-
1 инструмент
струмент, інструмент (-та). [Музичний, хірургічний інструмент. Вона ніяк не вміла керувати тими струментами (Грінч.)]; (прибор) прилад (-ду), (орудие) струмент (-ту), приладдя, знаряд (-ду), знаряддя, справа, справилля (ср. р.), (утварь) начиння (ср. р.), (провинц.) майстерія, струмеція. [Приладдя (знаряддя) хірургічне, астрономічне, фізичне, математичне. Муляр завісив голову, взяв під паху свій мішок з начинням і пішов (Франко). Заграв-би вам, та бачите, - справи нема, учора був на базарі - кобза зопсувалась (Шевч.). Всяке справилля про пожежу (Лубенщ.). У того стельмаха майстерії на два вози не забереш: самих сокир п'ять чи більше либонь (Канівщ.). Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе (Грінч. II)].* * *1) (о единичном орудии, приборе) інструме́нт, -а, начи́ння; диал. зна́ряд, -а2) собир. інструме́нт, -у, начи́ння; диал. зна́ряд, -у -
2 кипятить
вскипятить что кип'ятити, закип'ятити що. -тить воду - окріп гріти, нагріти, окропити, зокропити, варити, зварити воду. -тить молоко - (на огне) варити, зварити, (в духу) парити, спарити, пря[а]жити, прягти, спря[а]жити, затоплювати, затопити молоко. [Заходилась гріти окропи, щоб сорочки золити (бучить) (М. Грінч.). Спарила два глечики молока (Київщ.)]. Кипятить, прокипятить хирург. инструменты - кип'ятити, викип'ятити хірургічне начиння (струмент). Кипячённый - (о жидкости) зокроплений, варений, грітий, прокипілий; (о молоке) варене, (в духу) (с)парене, (с)пря[а]жене (молоко); (о хирург. инструментах) прокипіле, викип'ячене хірургічне начиння (струмент). [Воду п'ємо варену (зокроплену), а сирової не п'ємо (М. Грінч.). Не пий непрокипілої води (Крим.)].* * *кип'яти́ти -
3 измерительный
виміровий, вимірювальний; мірний, міряльний. [Вимірові пристрої (Тур.). Міряльний струмент (Бонд. вироб.)]. -льный прибор - виміровий прилад.* * *вимі́рювальний -
4 изнашивание
Износка (одежды) зношування, зносіння, (обуви) стоптування, (организма) виснажування, знесилювання; оконч. зношення, стоптання, виснаження, знесилення чого. -ние машин, инструментов - спрацьовування (оконч. спрацювання) машин, струментів.* * *зно́шування, вино́шування; сто́птування; спрацьо́вування; висна́жування -
5 инструментарий
струментар (-ря), струмент (-ту), знаряддя.* * *спец.інструмента́рій, -рію -
6 орудие
1) знаряддя, знаряд (-ду), наряддя, начиння (обычно для ремесла), справа (хозяйств.), струмент. [У шевця добре начиння. До всякого діла треба струменту]. -дия производства - знаряддя (до) виробу, продукції. Земледельческие -дия - хліборобське знаряддя, наряддя, -ка справа. -дие питки, муки - мучило (гал.);2) (воен.) гармата. Лёгкое, тяжёлое -дие - легка, важка гармата. Осадное -дие - гармата до облоги;3) (отвлечённ.: средство) знаряддя, знаряд. [Мова - знаряддя думки. Він повернув свою музу в знаряддя сліпої зненависти (Єфр.)]. Он слепое -дие его воли - він сліпе знаряддя його волі. -дие обмена - знаряддя до міньби.* * *1) знаря́ддя; (инструмент, приспособление) начи́ння; диал. знаря́д, -у; зна́діб, -доба2) воен. гарма́та -
7 прибор
1) см. Приборка;2) пристрій (-строю), прилад (-ду), приряд (-ду), апарат (-ту), соб. приладдя (-ддя), наряддя, начиння, справа, снасть (-сти), струмент (-ту), справилля. [Без пристрою і блохи не вб'єш (Приказка)]. Химический -бор - хемічний апарат, пристрій. Чайный -бор - чайне наряддя, приладдя, чайний сервіс. [Виносили стакани та наряддя до самовара (Н.-Лев.)]. Столовый -бор - а) куверт (-ту); б) столове наряддя, накриття. Накрыть, приготовить стол на 10 -боров - накрити, налаштувати стіл на десять кувертів, на десять чоловіка (осіб). Кухонный -бор - кухе[о]нна справа, кухе[о]нне начиння. Письменный -бор - приладдя до писання. Самопишущий -бор - самописний пристрій. Чертёжный -бор - рисувальний пристрій, приладдя до рисування, до креслення. Брильный или бритвенный -бор - бритовне, голільне приладдя. Водомерный -бор - водомірний апарат, водомір (-ру). Измерительный -бор - вимірний прилад. Швейный -бор - швацьке, кравецьке приладдя. Оконный -бор - приряд віконний. Дорожный -бор - дорожня снасть (-ти). -бор колёс для телеги - стан коліс. Рыболовный -бор - рибальська снасть (-сти), рибальська справа.* * *I1) (приспособление, аппарат) при́лад, -а, -уприбо́ры — мн. при́лади, -дів; (собир.: приспособления) прила́ддя
измери́тельный \прибор — вимі́рювальний при́лад
2) ( набор) набі́р, -бо́ру, прибо́р, -у; ( комплект принадлежностей) прила́ддяоко́нный \прибор — віко́нний набі́р
IIстоло́вый \прибор — столо́вий прибо́р; куве́рт
при́браність, -ності; ( порядок) поря́док, -дку; ( опрятность) оха́йність, че́пурність -
8 придумывать
придумать придумувати, придумати (о мног. попридумувати), надумувати, надумати, пригадувати, пригадати, здумувати, здумати, вигадувати, вигадати, вимудровувати, вимудрувати, намислювати, намислити, змислювати, змислити, вимислювати, вимислити, вимірковувати, виміркувати, прирозуміти. [Придумав на всім хлібі колос стеребити (Рудан.). Що доброго надумали? (Грінч.). Вигадали такий струмент, що виміря кожну високість (Кон.). Треба було виміркувати що инше (Основа, 1862)]. -вать, -мать способ, средство - добирати, добрати способу. Придуманный - придуманий, надуманий, пригаданий, вигаданий, вимудруваний, виміркуваний, намислений, змислений.* * *несов.; сов. - прид`уматьприду́мувати, приду́мати и поприду́мувати; прига́дувати, пригада́ти, несов. примудрува́ти, ви́міркувати; ( измышлять) вига́дувати, ви́гадати и повига́дувати, виду́мувати, ви́думати и повиду́мувати, несов. ви́метикувати, зми́слити -
9 Исследывать
исследовать досліджувати, дослідити, (реже: проследить) висліджувати, вислідити що, (доходить разбирательством) доходити, дійти чого, (узнавать) дізнавати, дізнати що, чого, (разведывать) розвідувати, розвідати що, (о мн.) подосліджувати, повисліджувати що, подоходити чого, порозвідувати що. [Досліджувати історичні, соціяльні події (Крим.). Народ має свою культуру і спершу треба знати її, дослідити (Грінч.). Він надійшов ближче і почав уважливо дізнавати струмент (рояль), нагинаючись до землі (Корол.). Всякої речі сами по джерелах історичних доходять (всё исследуют сами по историч. источникам) (Куліш)]. -вать отдалённые страны - досліджувати, дослідити далекі краї. -вать кровь - досліджувати, дослідити кров. -вать больного - (осматривать) оглядати, оглянути слабого, (делать над больн. исследования) досліджувати, дослідити слабого. -вать рану зондом - пробувати, випробувати, глядіти, поглядіти рану зондом (дротиком). -вать место преступления - обсліджувати, обслідувати (знач. сов. и несов.), сов. обслідити місце злочину. Тщательно -вать что - пильно досліджувати, дослідити що. Исследуемый - досліджуваний. Исследованный - досліджений, висліджений. -ться - досліджуватися, бути дослідженим. -
10 резчицкий
επ.1. κοπτικός, του κόπτη..2. γλυπτικός, του γλύπτη, του σκαλιστή•резчицкий инстру-струмент το γλύφανο.
См. также в других словарях:
струмент — СТРУМЕНТ. диал, прост. 1. Инструмент, любое орудие. – Оставь в покое струмент. Наяришь еще хребтину, мозоли кровяные натрешь (1. 247). 2. перен., экспр. Мужские половые органы. – У мя щипкий навар в шальварах. Накипело, струмент гирей висит (2.… … Словарь трилогии «Государева вотчина»
СТРУМЕНТ — муж. лат. инструмент, снаряд, орудие. У немца на все струмент есть. У кого больно чист струмент, тот плохой мастер (плохой работник). Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
струмент — а і у, ч., розм. Те саме, що інструмент … Український тлумачний словник
струмент — Струмент: інструмент [51] … Толковый украинский словарь
струмент — іменник чоловічого роду розм … Орфографічний словник української мови
У немца на все струмент есть. — У немца на все струмент есть. См. НАРОД ЯЗЫК У немца на все струмент есть. См. РЕМЕСЛО СНАРЯД … В.И. Даль. Пословицы русского народа
У кого больно чист струмент, тот плохой мастер. — (плохой работник). См. РЕМЕСЛО СНАРЯД … В.И. Даль. Пословицы русского народа
инструментальная музыка — на музыкальных инструментах, не вокальная (пение) Ср. Инструмент (народн. струмент) вообще орудие, снаряд, устройство для какой либо работы. Ср. У немца на все струмент есть . Ср. И ноты есть у нас, и инструменты есть; Скажи лишь, как нам сесть.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
РЕМЕСЛО - СНАРЯД — Зубами супони не натянешь. Голыми руками ежа не ухватишь. Коли гужи плохи, кладь береги! Надсажен конь недалеко везет. На леченой кобыле недалеко уедешь. На худой лошадке поскорей в сторонку. На хорошей лошадке по дорожке, а на худой по сторонке … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Одоевский, князь Владимир Феодорович — известный русский писатель и общественный деятель. Род. в Москве, 30 июля 1803 года, и был последним представителем одной из старейших ветвей рода Рюриковичей, происходя по прямой линии от князя черниговского Михаила Всеволодовича, замученного в… … Большая биографическая энциклопедия
Сварочное оборудование — машины, аппараты и приспособления, необходимые для изготовления из заготовок сварных изделий. Комплекс технологически связанного между собой С. о. для выполнения сварочных работ при том или ином участии сварщика называется сварочным… … Большая советская энциклопедия