. здійснила духовний синтез величезної ваги - не тільки поєднала Середньовіччя з Античністю в її ренесансній інтерпретації, а й синтезувала здобутки вітчизняної думки домогилянської доби, що тяжіли до греко-візантійських і балканських православних духовних традицій із надбаннями західної філософії різних історикофілософських рівнів - від античного до новітнього. Вона дала поштовх до розвитку в Україні власних версій раціоналістичного й ірраціоналістичного ґатунку, які на той час розвивалися західною філософією.
    Я. Стратій

    Філософський енциклопедичний словник > схоластика

  • 10 схоластика

    1. ж
    схоластика
    формаль, яһалма логик дәлилдәр ярҙамында дин догматтарына теоретик аңлатма биреү маҡсатын ҡуйған Урта быуаттағы фәлсәфәүи йүнәлеш
    2. ж
    схоластика
    тормоштан, тәжрибәнән айырылған формаль белем; буш аҡыл һатыу

    Русско-башкирский словарь > схоластика

  • 11 схоластика

    филос. схоластика.

    Якутско-русский словарь > схоластика

  • 12 схоластика

    ж
    а) филос. урта гасырларда коры фикерләүгә, формаль логик аргументларга, дин догмаларына нигезләнеп төзелгән, чынбарлыктан ерак булган идеалистик философик система
    б) тормыш һәм практикадан ерак булган, тәҗрибәдә тикшерелмәгән белем, коры фәлсәфә, мәгънәсез бәхәсләшү

    Русско-татарский словарь > схоластика

  • 13 схоластика

    (средневековая философия в Европе 11-14 вв., стремившаяся дать теоретическое обоснование религ. мировоззрению) Scholasticism

    Русско-английский словарь религиозной лексики > схоластика

  • 14 схоластика

    scholasticism имя существительное:

    Русско-английский синонимический словарь > схоластика

  • 15 схоластика

    ж
    1. филос. схоластика (фалсафаи асримиёнагии динии идеалистӣ; яке аз асосҳои илми илоҳиёт)
    2. перен. оқилтарошии бесамара, зоҳирбинӣ

    Русско-таджикский словарь > схоластика

  • 16 схоластика

    жен. scholasticism
    схоласт|ика - ж.
    1. филос. scholasticism;

    2. (буквоедство) pedantry;
    ~ический
    3. филос. scholastic;

    4. (формальный) pedantic, dryasdust.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > схоластика

  • 17 схоластика

    ж
    Scholastik f (тж. перен.)

    БНРС > схоластика

  • 18 схоластика

    ж.

    БФРС > схоластика

  • 19 схоластика

    ж.
    escolástica f, escolasticismo m

    БИРС > схоластика

  • 20 схоластика

    ж.
    1) филос. scolastica

    Большой итальяно-русский словарь > схоластика

Страницы

См. также в других словарях:

  • СХОЛАСТИКА — (лат. scholastica, от греч. scholastikos школьный, ученый) тип религиозной философии, характеризующийся принципиальным подчинением примату теологии, соединением догматических предпосылок с рационалистической методикой и особым интересом к… …   Философская энциклопедия

  • СХОЛАСТИКА — (от лат. scholasticus принадлежащий школе). Смешение философии и теологии, характеризующее собою направление человеческой мысли в средние века. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. СХОЛАСТИКА лат.… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • СХОЛАСТИКА — (от греческого scholastikos школьный, ученый), тип религиозной философии, характеризующийся соединением теолого догматических предпосылок с рационалистической методикой и интересом к формально логическим проблемам. Получила наибольшее развитие в… …   Современная энциклопедия

  • СХОЛАСТИКА — (от греч. scholastikos школьный ученый), тип религиозной философии, характеризующийся соединением теологодогматических предпосылок с рационалистической методикой и интересом к формально логическим проблемам; получила наибольшее развитие в Зап.… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Схоластика — (гр. sсhоlа – мектеп, лат. sсһоlаstіса – мектептік диспуттар) – орта ғасырдағы батысеуропалық діни философиялық ілімдердің жалпы аты. Ол патристика негіздеген христиандық догматиканы (философияны) уағыздау, таратумен айналысты. Толық, абсолютті… …   Философиялық терминдердің сөздігі

  • Схоластика — (от греческого scholastikos школьный, ученый), тип религиозной философии, характеризующийся соединением теолого–догматических предпосылок с рационалистической методикой и интересом к формально–логическим проблемам. Получила наибольшее развитие в… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • Схоластика —  Схоластика  ♦ Scolastique    Учение и приемы школы, то есть, в наиболее распространенном толковании термина, – средневековых европейских университетов. Схоластика – это смесь христианского богословия и древнегреческой философии (в первую очередь …   Философский словарь Спонвиля

  • схоластика — начетничество, догматизм, калам, гелертерство, умствование, талмудизм Словарь русских синонимов. схоластика начётничество, талмудизм; гелертерство (книжн.) см. также догматизм Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русски …   Словарь синонимов

  • СХОЛАСТИКА — (греч. schola ученая беседа, школа и лат. scholastica ученый) интеллектуальный феномен средневековой и постсредневековой европейской культуры в рамках теолого философской традиции, ставивший своей целью рациональное обоснование и систематическую… …   История Философии: Энциклопедия

  • СХОЛАСТИКА — (греч. schola ученая беседа, школа и лат. scholaslica ученый) интеллектуальный феномен средневековой и постсредневековой европейской культуры в рамках теолого философской традиции, ставивший своей целью рациональное обоснование и систематическую… …   Новейший философский словарь

  • СХОЛАСТИКА — СХОЛАСТИКА, схоластики, мн. нет, жен. (греч. scholastike от schole школа). 1. Общее название средневековой идеалистической философии, строившей философскую систему не на анализе действительности, а на догматах церкви (филос., ист.). 2. Знание,… …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»