-
1 исцеловать
обцілува́ти; ви́цілувати -
2 обцелованный
обціло́ваний -
3 обцеловывать
обцеловать виціловувати, вицілувати, обціловувати, обцілувати. [Припав до неї, вицілував їй руки (Квітка)].* * *несов.; сов. - обцелов`атьобціло́вувати, обцілува́ти и пообціло́вувати; виціло́вувати, ви́цілувати -
4 Зацеловывать
зацеловать заціловувати, зацілувати, обціловувати, обцілувати, (о мн.) поза[об]ціловувати. [Візьме дитину, обцілує її (Крим.)]. Зацелованный - зацілований, обцілований. -
5 поцелуй
поцілунок, цілунок (-нка). -луи, мн. - поцілунки, цілування. [Обійми, поцілунки, а за кілька годин я уже їхав (Коцюб.). За один її цілунок най горю сто тисяч літ (Франко). Не словами, цілуванням любощі говорять (Куліш)]. Предательский, Иудин -луй - юдин поцілунок. Покрывать, покрыть -луями кого, что - вкривати, вкрити поцілунками, виціловувати, вицілувати, вцілувати, обціловувати, обцілувати кого, що. Срв. Обцеловывать. [І руці, і нозі вцілую і буду пестить як дитину (Пачовськ.)].* * *поцілу́нок, -нку; цілу́нок; цмок -
6 неизвестно
сказ. безл. предл. невідомо, не знати, (невесть: не знати[ь], незвісно, нема(є) відома. [Втік невідомо куди (М. Вовч.). Що то було за божище, - невідомо (Л. Укр.). Ну, не, знати ще, що воно буде (Франко). Що з їм сталося, - не знати (Грінч.). Не знати, скільки в цих оповіданнях було правди (Грінч.). Не знати куди поїхав (Вінниччина). Не знати в яку пору (Рудан.). Не знать по-якому говорять (Сл. Гр.). Незвісно, чи багато людей прихилилося до штунди (Крим.). Обцілувала мене, незвісно чому дивуючись (Крим.). Немає відома, чим вам годити! (Л. Укр.)]. -но, кто, что - невідомо, хто, що; невідома річ, хто, що. [Невідомо, хто справжній рушій життя (В. Підмог.)].* * *1) нареч. невідо́мо2) в знач. сказ. невідо́мо, не зна́ти, нема́є ві́дома -
7 Выцеловать
1) (кого) обцілувати;2) здобути щось поцілунками, вицілувати. -
8 Обласкивать
обласкать милувати, обмилувати, приголублювати, приголубити кого. [Обцілував, обмилував мене (Васильч.)]; (обходиться ласково) поводитися з ким ласкаво. Обласканный - обмилуваний, приголублений. -
9 Обмиловать
1) обмилувати. [Обцілував, обмилував та й покинув (Васильч.)];2) см. Облюбовать. Обмилованный - обмилований.
См. также в других словарях:
ОБЦ — Отдел биохимии и цитохимии УНЦ РАН биол., образование и наука, хим. ОБЦ относительная биологическая ценность биол. Источник: http://ru patent.info/21/95 99/2197154.html … Словарь сокращений и аббревиатур
обцілований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обціловуваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обціловувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обцілувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обцілований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обцілувати … Український тлумачний словник
обціловування — я, с. Дія за знач. обціловувати … Український тлумачний словник
обціловувати — ую, уєш, недок., обцілува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Покривати поцілунками … Український тлумачний словник
обцілувати — див. обціловувати … Український тлумачний словник
обцяцькований — [обц ац ко/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
цілувати — цьом(к)ати, цмокати; обціловувати, обцілувати (покривати поцілунками) … Словник синонімів української мови
