Пута

meat. Schlingkette (разгов. сокращение)

см. Путы.

clog

clogs

fetterlock

gyves

pastern

—

и Пута пута, (на птиц) боркальці; см. Путо. [Ой на волики налигачі, а на коники пута (Метл.). Визволення людини з усіх пут і кайданів (Єфр.). У пута кутії не куй, в склепи глибокі не муруй (Шевч.)]. Надевать, накладывать путы[а] (путать) - путати кого. [Швидче путай кобилу (Сл. Гр.)].

* * *

1) ( для связывания ног лошади) пу́та, род. п. пут

2) прям., перен. пу́та; ( кандалы) кайда́ни, -нів

1) кайдани, заліза (мн.) (реже) залізо, соб. заліззя, закови, (залізні, кутії) пута, окови. Срв. Кандалы. В -вах - у кайданах, у заліззю;

2) неволя, ярмо, кормига. Попасть в - вы - впасти в кайдани. Налагать -вы - в кайдани кувати кого, накладати пута, ярмо на кого. Сбросить с себя -вы - порвати (розбити) кайдани (пута), скинути ярмо.

* * *

1) око́ви, род. п. око́в; зако́ви, зако́в, -у; ( кандалы) кайда́ни, -нів; ( железы) залі́за, -лі́з, залі́зо; ( путы) пу́та, род. п. пут

2) перен. кайда́ни, око́ви, зако́ви, пу́та

путо (мн. пута); см. Путы. [Коняка брязкає залізним путом (Коцюб.). Літа на душу накладають пута (Франко)].

* * *

1) см. путы

2) (ремень, соединяющий две части цепа) ка́пиця

meat. (пута) laccetto

1) ( кого-что) тартып китерү (күчерү)

2) перен. ( кого-что) (привлечь) үз ягыңа тарту, үз яныңа алу, тарту, ияртү

3) ( что), полигр. күчерү, икенче биткә чыгару ( наборның бер өлешен)

4) ( что) яңадан тарту, яңадан кидерү

5) ( кого-что) артык кысып буу; үтә тыгыз бәйләү

6) (кого-что и без доп.) (перевесить) басу, баса төшү, авыррак тарту, авыррак килү

7) (кого-что и без доп.), разг. ( оказаться сильнее) тартышып җиңү, өстен чыгу

1) ( кого-что) эләктереп (тотып) алу, кулга төшерү

2) ( кого-что) уратып бәйләү, әйләндереп алу, буып кую

3) ( что) тотып (эләктереп) алу

4) ( что) тынны кысу, кысып алу, буып тору, тын кысылу

5) перен.; разг. (что, чего и без доп.) ашык-пошык капкалап алу, тиз-тиз генә тамак ялгап алу

6) перен.; разг. (что, чего и без доп.) бурычка (әҗәткә, көтәчәккә) алып тору

7) перен.; безл.; разг. ( проявить неумеренность) арттырып җибәрү, артыгын кылану

1) (ремень, кушак) билбау, пута, бил каешы

2) бил

3) геогр. пояс, зона

4) эк. пояс

•

- кланяться в пояс

1) залізо (ум. залізце, увел. залізяка). Группа железа - залізники (р. -ків), група заліза. Листовое -зо - листове залізо, (залізна) бляха. Ковкое -зо - ковне (штабове) залізо. Хлористое -зо - залізистий хлорак. Хлорное -зо - залізяний хлорак. Куй -зо, пока горячо - коваль клепле, поки тепле. Раскалённое -зо - розпечене (розпалене, розжарене) залізо;

2) железа (мн.) - пута (р. пут), кайдани, (поэтич.) заліза (р. -ліз). [Бути-ж мені у неволі, у залізах, у заковах (Пісня)].

* * *

1) залі́зо ( метал), Фе́рум ( елемент); ( жесть) бля́ха; собир. залі́ззя, залізя́ччя

2)

1) кайдани (-нів) (в прям. и перен. знач.), соб. кайдання, диал. кайданиці (-ниць) (Шух.), ум. кайданики, кайданочки (-чків), соб. кайданнячко; заліза (иногда залізо, соб. заліззя), закови (-вів), (путы) пута (р. пут). [Угору руки підіймали, кайданами забряжчали (АД. І.). Поховайте та вставайте, кайдани порвіте (Шевч.). Визволення людини з усіх пут і кайданів (Єфр.). Нудився наш Левко у залізах, сидячи в холодній (Квітка). Бути-ж мені у неволі, у залізі, у заковах (Пісня)]. -лы ручные, ножные - кайдани на руки, на ноги или ручані, ножані кайдани. -лы ручные - (зап.) кайданки (-нок) (Голов.). -лы замочные, глухие - кайдани замикані, кайдани заклепані. Забить в -лы кого - забити, закувати и закути в кайдани кого, у заліза взяти кого. Заковывать в -лы - заковувати, кувати в кайдани, в заліза кого. Надеть -лы на кого - кайдани надіти на кого, у заліза, у кайдани узяти кого. [Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре (Федьк.)]. Налагать -лы на кого - в кайдани кувати кого, накладати заліза на кого. [Накладай на нього заліза, щоб знов не втік (Тобіл.)]. Попасть в -лы - впасти в кайдани. Отбить -лы (снять самовольно) - розбити кайдани. Снять -лы - зняти кайдани з кого. [Не міг зняти кайдани важкі (Ворон.)]. Думу в -лы не забьёшь - думку в кайдани не закуєш;

2) (тяжкая обязанность) неволя, ярмо, кормига.

* * *

батіг (-тога), соб. батіжжя и батожжя, пута, (плеть) нагай (-гая), нагайка, малахай (- хая), малахайка, канчук (-ка), кантура, (хлыст) карбач (-ча), карбун (-на); (длинный бич) бату[ю]га, батура, батурмен (-на), файда, канчабура, (длинный пастуший) байбара; (опис.) поганяйло, лякачка, джиґуха. [Ремінний батіг ляснув серед Гнідкової спини (Мирн.). Він бачив уже валку саней з колодами, зігнуті спини, підняті пуги (Коцюб.)]. Конец -та - швигар (-ря), (приделываемый для хлопанья) лускавка, пукалка, тре[і]пачка. Бить, стегать, отстегать -том кого - бити батогом, батожити, вибатожити кого, дати канчуків кому; (наказывая) карати, покарати батогами (канчуками) кого. Вытянуть -том кого - потягти (зміряти) кого батогом. На -те далеко не уедешь - на батозі далеко не заїдеш; батогом багато не в'їдеш. -ты вьёт да собак бьёт - байдики (байди, баглаї) б'є; байдикує; собак б'є.

* * *

(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].

* * *