-
1 нативизм
нативізм (-му).* * *биол.нативі́зм, -у -
2 нативист
биол.нативі́ст -
3 нативистический
биол.нативісти́чний
См. также в других словарях:
Натив — לשכת הקשר נתיב Бюро по связям с евреями СНГ и стран Балтии Страна … Википедия
нативізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
нативіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
натив — НАТИФ, НАТИВ * natif, ve de. Родом из; уроженец, уроженка. Г. Шаррьер оставался. впрочем, недолго у нас гувернером. Надо полагать, что его в Париж заманила жажда славы. Место его занял m r Masson, natif de Montbeliard. Соллогуб Восп. 255 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
нативіст — а, ч. Прихильник нативізму … Український тлумачний словник
нативістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
нативістичний — а, е. Стос. до нативізму, нативіста … Український тлумачний словник
нативізм — у, ч. 1) психол.Теоретична позиція, яка підкреслює значення спадковості, тобто біологічних причин поведінки людини. || Концепція, за якою здатність до сприймання простору й часу властива людині від природи та існує апріорно, не розвиваючись у… … Український тлумачний словник
деномінатив — а, ч. Слово, похідне від іменника … Український тлумачний словник
номінатив — у, ч., грам. Називний відмінок … Український тлумачний словник
детермінатив — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови