-
1 нарекание
1) (действие) - а) нарікання, називання, на(й)меновування кого, чого ким, чим; б) настановляння кого ким, за кого, на кого; в) нарікання, ремствування на кого, дорікання, докоряння кому. Срв. Нарекать;2) (укоризна) нарікання, ремствування, ремство, дорікання, докір (-кору), жаль (-лю), (худая слава) поговір (-вору). [Годі тепера! ні скарг, ані плачу, ні нарікання на долю, - кінець! (Л. Укр.). Ремства прости мені гріх! (Щогол.). Народ, темний і затурканий, багато справедливих жалів може поставити в рахунок інтелігенції (Рада). Ліпше хай моє перейде, та щоб не було поговору на мене, що їх скривдив (Харк.)].* * *1) наріка́ння; назива́ння2) ( на кого-что - упрёк) нарікання (на кого-що), доріка́ння (кому-чому) -
2 претензия
1) (притязание) претенсія, домагання. [Зректися претенсій на завойовані частини України (Н. Рада). Наш розум повинен відректися від свого домагання на абсолютне (Основа 1915)]. Человек с большими -зиями, с -зиями на оригинальность - людина з великими претенсіями, з претенсіями на оригінальність. Одета с -зиею - одягнена, убрана, виряджена з (великими) примхами. Заявлять, пред'являть -зию на что-н. - претендувати на що. [Ще пан Ян претендує, либонь йому не додано якоїсь там частки з батьківщини (О. Лев.)];2) (неудовольствие) претенсія, ремст (-ту), ремсть (-ти), ремство, пеня, нарікання. Быть в -зии на кого, иметь -зию к кому и на кого - бути в претенсії на кого, мати претенсію до кого, ремствувати(ся), ремститя(ся), ремст(ь) мати на кого, рапотити, нарікати на кого. [Афвтор не буде в претенсії (Крим.). Він на мене ремст(ь) має (Київщ.). Не сердьтесь і не ремствуйте на мене (Звин.). Хотів порубати тютюн, дак боявся, щоб не рапотили (Борз.)]. Не будьте на меня в -зии, если… - не ремствуйте (не поремствуйте) на мене, коли… Вероятно никто не будет на меня в -зии за это - певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш).* * *прете́нзія, наріка́ння; диал. рели́ст, -у
См. также в других словарях:
РЕМСТВО — ? ср., курск. ненависть, злоба, досада или злопамятство. Ремствовать кого ненавидеть, преследовать. С этим должно быть в связи: держать ренку ниж ард., ренку гнать, калуж. мос., негодовать на кого, сердиться, мстить, вредить кому; вероятно от… … Толковый словарь Даля
ремство — ненависть, злоба, досада , ремствовать ненавидеть (Даль), укр. ремство недовольство , ремст – то же, ремствувати быть недовольным . Маценауэр (LF 16, 181) сравнивает с лит. susirem̃ti, remiù упереться против к. л. , susiramstyti – то же; см.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ремство — а, с. Невдоволення ким , чим небудь, нарікання на когось, щось … Український тлумачний словник
ремство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
шамранє — ремство, нарікання; обурення … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
РЕТИВЫЙ — РЕТИВЫЙ, усердный, горячий, пылкий на дело, старательный, ревностный, ражий духом. Ретивый парень, работник. Ретив в бою. Ретивый конь. Ретивая пчела. | архан. вспыльчивый, сердитый. Ретивому коню тот же корм, а работы вдвое. Ретивая лошадка… … Толковый словарь Даля
РЕТЬ — РЕТЬ, см. ретивый и ремство. II. РЕТЬ реять. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
РЕТЬ — РЕТЬ, см. ретивый и ремство. II. РЕТЬ реять. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ремст — у, ч., діал. Ремство … Український тлумачний словник
скарга — 1) (висловлення незадоволення, суму із приводу неприємностей, болю, горя тощо), нарікання, ремство, ремствування, бідкання, порікування, жаль перев. мн., стогін, погудка, ламентація; ниття (набридливі скарги); літанія (скарги, нарікання) 2)… … Словник синонімів української мови
