-
1 постнический
-
2 позавтракать
поснідати, (гал.) поснідкувати. [Як не прийдеш обідати, прийди поснідати (Чуб.)].* * *посні́дати; ( слегка) підсні́дати -
3 отзавтракать
поснідати. Прошу ко мне -ракать - прошу (прохаю) до мене на сніданок.* * *посні́дати; відсні́дати -
4 постница
-
5 завтракать
позавтракать снідати, поснідати чим. Кончать, кончить -кать - доснідувати, доснідати. Завтракающий, -щая, сущ. - снідальник, снідальниця.* * *сні́дати -
6 закусывать
закусатьI. 1) кого (загрызать, заедать) - загризати, загризти, заїдати, заїсти кого;2) почати (взяти, стати) кусати що. Он -сал губы - він почав (узяв) кусати губи.II. Закусывать, закусить -1) что - закушувати (закусувати, закусювати), закусити (напр., губу, язика). [Руфін закушує з досади губу (Л. Укр.). Неласкаво одгризнувсь я, закусуючи губу (Крим.)]. Он больно -сил язык - він боляче прикусив (укусив) язика. -сить язык (замолкнуть) - прикусити язика (язик), укуситися за язик. -сить удила - заїсти (стиснути) вудила, вгризтися в вудила;2) что (заедать) - закушу[сю]вати, закусити чим, заїдати, заїсти чим; (теснее: завтракать) снідати, поснідати; (вообще подкрепиться) підживлятися, підживитися. [Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув (Котл.). Довго що випивали та закусювали (Грінч.). Оддала хазяйці чарку в руки, закусивши хлібом та салом (Н.-Лев.). Сидить собі коло столу, вишняк попиває, що висмалить, їдну чарку, то і заїдає (Руданськ.)]. По первой не -вают - по одній (по першій) не закушують (Номис). Закушенный - закушений, прикушений, заїджений.* * *I несов.; сов. - закус`ить( зажимать зубами) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сишII несов.; сов. - закус`ить\закусывать сить язы́к — перен. прикуси́ти язика́ (язи́к), удержа́ти язика́ (язи́к) [за зуба́ми], припну́ти язика́ (язи́к)
1) (есть немного, наскоро) заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш, перехо́плювати, перехопи́ти; сов. попої́сти, -ї́м, -їси́; ( перед обедом) підобі́дувати, -дую, -дуєш, підобі́дати; ( перед ужином) підвече́рювати, -рюю, -рюєш и підвечі́ркувати, підвече́ряти; (сов.: перед завтраком) підсні́дати2) (заедать выпитое, съеденное) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, заїда́ти, заї́сти3) ( надкусывать) надку́шувати, надкуси́ти -
7 откушать
1) ( окончить еду) кінчи́ти (скінчи́ти) ї́сти; ( позавтракать) посні́дати; ( пообедать) пообі́дати; ( поужинать) повече́ряти; ( напиться) напи́тися [ча́ю, ка́ви] -
8 отъедать
отъесть1) (кончить есть) поїсти, попоїсти, кінчати, скінчити їсти;2) від'їдати, від'їсти. [Позичив господині десять карбованців, а тепер від'їдаю];3) (отгрызть) від'їдати, від'їсти. См. Отгрызать. [Миші від'їли рибі хвоста]. Отъеденный - від'їдений.* * *несов.; сов. - отъ`есть1) від'їда́ти, від'ї́сти2) (несов.: кончить есть) з'ї́сти; ( кончить еду) пої́сти; ( позавтракать) посні́дати; ( пообедать) пообі́дати; ( поужинать) повече́ряти -
9 прибывать
прибыть1) (увеличиваться, прибавляться) прибувати, прибути, підбувати, підбути, більшати, побільшати. [Прибуло дня на курячу п'ядь (Чуб.). І мов сила нова у грудях прибува (Самійл.). А дівчаток все більша, більша (Проскурівна)]. Вода в реке -вает, - была - води в річці прибуває, прибуло (підбуває, підбуло) и вода в річці прибуває, прибула, підіймається, піднялась. [Понад берегами вода прибуває (Грінч. III). Води в ставку після дощу прибуло (Ум.)];2) (прийти, приехать) прибувати, прибути куди, до кого, (о поезде) приходити, прийти, пристигати, пристигти, достатися до чого, ставати, стати и станути де. [Вже хутко прибудем додому (Л. Укр.). Прибуває кошовий в північну столицю (Рудан.). А тим часом прибув Мініх аж до Перекопу (Рудан.). Назустріч йому (венецькому послові) пристигла в Черкаси гординська чата (Куліш). Сим конем скоро у Харкові станеш (Зміїв.). Скоро вони до Пілосців достались (Ніщ.)]. Поезд -вает в 7 час. вечера - поїзд приходить о сьомій годині вечора. -быть в гости - пригостити, загостити. [Ми пригостили до Илаша (Федьк.)]. Прибывший - прибулий, прибутній, сущ. прибулець (-льця). [Запрошували прибулих козаків поснідать (Стор.). Се прибутній чоловік (Звяг.)].* * *несов.; сов. - приб`ытьприбува́ти, прибу́ти; ( о воде) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися -
10 постник
-
11 постная еда
нішчыміца; нішчымніца; посніца; посьніца
См. также в других словарях:
ПОСН — производственно отраслевые сметные нормы Пример использования ПОСН 81 2 49 … Словарь сокращений и аббревиатур
поснёсший — прил., кол во синонимов: 1 • поснесший (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
посніданок — іменник чоловічого роду розм … Орфографічний словник української мови
поснідати — дієслово доконаного виду з їсти сніданок … Орфографічний словник української мови
посніданок — нку, ч., розм. Другий, пізніший сніданок … Український тлумачний словник
поснідати — аю, аєш, док., неперех. і розм. перех. Поїсти вранці, з їсти сніданок. || чим, розм. що. З їсти що небудь уранці на сніданок … Український тлумачний словник
поснідати — [поус( )н’і/датие] айу, айеиш … Орфоепічний словник української мови
СМЕТНЫЙ НОРМАТИВ — Текст удалён из статьи из за подозрения в нарушении авторских прав Текст, ранее находившийся на этой странице, заподозрен в нарушении авторских прав на текст из следующего источника: http://www.kccs.ru/cgi bin/main.pl?type=news subtype=news fname … Википедия
поснесший — прил., кол во синонимов: 3 • посмывший (2) • поснёсший (1) • снесший (43) Словарь … Словарь синонимов
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
переснідати — аю, аєш, док., розм. Поснідати нашвидку … Український тлумачний словник
