-
1 неминучий
матем. неизбе́жный, тре́буемый ( неизбежный) -
2 неминучий
прост., фольк. немінучы -
3 неминучий
-ая, -ееεπ., βρ: -нуч, -а, -е (απλ.) βλ. неминуемый. -
4 неизбежный
неминучий, (редко) неминущий, (необходимый) конечний, (в филос. яз.) необхідний, (неизбывный) невідбутний, невідбутній. [Завчасу привикати до неминучого (Л. Укр.). Неминуча біда (Грінч.). Смерть приняти неминучу (Самійл.). Неминучий хід подій (Пр. Правда). Неминуча потреба (Грінч.). Все неминуче мене обурює (В. Підмог.). Передмова була неминуча (Грінч.). Смерть - неминуща дорога (Номис). Нема боротьби, цієї конечної умови життя (Л. Укр.)].* * *немину́чий -
5 неминуемый
неминучий, неминущий. [Неминуча смерть (Мирг.). Неминучі грабунки та бешкети (Кирил.)].* * *фольк.немину́чий немину́чий -
6 неотвратимый
невідхильний, невідворотний, непереборний, непереможний, (неизбежный) неминучий, (роковой) призначений долею, фатальний, (неустранимый) непозбутній. [Це непереборний закон історії (Доман.)]. -мое бедствие - невідхильне (неминуче) лихо. -мая ошибка - непозбутня помилка. -мое последствие, -мый результат - неминучий (невідворотний) наслідок.* * *невідворо́тний, невідхи́льний; ( неизбежный) немину́чий -
7 Неотклонимый
невідхильний, неминучий, непозбутній; срв. Неотвратимый. -мый удар - невідхильний (неминучий, непозбутній) удар. -
8 бороться
1) змагатися з ким-чим (или проти кого) за що, боротися з ким, чим, войд(т)уватися з ким, борікатися з ким, (стойко) обстоювати за що. [Почали змагатися з великими панами і таки побороли їх. Кожна партія змагається за певну ідею. Неминучий історичний процес розвитку, проти якого змагатися дарма (Єфр.). З турками войтувалися. Войдується з стихіями (Кул.). Обстоюючи за права віри, наші прадіди боролись разом і за права рідної національности (Єфр.)];2) (шутя, играя) боротися, борушкатися, борю[і]катися.* * *боро́тися; ( друг с другом) борюка́тися, у ру́чки бра́тися; ( состязаться) змага́тися -
9 необходимый
1) конечний, доконечний, (нужный) потрібний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. потрібен), (непременный) невід[од]мінний, (неизбежный) неминучий, (в филос. яз.) необхідний. [Конечна (неодмінна) умова успіху - витривалість (Київ). Мені самому ця книжка потрібна (Харк.). Робочий час, потрібний для піддержання існування самого робітника, Маркс зве потрібним робочим часом (Екон. Наука). Неминучі наслідки (Харк.). Те саме казав і Куліш, доводячи морально-необхідну потребу (Грінч.). Це була неминуча річ у найкращому із світів, необхідний його інгредієнт (Кандід)]. Крайне -мый - конче (доконче, неминуче, невідмінно, тяжко) потрібний. Самый -мый - найконечніший, найпотрібніший, як-найконечніший, як-найпотрібніший. -мое зло - неминуче лихо. -мая оборона - конечна оборона, потрібний захист (-ту). Ваше присутствие -мо - ваша присутність конечна (невідмінна). Кислород -дим для человека - кисень конче потрібний (потрібен) людині. Не только нужный, но даже -мый расход - не тільки потрібна, а навіть конечна витрата. Я считаю -мым - а вважаю за потрібне (за конечне, за конче потрібне);2) необходимий, неминуч[щ]ий, необійденний. [Як підуть дощі, так грязь буде необходима (Борзенщ.)]. Мель эта -ма - ця мілина неминуча (необійденна), цієї мілини ніяк не минути (не можна минути).* * *необхі́дний; ( очень нужный) [ко́нче, доко́нче, доконе́чне, доконе́чно] потрі́бний, доконе́чний; ( неизбежный) немину́чий; ( непременный) неодмі́нний -
10 непреложный
1) невідмінний, безвідмінний, (твёрдый) твердий, (непоколебимый) непохитний; срв. Непременный. [Невідмінні закони природи (Павлик). Неодмінний закон (Куліш). Це моє тверде бажання (Полт.)];2) неминучий, певний, вірний.* * *непору́шний; ( нерушимый) неруши́мий; ( непоколебимый) непохи́тний; ( неоспоримый) незапере́чний\непреложныйый зако́н — непору́шний зако́н
\непреложныйый факт — незапере́чний факт
-
11 непременный
невідмінний, безвідмінний, безперемінний, (диал.) непремінний, безпремінний; (неизбежный) неминучий; (до)конечний. [Невідмінний секретар (Київ)].* * *неодмі́нний; ( обязательный) обов'язко́вий, коне́чний, доконе́чний\непременныйый секрета́рь — неодмі́нний секрета́р
-
12 неустранимый
неусувний, (неотвратимый) невідводний, невідворотний; (непреодолимый) непоборний, непереможний; (неминуемый) неминучий.* * *неусувни́й; ( непреодолимый) неперебо́рний, неперемо́жний; ( неизбежный) немину́чий
См. также в других словарях:
неминучий — неминучий … Орфографический словарь-справочник
неминучий — см. неизбежный Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. неминучий прил. • неизбежный • … Словарь синонимов
НЕМИНУЧИЙ — НЕМИНУЧИЙ, неминучая, неминучее; неминуч, неминуча, неминуче (прост. и нар. поэт.). То же, что неминуемый. «Чует он беду неминучую.» Былина. «Неминучее дело под суд итти.» Салтыков Щедрин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НЕМИНУЧИЙ — НЕМИНУЧИЙ, ая, ее (устар., обычно в народной словесности). Неминуемый, неизбежный. Гибель неминучая. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Неминучий — прил. нар. поэт. то же, что неминуемый Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
неминучий — неминучий, неминучая, неминучее, неминучие, неминучего, неминучей, неминучего, неминучих, неминучему, неминучей, неминучему, неминучим, неминучий, неминучую, неминучее, неминучие, неминучего, неминучую, неминучее, неминучих, неминучим, неминучей … Формы слов
неминучий — немин учий … Русский орфографический словарь
неминучий — Тв. немину/чим, Пр. о немину/чем … Орфографический словарь русского языка
неминучий — а, е. 1) Якого не можна уникнути, обійти, обминути і т. ін., який обов язково має настати, відбутися і т. ін. || у знач. ім. немину/че, чого, с. Те, що обов язково має настати, відбутися і т. ін. || Який не викликає ніякого сумніву; явний,… … Український тлумачний словник
неминучий — ая, ее; нуч, а, е. Нар. разг. = Неминуемый. Беда, гибель н ая. Н ее банкротство … Энциклопедический словарь
неминучий — ая, ее; ну/ч, а, е., нар. разг. = неминуемый Беда, гибель н ая. Н ее банкротство … Словарь многих выражений
